19.11.2025 Справа № 940/2040/25
Провадження по справі № 2/940/797/25
19 листопада 2025 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Самсоненко Р.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
ОСОБА_1 пред'явила позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та просить розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 15.10.2025 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
17.11.2025 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Завальнюка В.В. надійшло клопотання, в якому він просить з метою з'ясування всіх обставин справи, здійснити перехід з розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Дослідивши матеріали цивільної справи та зазначене клопотання суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Водночас відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Водночас, положеннями частини 1 статті 274 ЦПК України визначено категорії справ, що підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, серед яких і малозначні справи.
Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 274 ЦПК України).
В той же час, частиною 7 статті 277 ЦПК України передбачено, що частини друга та шоста статті 277 ЦПК України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом даного позову є розірвання шлюбу, яке відноситься до категорії малозначних справ. При цьому, враховуючи, що справа не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, тому дана справа відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки є малозначною.
Водночас, представник відповідача, обґрунтовуючи необхідність розгляду справи в загальному позовному провадженні, не навів достатніх та переконливих аргументів для необхідності розгляду справи в загальному позовному провадженні.
Поряд з цим, суд зазначає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує учасників справи у здійсненні ними усіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
З урахуванням вищевикладеного, взявши до уваги категорію та складність спору, обсяг та характер поданих доказів у справі, зокрема предмет та підстави позову, врахувавши положення ч. 7 ст. 277 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження. Необґрунтовані належним чином заперечення представника відповідача не можуть слугувати підставою для переходу розгляду справи у загальне позовне провадження.
Разом з тим, суд звертає увагу, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги.
Отже, відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача у строки, визначені судом або законом, заявляти відповідні клопотання та в повній мірі користуватися правами, передбаченими ЦПК України.
Таким чином, враховуючи викладені норми чинного процесуального законодавства, відсутність у клопотанні представника відповідача обґрунтованих підстав для переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.
За змістом ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи обставини, встановлені при вивченні матеріалів справи після відкриття провадження у справі, суд вважає за необхідне розглядати справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, суд вважає за необхідне, здійснити перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Керуючись ст. ст. 19, 274, 275, 277, 279, 258-261 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Завальнюка Валентина Вікторовича про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у цивільній справі - відмовити.
Перейти від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін в розгляд справи порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Призначити у справі судове засідання на 12 годину 30 хвилин 01 грудня 2025 року в приміщенні Тетіївського районного суду Київської області за адресою: Київська область, м. Тетіїв, вул. Соборна, 27.
У судове засідання викликати сторони.
Копію ухвали та судові повістки надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Самсоненко