Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1776/25
Провадження № 2/542/804/25
17 листопада 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей,
13 жовтня 2025 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Новосанжарського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (надалі також - відповідач ОСОБА_2 ), в якій просила:
- розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 01 вересня 2022 року у Новосанжарському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 121;
- стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви по день повноліття.
Ухвалою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 15 жовтня 2025 року, після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 21).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала, що з відповідачем ОСОБА_2 вона зареєструвала шлюб 01 вересня 2022 року у Новосанжарському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 121.
Вказала, що від спільного шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей, зокрема: дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком яких у свідоцтвах про народження записаний відповідач - ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 зазначила, що сімейне життя із ОСОБА_2 не склалось і з 2022 року вони припинили сімейно-шлюбні відносини та ведення спільного господарства.
Вважала, що їх сім'я розпалась остаточно і подальше спільне життя й збереження шлюбу із відповідачем суперечитиме її інтересам, тому просила шлюб розірвати.
ОСОБА_1 зазначила, що коштів на утримання дітей не вистачає, а відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, не приймає участі у їх вихованні, у зв'язку з цим просила стягнути з відповідача на утримання дітей аліменти.
Оскільки між сторонами на даний час сімейно-шлюбні стосунки відновити не можливо та не досягнуто згоди про добровільну сплату аліментів на дітей, позивач звернулась до суду із відповідним позовом, у якому просила розірвати шлюб між нею та відповідачем та стягнути аліменти з відповідача на утримання дітей.
Позивач у судове засідання не з'явилась, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 40).
20 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, в якій також просила задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 23).
Відповідач у судове засідання не з'явився.
Судова повістка на 17 листопада 2025 року разом із ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 15 жовтня 2025 року, якою встановлювався відповідачу п'ятнадцятиденний строк із дня отримання її копії для надання до суду відзиву на позов та копією позовної заяви з додатками, направлялись на зареєстровану адресу ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_1 , однак повернулись до суду із відміткою поштового відділення від 22 жовтня 2025 року «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 24-39, 41).
З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повісткавважається врученою відповідачу.
Відповідно до положення пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, ухвала суду від 15 жовтня 2025 року є врученою відповідачу.
Правом подати до суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі строк ОСОБА_2 не скористався.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, зважаючи на відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.
Частиною 1 статті 223 ЦПК України, передбачено неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 01 вересня 2022 року у Новосанжарському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис № 121 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 14).
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільних дітей:дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наданою до суду копією свідоцтва про народження від 02 вересня 2022 року серії НОМЕР_2 (а.с. 11),дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наданою до суду копією свідоцтва про народження від 02 вересня 2022 року серії НОМЕР_3 (а.с. 13),сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується наданою до суду копією свідоцтва про народження від 02 вересня 2022 року серії НОМЕР_4 (а.с. 12).
Враховуючи те, що сторони припинили подружні стосунки, вони не дійшли згоди щодо добровільної сплати аліментів відповідачем, ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей.
Надаючи оцінку позовним вимогам ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
Щодо позовних вимог про розірвання шлюбу
Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Частиною першою статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод визначено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Згідно з частиною 1 статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до статті 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.
Відповідно до частини 4 статті 56 СК України, примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (стаття 110 СК України).
За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно з частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дітей
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частиною 1 статті 141 Сімейного кодексу України (надалі також - СК України), мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з вимогами частини 1 статті 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Відповідно до частини 2 статті 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до частини 1 статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до частини 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Висновки щодо правозастосування
Вирішуючи позовну вимогу про розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.
Враховуючи, що сторони припинили подружні стосунки, спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, сім'я фактично розпалась та її відновлення неможливе, й відповідач не надав до суду жодних заперечень, є підстави для розірвання шлюбу.
Згідно зі статтею 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Оскільки позивач наполягала на розірванні шлюбу, то відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Отже, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Надаючи оцінку позовним вимогам про стягнення аліментів на утримання дітей, суд зазначає таке.
Суд враховує матеріальне становище дітей, які не мають самостійного заробітку чи доходу. Зазначає, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають разом із матір'ю - ОСОБА_1 . Відповідачем даного факту не спростовано.
Враховуючи те, що відповідач є особою працездатного віку, зважаючи на наявний обов'язок у обох батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідачем до суду не надано доказів неможливості надання матеріальної допомоги дітям.
Отже, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача аліменти на утримання дітей: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно зі статтею 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.
Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
З огляду на викладене, враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про розірвання шлюбу, а за подачу вказаної позовної вимоги ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1211 грн 20 коп., то з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений нею судовий збір у сумі - 1211 грн 20 коп.
Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відтак, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України, судовий збір за подання позову за вимогою про стягнення аліментів в сумі 1211 грн 20 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 112, 180 - 184, 191 СК України та статтями 141, 191, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 вересня 2022 року у Новосанжарському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 121, - розірвати.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.
Стягнутиіз ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання дітей: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з 13 жовтня 2025 року по день їх повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , судовий збір у сумі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у сумі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва