Справа № 359/12208/25
Провадження № 3/359/4889/2025
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
4 листопада 2025 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши, за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, прокурора Гайфуліної Н.П., адміністративний матеріал, що надійшли від управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань в Київській області Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Димер, Вишгородського району, Київської області, громадянки України, раніше працюючої на посаді - головним спеціалістом відділу ведення Державного реєстру виборців, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 23.11.1999 Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області, -
ОСОБА_1 , обіймаючи з 12.03.2019 по 11.01.2025 посаду головного спеціаліста відділу ведення Державного реєстру виборців виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, будучи посадовою особою самоврядування 11 рангу в межах 6 категорії, являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, згідно з пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України № 1700 V-II, та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону № 1700 V-II, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу V-II Закону № 1700 V-II, несвоєчасно 13.03.2025, без поважних причин, подала декларацію при звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період неохоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАп.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 пояснила, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнає повністю та щиро розкаюється у скоєному. Не знала, що будучи на пенсії, їй необхідно подавати декларацію. Просила призначити покарання у виді усного зауваження.
Прокурор в судовому засіданні обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, підтримала повністю та вказала, що ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування згідно з пп. "а" п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про запобігання корупції", примітки до ст. 172-6 КУпАП, є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, безумовно порушила вимоги ч. 1 ст. 45 та п. 2-1 Прикінцевих положень Закону, оскільки несвоєчасно, подала без поважних причин декларацію при звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції даної статті.
Суд, заслухавши пояснення прокурора та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що розпорядженням Бориспільського міського голови А.С. Федорчука від 21.03.2019 № 29 ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу ведення Державного реєстру виборців виконавчого комітету зазначеної міської ради та присвоєно 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
У подальшому розпорядженням Бориспільського міського голови В.К. Борисенка від 22.03.2021 №181 ОСОБА_1 присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посада головного спеціаліста відділу ведення Державного реєстру виборців виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області відноситься до VI категорії посад органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету
Згідно з ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» - посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно - дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. При цьому дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадами в органах місцевого самоврядування є посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Отже, ОСОБА_1 , будучи головним спеціалістом відділу ведення Державного реєстру виборців виконавчого комітету Бориспільської міської ради, є посадовою особою місцевого самоврядування.
Згідно відомостей, зазначених в Особовій картці ОСОБА_1 , 27.07.2015 нею прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування.
21.03.2019 ОСОБА_1 письмово попереджена про вимоги та обмеження, передбачені Законом №1700-VІI.
Отже, ОСОБА_1 будучи посадовою особою місцевого самоврядування, належним чином попереджена про встановлені Законом №1700-VІІ вимоги та обмеження.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються обмеження, передбачені Законом №1700-VІІ.
Згідно з підпунктом «в» п. 1 ч. 1 ст. З Закону №1700-VІІ суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону є державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, тобто особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Отже, ОСОБА_1 будучи посадовою особою місцевого самоврядування, є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону №1700-VІІ та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Згідно з приміткою до ст. 1726 КУпАП суб'єктами правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону №1700-VІІ зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до розпорядження Бориспільського міського голови ОСОБА_2 від 06.01.2025 № 6-ОС гр. ОСОБА_1 звільнено з 11.01.2025 із займаної посади головного спеціаліста відділу ведення Державного реєстру виборців у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування.
Абзацом 1 ч. 2 ст. 45 Закону №1700-VІІ визначено, що особи, зазначені у п. 1, підпунктах «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. З цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону №1700-VІІ НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно - правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону№1700-VІІ.
Відповідно до підпункту пп. 2 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за №987/36609, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону №1700-VІІ - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.
Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК, декларацію особи при звільненні, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала лише 13.03.2025 о 14:30, тобто несвоєчасно без поважних причин.
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП установлено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб'єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності).
Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, що вчиняється суб'єктом правопорушення, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом, призвела до порушення Закону (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальній відповідальності за статтею 366-3 Кримінального кодексу України, суб'єкт правопорушення, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об'єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і її подальше несвоєчасне подання декларації не утворює склад адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб'єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Обов'язком суб'єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону, у тому числі вимог його ч. 2 ст. 45.
Поважних причин, які б перешкоджали вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 не встановлено.
Датою вчинення є 00 год. 00 хв. 01.04.2025, тобто дата, коли суб'єкт декларування порушив порядок щодо обов'язку подання декларації.
Відповідно до ч. З ст. 7 та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються обмеження, передбачені Законом №1700-УІІ.
