Справа № 542/1517/25
Провадження 1-кп/542/162/25
18 листопада 2025 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.07.2025 за № 12025170480000197 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Манченки Харківського району Харківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, раніше судимого: 10.11.2006 Полтавським районним судом Полтавської області за частиною 1 статті 115 КК України до покарання у вигляді 8 років позбавлення волі, звільнений 27.09.2012 умовно-достроково, невідбутий термін покарання 1 рік 11 місяців 4 дні;
30.01.2025 Новосанжарським районним судом Полтавської області за ст. 126-1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком- 1 рік;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 спільно проживали однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не перебували у шлюбі між собою.
Вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30.01.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі статті 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік. Відповідно до вказаного вироку ОСОБА_4 у період з липня 2024 року по грудень 2024 року систематично вчиняв відносно ОСОБА_5 дії психологічного та фізичного насильства, що виразилося у погрозах фізичною розправою, образах нецензурною лайкою та нанесенні тілесних ушкоджень, що призвело до страждань останньої.
Постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25.06.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020,00 грн. Відповідно до вказаної постанови, 23.05.2025 о 17:00 год ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 , а саме: ображав нецензурною лайкою, погрожував їй фізичною розправою, чим завдав шкоду її психологічному здоров'ю. Правопорушення вчинене повторно протягом року.
Крім того, 25.05.2025 о 18:00 год ОСОБА_4 , по АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 , а саме: ображав нецензурною лайкою, погрожував їй фізичною розправою, чим завдав шкоду її психологічному здоров'ю. Правопорушення вчинене повторно протягом року.
У подальшому, ОСОБА_4 , будучи притягнутим до адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення умисних протиправних дій, спрямованих на вчинення насильства в сім'ї, належних висновків для себе не зробив, продовжив вчиняти домашнє насильство відносно ОСОБА_5 - особи, з якою спільно проживав однією сім'єю, але з якою не перебував у шлюбі, та 26.07.2025 близько 17:00 год за адресою: АДРЕСА_2 , вчиняв відносно ОСОБА_5 дії психологічного насильства, що проявлялись у висловлюванні словесних образ нецензурною лайкою та погрозою фізичної розправи, що призвело до її психологічних страждань.
Відповідно до висновку судово-психологічної експертизи від 12.08.2025 на даний час ОСОБА_5 перебуває в стані психоемоційної напруги, відчуває негативно забарвлені переживання остраху, знервованості, сорому, образи, відмічаються скарги на погіршення соматичного стану, знижений настрій. Описані обставини зумовлюють порушення нормальної життєдіяльності та відпочинку досліджуваної, супроводжуються напругою від обмеження незалежності, потребою відстоювання власних установок, блокуванням потреби досягнення цілей, постійними конфліктними умовами, необхідністю систематичного залучення додаткових ресурсів для відновлення самовладання, чим негативно впливають на її звичну життєдіяльність, знижують загальну якість її життя, спричиняють психологічні (моральні) страждання.
Наявний у ОСОБА_5 на даний час емоційний стан психоемоційної напруги зумовлений (перебуває у причинно-наслідковому зв'язку) агресивною поведінкою її колишнього співмешканця.
Конфліктна поведінка ОСОБА_4 постає для ОСОБА_5 психотравмуючою, викликає формування та фіксацію негативних психоемоційних змін.
Отже, вказаними насильницькими діями, ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_5 , систематичні психологічні страждання, що завдали шкоди психологічному здоров'ю потерпілої.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме: в домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призвело до психологічних та фізичних страждань потерпілої особи.
26 серпня 2025 року між потерпілою у кримінальному провадженні ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 , укладена угода про примирення в порядку ст. 468, 471 КПК України.
У судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про примирення між потерпілою та підозрюваним.
Обвинувачений ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали укладену угоду про примирення, просили її затвердити. При цьому обвинувачений та потерпіла підтвердили свою згоду на застосування щодо обвинуваченого узгодженої в угоді міри покарання.
Сторони угоди в судовому засіданні також зазначили, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України визнав повністю, пояснив, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій не оспорює, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про примирення між ним та потерпілою.
Розглядаючи кримінальне провадження згідно зі ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України як умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних та фізичних страждань потерпілої особи.
Враховуючи, що між потерпілою та підозрюваним досягнуто угоди про примирення, суд розглядає справу відповідно до положень статтей 474, 475 КПК України.
Судом встановлено, що сторонами угоди було узгоджено покарання за ст. 126-1 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання узгоджено приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30.01.2025 та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.
Судом також встановлено, що угода про примирення за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам статтей 468-471 КПК України, Закону України про кримінальну відповідальність, у тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у швидкому здійсненні правосуддя, призначення особі узгодженого покарання, запобігання вчинення обвинуваченим та іншими особами кримінального правопорушення, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Крім цього, обвинуваченому роз'яснені положення ч. 5 ст. 474 КПК України, які йому зрозумілі, ним усвідомлено наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, що передбачені ст. 476 КПК України.
Судом вивчалась особа обвинуваченого ОСОБА_4 та встановлено, що він раніше судимий, притягувався до адміністративної відповідальності, примирився із потерпілою, під наглядом у лікаря-психіатра не перебуває, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.
Розглядаючи питання щодо можливості затвердження угоди про примирення, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно зі ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 469 КПК України, угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов'язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, що інкримінується обвинуваченому є нетяжким злочином.
Судом встановлено, що угода укладена за ініціативою потерпілої, потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження угоди, визначені ст. 473 КПК України, а обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, а також характер обвинувачення та вид покарання.
Укладення угоди сторонами є добровільним, умови угоди відповідають вимогам ст. 471 КПК України.
Суд вважає, що узгоджені потерпілою та обвинуваченим вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України - є рецидив злочину.
Зі змісту угоди вбачається, що, узгоджуючи міру покарання, сторони врахували загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
З огляду на наведене, а також приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого, відсутність претензій у потерпілої, з урахуванням особи винного, суд дійшов висновку щодо можливості затвердження укладеної між потерпілою та обвинуваченим угоди про примирення, призначення останньому узгодженого сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Цивільний позов не заявлений.
Під час судового провадження клопотань від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило, підстави для його обрання відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 26.08.2025 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.07.2025 за № 12025170480000197, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджену міру покарання за ст. 126-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30.01.2025 та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу - не обирати.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, після набрання ним законної сили.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим про примирення може бути оскаржений:
обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;
прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Роз'яснити учасникам провадженням, що згідно зі ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор, відповідно, мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок суду подається до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору, обвинуваченому, потерпілій.
Копію вироку не пізніше наступного для після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1