Справа № 369/14822/25
Провадження № 4-с/369/102/25
21.11.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.,
за участю секретаря судового засідання Гарбузи В.В.,
представника боржника ОСОБА_1 ,
стягувача ОСОБА_2 ,
представника стягувача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на рішення державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей Боярської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаною скаргою звернувся ОСОБА_4 , в якій просив визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Соболєва Вадима Павловича про відкриття виконавчого провадження № 78812671 від 14 серпня 2025 року.
В обґрунтування вказаних вимог заявник посилався на те, що в провадженні Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.08.2023 про забезпечення позову у цивільній справі 369/5743/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, боржником в якій визначено ОСОБА_4 .
Проте при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем було порушено правила територіальної юрисдикції. Так, в постанові державного виконавця вказана адреса місця проживання боржника АДРЕСА_1 . Вказана адреса була повідомлена стягувачем ОСОБА_2 на підставі довідки внутрішньо переміщеної особи № 3008-7001971124 від 01.03.2024.
Водночас у відповідному виконавчому документі вказано, що місцем проживання боржника є АДРЕСА_2 . Крім того боржник має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
В той же час з початку грудня 2023 року боржник ОСОБА_4 разом з дитиною проживає у місті Південному Одеської області.
Крім того, вказаний виконавчий документ вже перебував на примусовому виконанні у Фастівському відділі ДВС, яке було закрито у 2024 році.
Представник заявника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в скарзі. Стягувач та її представник заперечили проти задоволення скарги, пояснивши, що на час подання виконавчого документа для примусового виконання боржник мав місце проживання за відповідною адресою. Попереднє виконавче провадження було закінчено на підставі постанови державного виконавця у зв'язку з неможливістю його виконання через відсутність боржника за вказаною у виконавчому документі адресою.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, державний виконавець надав заяву про розгляд скарги за його відсутності. Згідно з ч. 2 ст. 450 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 450 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, поданні на їх підтвердження, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні вимог скарги з таких підстав.
Судом встановлено, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Боярської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору Служба у справах дітей Боярської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.08.2023 у вказаній справі було задоволено заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом встановлення обов'язку ОСОБА_4 виконувати графік спілкування та виховання малолітнього ОСОБА_5 , що затверджений рішенням виконавчого комітету Боярської міської ради від 19.01.2023 №9/51, а саме - 1 і 3 тиждень місяця: з 17-00 години вівторка до 20-00 години середи, з 17-00 години п'ятниці до 20-00 години неділі; 2 і 4 тиждень місяця: з 17-00 години вівторка до 19-00 години п'ятниці, дотримуючись днів тижня та годин доби до прийняття Києво-Святошинським районним судом Київської області судового рішення у даній справі.
У вказаній ухвалі суду зазначено місце проживання боржника ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 .
Вказаний виконавчий документ перебував на виконанні у Фастівському відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), проте виконавче провадження було закінчено. Вказані обставини визнаються сторонами.
Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади ОСОБА_4 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 з 17.01.2001.
Згідно з відомостями з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_4 з 05.05.2022 став на облік як внутрішньо переміщена особа та мав місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 . З 01.03.2024 ОСОБА_4 був зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за його місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 . 08.05.2025 ОСОБА_4 був знятий з обліку, а довідка ВПО була скасована.
07.08.2025 стягувач пред'явила виконавчий документ - ухвалу суду про забезпечення позову до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), повідомивши адресу боржника відповідно до довідки ВПО: АДРЕСА_1 .
Державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 14.08.2025 було відкрито виконавче провадження та розпочаті дії з виконання виконавчого документа.
Постановою від 19.09.2025 державним виконавцем було визначено місце виконання виконавчих дій: за адресою Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) м. Київ, вул. Гната Юри, 9 5 поверх.
20.09.2025 державним виконавцем вирішено накласти на боржника штраф за невиконання рішення суду.
Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Вказана норма права кореспондується з пунктом 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, відповідно до якого у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ / копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.
З наведеного слідує, що стягувач мала право зазначити в заяві про примусове виконання рішення відомості, що ідентифікують боржника, зокрема щодо відомого їй місця проживання боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Статтею 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено порядок реєстрації місця проживання внутрішньо переміщеної особи, відповідно до якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.???
А отже, державний виконавець мав право відкрити виконавче провадження за зареєстрованим місцем проживання боржника як внутрішньо переміщеної особи. При цьому право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Посилання заявника на те, що він на теперішній час проживає в м. Південному Одеської області, а зареєстроване місце проживання має в м. Олешки- тимчасово окупована територія, не спростовує висновків суду з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою: 1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом; 2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; 3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.
З наведеного слідує, що оскільки 08.05.2025 ОСОБА_4 був знятий з обліку як ВПО не повертаючись до постійного місця проживання в м. Олешки, повторно на облік ВПО не став, протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) адресу нового місця проживання не задекларував, суд дійшов висновку про те, що адреса АДРЕСА_1 , є останньою відомою зареєстрованою адресою місця проживання боржника.
А отже, державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) мав право розпочати виконавче провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.
З наведеного слідує, що відсутність відомостей про місце проживання боржника не є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу. Водночас, відсутність таких відомостей є підставою для звернення державного виконавця до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.
Своєю чергою, виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, що передбачено п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Посилання заявника про те, що він на теперішній час проживає в м. Південному Одеської області не спростовує висновків суду, адже згідно з п. 12 розділу ІІІ Інструкції державний виконавець може вчиняти виконавчі дії на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, за погодженням з начальником органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, у разі якщо стало відомо про зміну місця проживання чи місцезнаходження боржника.
Згідно з ч. ч. 5 - 6 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.
Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.
Відповідно до абз. 2 пункту 6, абз. 2 п. 7, п. 9 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби. Передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 6 цього розділу, - за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження.
Постанова надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідних органів державної виконавчої служби. . Про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби або до виконавчої групи державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження.
Державний виконавець, якому передано виконавче провадження, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження матеріалів виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про прийняття виконавчого провадження, яку надсилає сторонам виконавчого провадження.
З наведеного слідує, що у разі відсутності відомостей про місце проживання боржника державний виконавець має вчиняти процесуальні дії з метою його з'ясування та в разі необхідності передати виконавче провадження іншому органу державної виконавчої служби.
Посилання заявника на те, що у зв'язку із закінченням виконавчого провадження у Фастівському відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконавчий документ не підлягає подальшому виконанню суд відхиляє, адже ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.08.2023 у вказаній справі було забезпечено позов шляхом встановлення обов'язку ОСОБА_4 виконувати графік спілкування та виховання малолітнього ОСОБА_5 до прийняття Києво-Святошинським районним судом Київської області судового рішення у даній справі, проте рішення у справі ще не прийнято, а отже строк пред'явлення виконавчого документа до виконання ще не сплив.
Оскільки судом встановлено, що стягувачем для примусового виконання було пред'явлено виконавчий документ за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання боржника, суд дійшов висновку про те, що державний виконавець правомірно відкрив виконавче провадження.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Оскільки судом встановлено, що державним виконавцем оскаржуване рішення було прийнято відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, суд дійшов висновку про те, що у задоволені скарги необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 259, ч.ч. 4, 5, 9 ст. 268 ЦПК України для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву. Ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 260, 261, 353, 450,451, 452 ЦПК України,
У задоволені скарги ОСОБА_4 на рішення державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей Боярської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мартиненко В.С.