Згідно з підпунктом «в» п. 1 ч. 1 ст. З Закону №1700-УІІ суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону є державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, тобто особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Отже, ОСОБА_1 будучи посадовою особою місцевого самоврядування, є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону №1700- VІІ та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Згідно з приміткою до ст. 1726 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону №1700- VІІ зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Ч. 1 ст. 45 Закону №1700-УІІ визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб - сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону №1700-VІІ НАЗК з метою виконання покладених на неї повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно - правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону№1700- VІІ
Відповідно до підпункту пп. 1 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за №987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону №1700-УІІ (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону №1700- VІІ (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Тобто, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати декларацію пр. звільненні за період, неохоплений раніше поданими деклараціями упродовж часу з 00:00 год. 12.01.2025 по 23:59 год. 10.02.2025 (граничний строк).
Тобто, 11.02.2025 в 00:00 год. ОСОБА_1 порушила порядок, передбачений ст. 45 Закону.
Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК декларацію особи при звільненні, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 подала лише о 14 год. 30 хв. 13.03.2025, тобто несвоєчасно без поважних причин.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Проте відповідно до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка розміщена на сайті Національного агентства, суб'єкт декларування ОСОБА_1 подала декларацію особи при звільнення уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 13 березня 2025 р., і такі обставини підтверджуються як матеріалами справи, так і не оспорюються самою ОСОБА_1 .
Суддя, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, підтверджується: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, № 4102 від 08.10.2025 р., яким встановлено факт вчинення порушення ОСОБА_1 вимог Закону України "Про запобігання корупції", відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, з якими вона ознайомлена та який нею власноручно підписаний (а.с.1-10); витягом з Єдиного державного реєстру декларацій та загальнодоступними даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на сайті Національного агентства, відносно суб'єкта декларування ОСОБА_1 (а.с.16-18), з якого вбачається, що ОСОБА_1 подала декларацію при звільненні 13.03.2025 року о 14:30 год.; копією розпорядження № 29 від 21.03.2019 р. про призначення на посаду головного спеціаліста відділу ведення Державного реєстру виборців виконавчого комітету міської ради (а.с.19); копією присяги (а.с.22); копією розпорядження № 6-ОС від 06.01.2025 р. про звільнення ОСОБА_1 (а.с.21).
Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Своїми діями, ОСОБА_1 головним спеціалістом відділу ведення Державного реєстру, будучи суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 1 стаття 3 Закону № 1700 V-II, та примітки до стаття 172-6 КУпАП, в порушення вимог абз. 1 ч. 1 ст. 45 розділу V-II, несвоєчасно 13.03.2025, без поважних причин, подала декларацію особи при звільненні, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
При цьому суддя не вбачає підстав для визнання поважними, зазначені ОСОБА_1 причини пропуску нею строку подачі електронної декларації. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо, ОСОБА_1 як суб'єкту декларуванню було відомо про необхідність завчасно підготуватися до чергового етапу електронного декларування в Україні. Тому при всій завбачливості та уважності могла раніше виявити та усунути ті проблеми, які стали йому на перешкоді при поданні електронної декларації.
Отже, доказів поважності причин неподання ОСОБА_1 , як суб'єктом декларування, у визначений законом строк, декларації особи пр. звільненні, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у судовому засіданні здобуто не було.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки остання, при звільненні, будучи головним спеціалістом відділу ведення Державного реєстру, несвоєчасно подала декларацію, без поважних причин.
На підставі статті ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя виходить з наступного.
Відомості про те, що ОСОБА_1 раніше притягувалася до адміністративної відповідальності в протоколі та матеріалах справи відсутні.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, вчинене ОСОБА_1 хоч і містить в собі усі юридичні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин вказане правопорушення не відповідало тій суспільній небезпеці, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, її дії суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, і така шкода фактично не була заподіяна, будь-яких тяжких наслідків від вчиненого не настало.
До обставин, що пом'якшують відповідальність правопорушника, суддя, на підставі ст. 34 КпАП України, відносить щире каяття, а також те, що правопорушення ОСОБА_1 вчинене нею вперше.
Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, особу правопорушниці, обставини, що пом'якшують відповідальність, та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, фактичні обставини вчинення правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 подала декларацію із запізненням, вжила заходи для належного виконання вимог законодавства, визнання своєї провини, внаслідок вчиненого тяжких наслідків не настало, шкоди державним чи суспільним інтересам завдано не було, що в свою чергу, значно знижує ступінь суспільної небезпеки даного правопорушення, у зв'язку з чим суддя дійшов висновку, що можливо ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, оголосивши останній усне зауваження.
З урахуванням викладеного провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_1 , яку накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 33, 36, ч.1 ст.172-6 КУпАП, 245, 247, 268, 280, ч.2 ст. 284 КУпАП, суддя -
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності, оголосивши усне зауваження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по притягненню останньої до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, - закрити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_3 , на користь державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; МФО 899998, призначення платежу: судовий збір) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя : С.М. Вознюк