20.11.2025 Провадження по справі № 3/940/507/25
Справа № 940/1377/25
Іменем України
20 листопада 2025 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Самсоненко Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли з батальйону 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 385303 від 08.07.2025 вбачається, що 08.07.2025 року о 14 год. 48 хв. в с. Теліженці по вул. Вишнева, 32, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу на що водій категорично відмовився у присутності безперервної відеофіксації на БК «Моторола» 476753, 476755, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Порхун О.П. з доводами викладеними у протоколі не погодилась зазначивши, що обставини викладені в ньому не підтверджені належними та допустимими доказами та об'єктивно спростовуються матеріалами справи. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, тому просить закрити провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з мотивів викладених у клопотання про закриття провадження (а. с. 29-31).
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд дійшов до наступного висновку.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Пунктом 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною другою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів, відомих цій особі, і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, небажання водія, тощо) - ПДР не містять.
Невиконання вказаних вимог утворюють самостійний склад правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП (враховуючи факт повторності вчинення правопорушення протягом року).
Вислухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали адміністративної справи, переглянувши відеозаписи із нагрудних боді-камер поліцейських, оцінивши всі наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, висновую, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується зібраними у справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 385303 від 08.07.2025 року, довідкою щодо наявності посвідчення водія, довідкою щодо кваліфікації адміністративного правопорушення, адмінпрактикою, копією постанови Тетіївського районного суду Київської області від 06.05.2025 року, повідомленням КНП «Тетіївська центральна лікарня» Тетіївської міської ради, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.07.2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапортом від 08.07.2025 року, відеозаписами.
Вказані докази суд вважає належними та допустимими, оскільки вони зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку та достатності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення та винуватість в ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у суду немає. Вони є достатніми для прийняття судом рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Судом не встановлено в діях поліцейського будь-яких порушень вимог діючого законодавства, що регулюють вказані правовідносини, та відповідно потягли би недопустимість зібраних ними доказів.
Доводи сторони захисту, викладені у клопотанні від 13.10.2025, зокрема заперечення факту керування транспортним засобом, повністю спростовуються наведеними вище доказами, зокрема відеофіксацією правопорушення. Суд розцінює їх як обраний ОСОБА_1 спосіб захисту та спробу уникнути відповідальності.
Як вбачається із відеозапису БК «Моторола» 476753 (час 14 год..53 хв.- 14 год. 54 хв.) на запитання працівника поліції «а чого Ви без номерних знаків їздите?» ОСОБА_1 відповів «а що законом забороняється», в іншому фрагменті (час запису 15 год.12 хв. - 15 год.13 хв.) - на запитання поліцейського водій зазначив «а Ви ж не бачили, що я їхав без номерів?», чим фактично підтвердив факт керування автомобілем за обставин, вказаних у протоколі серії ЕПР1 № 385303 від 08.07.2025.
Застосування принципу «поза розумним сумнівом» у даній справі є доречним, оскільки у суду відсутні будь - які розумні сумніви у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Правопорушення, за вчинення якого притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 входить до глави 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку» та належить до правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у зв'язку із чим при прийнятті рішення суд не бере до уваги особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Санкцією частини 2 статті 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обираючи ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення за фактом події 08.07.2025 року за ч. 2 ст. 130 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про належність транспортного засобу ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. (3028 грн. х 0,2).
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями , 40-1, ч. 2 ст. 130, 247,251, 252, 283-285, 289 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, притягнути до адміністративної відповідальності та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Тетіївський районний суд Київської області.
Суддя Р.В. Самсоненко