Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1572/25
Провадження № 2/542/705/25
17 листопада 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
08 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (надалі також - позивач, ТОВ «Свеа Фінанс») через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором № 1666999 від 01 серпня 2024 року в розмірі 39149 грн 98 коп.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 09 вересня 2025 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 65).
Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Свеа Фінанс» посилалось на те, що 01 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» (надалі також - ТОВ «Селфі кредит») та ОСОБА_1 укладено договір № 1666999 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору відповідача, що був надісланий на номер її мобільного телефону.
Відповідно до умов договору ТОВ «Селфі кредит» надало відповідачу грошові кошти в сумі 10000 грн 00 коп. на строк 360 днів, із стандартною процентною ставкою 1,5% в день, яка застосовується у межах строку кредиту.
Позивачем зазначено, що факт отримання коштів позичальником підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Пейтек», відповідно до якої грошові кошти в сумі 10000 грн 00 коп. були перераховані на картку позичальника № НОМЕР_1 , що є доказом видачі кредитних коштів.
Вказано, що ОСОБА_1 здійснювала часткове погашення заборгованості за договором № 1666999 від 01 серпня 2024 року та останній платіж нею здійснено 21 серпня 2024 року у сумі 1950 грн 01 коп.
У свою чергу, ТОВ «Селфі кредит» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в розмірі та у строк, що визначені умовами договору Однак, відповідач свої зобов'язання за договором виконувала з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні місячні платежі з простроченням дати їх сплати, не повністю та/або не сплачуючи взагалі, у зв'язку з цим у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за кредитним договором.
У подальшому, 29 січня 2025 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено Договір факторингу № 01.02-03/25, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № 1666999 від 01 серпня 2024 року, укладеним між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Свеа Фінанс». Позивач набув права грошової вимоги до відповідача на загальну суму 39149 грн 98 коп., що складається із суми заборгованості за тілом кредиту - 9999 грн 00 коп., суми заборгованості за відсотками - 24150 грн 00 коп. та суми заборгованості за пенею - 5000 грн 00 коп.
Отже, до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у загальному розмірі 39149 грн 98 коп.
На даний час, відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредитної заборгованості, з огляду на що, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати.
Відповідно до інформації Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 64).
Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі разом із судовою повісткою направлялися на зареєстровану адресу відповідача, однак повернулись до суду із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою» від 27 вересня 2025 року (а.с. 68-70).
Відповідно до змісту пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, зазначена ухвала вважається такою, що вручена відповідачу.
В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 09 вересня 2025 року, суд встановлював відповідачу п'ятнадцятиденний строк із дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов.
Відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.
Позивач у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 74).
У клопотанні, поданому до суду разом із позовною заявою 08 вересня 2025 року, позивач просив розглядати справу за відсутності його представника, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 57).
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилась, про причини неявки не повідомила, відзиву на позов не надавала.
Судова повістка про проведення судового засідання, призначеного на 17 листопада 2025 року, яка направлялась на зареєстровану адресу відповідача повернулась до суду із відміткою поштового відділення - «адресат відсутній за вказаною адресою» від 21 жовтня 2025 року (а.с. 75-77).
З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачу, отже суд доходить висновку про те, що відповідач є такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.
Оскільки, судова повістка є такою, що врученою відповідачу та враховуючи неподання нею відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.
За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 01 серпня 2024 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 укладений договір № 1666999 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» (надалі також - Договір)(а.с. 9-13).
Відповідно до пункту 1.1. Договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Згідно з пунктами 1.2. - 1.4. Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 10000 грн 00 коп. Строк кредиту - 360 дні (в)(день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
Відповідно до підпункту 1.7. Договору, денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,5 % в день; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1,44 % в день.
Згідно з пунктом 2.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку, визначеного в п.5.3. Договору.
Договір№ 1666999 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort»містить електронний підпис від імені ОСОБА_1 (а.с. 13).
У такий же спосіб підписано графік платежів, що є Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1666999 від 01.08.2024 (а.с. 13-зі звороту-14) та паспорт споживчого кредиту (а.с. 15-16).
Згідно з паспортом споживчого кредиту (а.с. 15-16) відповідач мала отримати кредит на споживчі (особисті) потреби в сумі 10000 грн 00 коп., строк кредитування 360 днів, шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачем, зі сплатою відсотків.
ТОВ «Селфі кредит» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу в користування кредит в розмірі 10000 грн 00 коп., шляхом зарахування 01 серпня 2024 року грошових коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» вих. № 20250130-1885 від 30 січня 20255 року (а.с. 30).
Згідно з наданим розрахунком заборгованості за договором № 1666999 від 01.0.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за відповідачем перед ТОВ «Селфі кредит» рахувалась заборгованість у загальному розмірі 39149 грн 98 коп., із них: 9999 грн 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту, 24150 грн 00 коп. - сума заборгованості за відсотками, 5000 грн 00 коп. - сума заборгованості за пенею (а.с. 27-29).
29 січня 2025 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено Договір факторингу № 01.02-03/25, відповідно до умов якого, Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором (а.с. 31-37).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу від 29 січня 2025 року № 01.02-03/25 до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 1666999, боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості разом - 39149 грн 98 коп., із них: 9999 грн 98 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту, 24150 грн 00 коп. - сума заборгованості за відсотками, 5000 грн 00 коп. - сума заборгованості за штрафними санкціями (а.с. 44).
