Ухвала від 21.11.2025 по справі 373/3540/25

Справа № 373/3540/25

Номер провадження 2-з/373/24/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2025 року м. Переяслав

Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Опанасюк І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 373/3540/25 визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2025 року позивач звернувся до суду із позовом та просять визнати за ним право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 кадастровий номер 3223384600:05:001:0006 ; визнати право власності на земельну ділянку № НОМЕР_2 кадастровий номер земельної ділянки 3223384600:05:009:0022 за ОСОБА_2 .

Станом на 21 листопада 2025 року провадження у справі не відкрито.

Разом із позовною заявою позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку № НОМЕР_3 кадастровий номер 3223384600:05:001:0006 до вирішення цієї справи по суті та набрання рішенням законної сили, щоб уникнути ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду у цій справі.

Верховний Суд, вирішуючи питання можливості забезпечення позову до відкриття провадження у справі при подачі такої заяви разом із позовною заявою, у постанові від 14 червня 2021 року у справі № 308/8567/20 виснував наступне:

-законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі;

-для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два дні та п'ять днів відповідно;

-першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті;

-у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки вже потім вирішувати питання про забезпечення позову;

-у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, заява про забезпечення позову розглядається в порядку частини 1 статті 153 ЦПК України, відповідно до якої заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 3 статті 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 4 вищезазначеної постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, зважаючи на предмет та позову, вид майна, на яке позивач просить накласти арешт, зважаючи на обов'язок суду забезпечити достатність та співмірність виду забезпечення позову самим позовним вимогам та дотримання балансу між правами та обов'язками позивача і відповідача, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви та накладення заборони на вчинення будь-яких дій, пов'язаних із відчуженням земельної ділянки.

Даний захід забезпечення позову є достатнім та співмірним позовним вимогам, з якими звернувся до суду позивач. Крім того, даний захід забезпечення позову не порушить конституційних прав власника майна щодо володіння та користування таким майном. Накладення заборони на відчуження не покладає на відповідача непосильний тягар чи інші негативні наслідки та не позбавляє можливості користуватися нею, і, з іншого боку, забезпечує можливість позивача на виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтею 149, 150, 153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження майна, а саме:

- земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер № 3223384600:05:001:0006

Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя І.О. ОПАНАСЮК

Попередній документ
131975136
Наступний документ
131975138
Інформація про рішення:
№ рішення: 131975137
№ справи: 373/3540/25
Дата рішення: 21.11.2025
Дата публікації: 24.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Переяславський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (13.01.2026)
Дата надходження: 20.11.2025
Предмет позову: про визнання права власності на земельну ділянку
Розклад засідань:
11.12.2025 10:00 Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
13.01.2026 10:00 Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
29.01.2026 09:00 Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ОПАНАСЮК ІГОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
суддя-доповідач:
ОПАНАСЮК ІГОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
відповідач:
Біленко Лідія Григорівна
позивач:
Карпенко Анатолій Миколайович
представник відповідача:
Демків Богдан Мирославович
представник позивача:
Буша Андрій Володимирович