Яготинський районний суд Київської області
Справа № 362/4424/25
Провадження № 2/382/946/25
(заочне)
17 листопада 2025 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Нарольського М. М.,
при секретарі судового засідання Матвієнко Ю. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 362/4424/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "Бізнес позика" звернулося до суду із вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 501409-КС-002 про надання кредиту від 29.09.2024 року в розмірі 14 908,40 грн., що складається з: 6000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5880 грн - заборгованість за відсотками, 2670,40 грн - заборгованість по штрафах, 358 грн - заборгованість прострочених платежів за комісією та судовий збір 2422,40 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 29.09.2024 року між сторонами укладено договір про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначений ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". На виконання умов укладеного договору позивачем надано в кредит відповідачу грошові кошти в сумі 6000 грн, строком на 24 тижні, зі сплатою 0,7 % за користування кредитними коштами на строк до 23.12.2024 року. Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути на свою користь.
Ухвалою суду від 17.09.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано докази.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення позивач та його представник не заперечують.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим суд зазначає таке.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п'ята статті 128 ЦПК України).
Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2)день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (частина восьма статті 128 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Відповідач відзиву на позов не надіслав, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, згідно з вимогами ст. ст. 128, 130 ЦПК України. Тож відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи. Будь-яких клопотань чи заяв від нього не надходило.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про правовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 29.09.2024 року між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 501409-КС-002 в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
29.09.2024 року ТОВ "Бізнес Позика" направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 501409-КС-002 про надання кредиту. ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 501409-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ "Бізнес Позика" направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-3693, на номер телефону, який зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті. Отже, 29.09.2024 року між сторонами укладено Договір № 501409-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію". Укладення договору підтверджується також візуальною формою послідовності дій, щодо укладення електронного договору про надання кредиту.
Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 6000 грн, строком на 24 тижні, стандартна процентна ставка за кредитом: в день 0,7 %, фіксована. Комісія за надання кредиту - 1200 грн. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 12 213,40 грн.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та переказав відповідачу грошові кошти в розмірі 6000 грн картковий рахунок № НОМЕР_1 , вказаний позичальником при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті. Що також підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_1 , яка надана на вимогу суду.
Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку заборгованість ОСОБА_1 , станом на 28.05.2025 року становить 14908,40 грн, з яких: 6000 грн - суми прострочених платежів за тілом кредиту; 5880 грн - суми прострочених платежів по процентах; 2670,40 грн - сума заборгованості по штрафам, 358 грн - заборгованість по комісії.
Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
Відповідно до частини першої ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до частини першої ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Суд погоджується із наданим позивачем розрахунком заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією, вважає заборгованість в загальному розмірі 12238,00 грн доведеною, такою що підлягає задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості зі штрафу в розмірі 2670,40 грн, суд приходить до переконання про відмову в їх задоволенні, з наступних підстав.
Відповідно до п. 18 Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 758/5318/23 провадження № 61-15103св24 зазначено, що "Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)). Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".
З урахуванням висновків, які викладені у вказаній вище постанові Верховного Суду, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для відмови ТОВ "Бізнес Позика" в стягненні з ОСОБА_1 заборгованості зі штрафу в розмірі 2670,40 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, відсотками, комісією в загальному розмірі 12238 грн є правомірними та обґрунтованими, такими що підлягають задоволенню. В задоволенні решти вимог необхідно відмовити.
Згідно положень ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ "Бізнес Позика" підлягають частковому задоволенню, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача частину понесених судових витрат, пропорціцйно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" 12 238 грн заборгованості.
В іншій частині в позові відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" 1988,50 грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повні найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", місцезнаходження: 01133, місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411); код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 17.11.2025.
Суддя М. М. Нарольський