Згідно з платіжною інструкцією № 1401 від 30 січня 2025 року ТОВ «Свеа Фінанс» здійснило оплату ТОВ «Селфі кредит» за відступлення прав вимоги (а.с. 42).
Відповідно до рішення № 1 від 25.03.2024 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (а.с. 45).
Отже, первинний кредитор свої зобов'язання відповідно договору № 1666999 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 01 серпня 2024 року виконав в повному обсязі.
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином ані перед первинним кредитором, ані перед новим кредитором не виконала, не сплатила своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, у зв'язку з чим має непогашену заборгованість по кредиту.
Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору№ 1666999 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 01 серпня 2024 року за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 39149 грн 98 коп., що складається із суми заборгованості за тілом кредиту - 9999 грн 98 коп., суми заборгованості за відсотками - 24150 грн 00 коп. та суми заборгованості за пенею - 5000 грн 00 коп.
З огляду на викладене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 суму вказаної заборгованості, у зв'язку з чим звернувся до суду в цим позовом.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі статтею 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Висновки щодо правозастосування
Судом встановлено, що між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 01 серпня 2024 рокуукладений договір № 1666999 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», відповідно до якого відповідач отримала кредит в сумі 10000 грн 00 коп. строком на 360 днів, на споживчі потреби, зі сплатою відсотків кожні 15 днів.
Як вбачається зі змісту кредитного договору він підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
Також, електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідач підписала графік платежів, який є додатком № 1 до договору (а.с. 13-зі звороту-14), та паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого стандартна процентна ставка визначена як 549% річних (1,50% в день) та реальна річна процентна ставка - 13852,27% (а.с. 15-16).
Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Пейтек» про перерахування суми кредиту, грошові кошти за договором перераховані на картковий рахунок відповідача (а.с. 30).
Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконала належним чином умови договору щодо повернення отриманої суми кредиту за договором № 1666999 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort»у розмірі 9999 грн 98 коп., не сплатила заборгованість за відсотками станом на дату відступлення права вимоги в сумі 24150 грн 00 коп.
Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.
ТОВ «Свеа Фінанс» на підставі Договору факторингу № 01.02-03/25 від 29 січня 2025 рокунабуло статусу нового кредитора за договором № 1666999 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», отримало право вимоги до ОСОБА_1 відносно заборгованості за вказаним кредитним договором.
За змістом витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу від 29 січня 2025 року № 01.02-03/25 до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 1666999, боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості разом - 39149 грн 98 коп., із них: 9999 грн 98 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту, 24150 грн 00 коп. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 44).
Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином зобов'язання щодо повернення основних сум боргу за кредитом та заборгованості за відсотками не виконала ані перед первісним кредитором, ані перед фактором - ТОВ «Свеа Фінанс», яке набуло право вимоги за відповідними кредитним договором на підставі договору факторингу від 29 січня 2025 року № 01.02-03/25.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що відповідач не виконує умови кредитного договору і добровільно не сплачує визначені договором платежі.
Відповідач заперечень щодо правильності наданого позивачем розрахунку сум заборгованості не заявляла; належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована невірно та має інших розмір, ніж зазначено позивачем, не надала; власний розрахунок не надала.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ані первісному кредитору, ані позивачу, до якого перейшло право вимоги, відповідачкою не повернуті, а також, що відповідачкою добровільно не сплачені відсотки за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення заборгованості за договором № 1666999 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 01.08.2024 року, що складається із суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9999 грн 98 коп. та суми заборгованості за відсотками в розмірі 24150 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею в сумі 5000 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Суд зазначає, що відповідні положення процитованої норми стосуються звільнення від обов'язків сплачувати на користь кредитодавця неустойку, штраф, пеню та інших платежів за прострочення виконання договору у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
З огляду на викладене, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, позовна вимога про стягнення заборгованості за пенею у сумі 5000 грн 00 коп. за договором № 1666999 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01 серпня 2024 року, задоволенню не підлягає, оскільки вона нарахована у період дії воєнного стану.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статті 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп.
З відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені на 87,23 % з розрахунку: 34149 грн 98 коп. (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 39149 грн 98 коп. (сума заявлених позовних вимог) = 87,23% (відсоток задоволених позовних вимог).
Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 2113 грн 06 коп. із розрахунку: 2422 грн 40 коп. (сума сплаченого судового збору) х 87,23% (відсоток задоволених позовних вимог).
На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ) заборгованість за договором № 1666999 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01 серпня 2024 року в загальному розмірі: 34149 грн 98 коп. (тридцять чотири тисячі сто сорок дев'ять гривень дев'яносто вісім копійок), що складається із суми заборгованості за тілом кредиту - 9999 грн 98 коп. (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень дев'яносто вісім копійок) та суми заборгованості за відсотками - 24150 грн 00 коп. (двадцять чотири тисячі сто п'ятдесят гривень).
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2113 грн 06 коп. (дві тисячі сто тринадцять гривень шість копійок).
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва