Справа № 553/3234/25
Провадження № 2/553/1539/2025
Іменем України
(заочне)
17.11.2025м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Подмаркової Ю.М.,
за участі: секретаря судових засідань Макаренка Я.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Від АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 3 296,46 грн, 76,04 грн - 3 % річних, 342,50 грн - інфляційних витрат та 3 028,00 грн витрат по сплаті судового збору на р/р НОМЕР_1 в філії - Полтавське облуправління АТ "Державний ощадний банк України", код ЄДРПОУ 03351912, а всього 6 743,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем послуг з розподілу природного газу з якою укладено договір розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 за № 2498 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 1384/27829.
З 01.11.2023 по 01.08.2025, щомісячно, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та укладеного договору до сплати нараховується; з 01.11.2023 - 163,33 грн, з 01.01.2024 - 129,01 грн, з 01.05.2025 - 203,10 грн, які вона має сплачувати відповідно до п. 6.6 Договору до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунку Оператора ГРМ.
Станом на 01.08.2025 сума заборгованості становить 3296,46 грн.
Оскільки АТ «Полтавагаз» виконує належним чином умови договору розподілу природного газу, а відповідачка ухиляється від сплати наданих послуг з розподілу природного газу, тому позивач вимушений звернутись до суду за захистом свої порушених прав.
Відповідачка відзиву на позовну заяву не подала.
Відповідно до частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 27.08.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.10.2025.
15.10.2025 сторони на судовий розгляд не з'явилися, у зв'язку з чим судовий розгляд відкладено до 09:30 год. 17.11.2025.
17.11.2025 сторони повторно на судовий розгляд не з'явилися.
Представник позивача подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення судових повісток за її останнім відомим місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошень про виклик до суду на веб - порталі «Судової влади», проте, поштова кореспонденція повернулася без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).
Відповідно до частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до положень пункту 4 частини 8 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, судом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спір у справі виник із договірних правовідносин у сфері розподілу природного газу та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства та законодавства у сфері функціонування ринку природного газу в Україні, зокрема, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 №2494, Законом України «Про ринок природного газу», Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496.
Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.
Доступ до газорозподільної системи - це право користування потужністю складової (об'єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи.
Оператор газорозподільної системи - це суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа -підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії.
Згідно з пунктом 5 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ взаємовідносини, пов'язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VІ цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб'єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов'язковою умовою є наявність фізичного підключення об'єкта споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) до ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб'єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.
Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За нормами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об'єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного газу. Оператор ГРМ може надати споживачу підписану його уповноваженою особою письмову форму договору розподілу природного газу.
Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків, зокрема мають містити: 1) присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб'єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку; 2) величину річної замовленої потужності об'єкта споживача (для споживача, що не є побутовим) на період до завершення першого повного газового року споживання природного газу; 3) перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності); 4) акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що складається з урахуванням вимог цього Кодексу; 5) групу споживання та планові місячні об'єми споживання побутового споживача у розрізі 12 календарних місяців, що визначаються відповідно до вимог цього Кодексу (норма застосовується щодо побутових споживачів з лічильником газу); 6) норми споживання природного газу у розрізі 12 календарних місяців (норма застосовується щодо побутових споживачів без лічильника газу); 7) розрахунок втрат і витрат природного газу (за необхідності щодо споживачів, які не є побутовими).
У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Згідно з вимогами цього пункту здійснюється приєднання до договору розподілу природного газу споживачів-замовників, які отримують технічний доступ до ГРМ.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).
Таких же висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 591/4825/20 (провадження № 61-11470св21).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 побутовий споживач природного газу, в установленому законом порядку їй було присвоєно персональний код ідентифікації споживача ЕІС-код 56XM26I01105789Y, о/р НОМЕР_2 , як суб'єкта ринку природного газу за адресою об'єкта розподілу природного газу: АДРЕСА_1 .
Згідно облікової бази АТ Полтавагаз за присвоєним ЕІС-кодом 56XM26I01105789Y періодично, зокрема, в березні 2020 року, травні 2020 року, з червня 2020 року по липень 2021 року, в жовтні 2021 року, з грудня 2021 року по лютий 2022 року, в травні 2022 року, у вересні 2022 року, у листопаді 2022 року, з січня 2023 року по квітень 2023 року, в червні 2023 року, в жовтині 2023 року вносилася плата. Ці факти підтверджуються даними облікової бази АТ «Полтавагаз». Таким чином, приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) відбулося. (а. с. 11).
Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу надання послуг з розподілу природного газу та їх оплати, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок природного газу» та Цивільним кодексом України.
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, визначає Закон України «Про ринок природного газу».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» побутовий споживач це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу (Закон України «Про ринок природного газу»).
Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
27 липня 2015 року набрали чинності Правила постачання природного газу, затверджені Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, а також Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року за № 2494, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824.
З 01 січня 2020 року розділено оплату за природний газ на оплату за газ, як товар та оплату за послугу з його розподілу.
Пунктом 1 гл. 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем встановлено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Для кожного споживача річна замовлена потужність визначається окремо, залежно від обсягу споживання природного газу об'єктом за попередній газовий рік.
Відповідно Кодексу ГРМ газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року (п.4 гл. 1 розділ I Кодексу).
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Постановою НКРЕКП № 3037 від 24.12.2019 (з змінами та доповненнями) встановлено тариф на розподіл природного газу для АТ "Полтавагаз" з 01.01.2020 року по 01.07.2020 року в розмірі 1,14 грн за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням ПДВ), з 01.07.2020 року - 1,308 грн за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 16.12.2020 № 2460 встановлено тариф на розподіл (доставку) природного газу для АТ "Полтавагаз" з 01.01.2021 року- 2,316 грн. за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 30.01.2021 № 129 встановлено тариф на розподіл (доставку) природного газу для АТ "Полтавагаз" з 01.02.2021 року- 2,136 грн за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 № 2764 встановлено тариф на розподіл (доставку) природного газу для АТ "Полтавагаз" з 01.01.2022 року- 2,112 грн за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням ПДВ).
Таким чином, 01.11.2023 по 01.08.2025 щомісячно відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та укладеного договору до сплати нараховується; з 01.11.2023 - 163,33 грн, з 01.01.2024 - 129,01 грн, з 01.05.2025 - 203,10 грн, які вона має сплачувати відповідно до п. 6.6 Договору до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунку Оператора ГРМ.
Згідно картки розрахунку заборгованості, вбачається, що у абонента ОСОБА_1 по о/р НОМЕР_2 , за адресою об'єкта споживання: АДРЕСА_1 , за період з січня 2020 року по липень 2025 року виникла заборгованість у розмірі 3296,46 грн.
За нормами статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання та розподілу природного газу.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг. Згідно п. 1 ч. 2 цієї статті - виконавцями комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача.
За змістом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Договір розподілу природного газу є публічним.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За нормами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Відповідно до пункту 1.3. Типового договору розподілу природного газу - фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 приєдналась до умов Типового договору розподілу природного газу затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, за адресою об'єкта споживання: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок НОМЕР_2 , отримувала послуги з розподілу природного газу, проте обов'язок щодо оплати цих послуг не виконала, оплату в повному обсязі не здійснювала.
За нормами статей 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 скористалася наданими послугами, продовжуючи споживати природний газ, натомість, всупереч визначеним законом та умовами договору обов'язкам, свої зобов'язання перед позивачем належним чином не виконувала, а саме: не сплачувала вартість отриманих нею послуг, внаслідок чого має заборгованість перед позивачем у розмірі 3296,46 грн.
Одночасно, у зв'язку із простроченням виконання зобов'язань щодо сплати наданих послуг у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано за період з 01.02.2024 по 01.06.2025 індекс інфляції в сумі 342,50 грн та 3% річних за період з 21.01.2024 по 21.07.2025 в сумі 76,04 грн.
Загальна сума заборгованості з урахування індексу інфляції та 3 % річних за вищевказані періоди становить 3715 грн.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд зазначає, що відповідачка відзив на позов не подала, будь-яких доказів на спростування вимог позивача не надала. Розрахунок суми заборгованості Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», наданий до позовної заяви, відповідачкою не спростований. Власного розрахунку відповідачка до суду не надала.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність та допустимість, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Так, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з розподілу газу з урахування індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 3715,00 грн
Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 258-259, 263- 265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд,
Позовну заяву акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу, станом на 01.08.2025, в розмірі 3296,46 грн з урахуванням індексу інфляції у розмірі 342,50 грн та 3% річних в розмірі 76,04 грн, всього 3715 (три тисячі сімсот п'ятнадцять) грн 00 к. на р/р НОМЕР_1 в філії - Полтавське облуправління АТ "Державний ощадний банк України", код ЄДРПОУ 03351912.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" витрати по сплаті судового збору у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 к.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
позивач - акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", юридична адреса: м. Полтава, вул. Козака, б. 2А, код ЄДРПОУ 03351912;
відповідачка - ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Повне рішення складено 21.11.2025.
Головуюча Ю.М. Подмаркова