17.11.2025 Справа № 363/3537/25
17 листопада 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Рудюка О.Д.,
за участю: секретаря судового засідання Шевченко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
В липні 2025 року представник ТОВ «ФК «ЕЙС» адвокат Тараненко А.І. звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 у розмірі 31 106,68грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 04.12.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 719522002 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до п. 2.1. договору кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 6 400,00 грн. на умовах строковості зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». За п. 2.3. договору зазначено, що кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 6 400,00грн.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.
27.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01.
29.05.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників від 29.05.2025 року за Договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 31 106,68грн. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників н від 04.06.2025 року до ТОВ «ФК «ЕЙС» підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. Крім того, у період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором.
Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, за Кредитним договором, становить 31 106,68грн., яка складається з: 6 400,00грн. заборгованість по тілу кредиту; 24 706,68грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
На підставі викладеного та статей 525, 526, 1049 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 31 106,68грн. та судові витрати.
30.06.2025 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в просильній частині позовної заяви просить проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом порядку. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача та представника. Крім того просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що до позивача не перейшла право вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідачем в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подано до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії заявки на отримання грошових коштів в кредит від 04.12.2022 року, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про надання кредиту за договором (оферта) № 71952202 дата укладання договору 04.12.2022 року сума кредиту 6 400,00грн. строком на 30 днів. Вказавши свої персональні дані, електронну адресу та адресу проживання, номер картки.
Згідно копії довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що відповідачем ОСОБА_1 був отриманий одноразовий ідентифікатор для підпису договору № 719522002 від 04.12.2022 року на суму кредиту 6 400,00грн., строком кредитування 30 днів. 04.12.2022 року Договір підписаний одноразовим ідентифікатором MNV66R7M. 04.22.2022 року перераховано грошові кошти позичальнику.
Як вбачається з копії договору кредитної лінії № 719522002 від 04.12.2022 року, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 6 400,00грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Відповідно до п. 2.3. договору зазначено, що кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 6 400,00грн., одразу після укладання договору, орієнтовна дата повернення якого 03.01.2023 року.
Судом були досліджені Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Як вбачається з копії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, що ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу до умов якого, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги та становиться кредитором.
Крім того як вбачається з копії додаткових угод до договору факторинг № 28/1118-01 від 28.11.2018 року № 19 від 28.11.2019 року, № 26 від 31.12.2020 року, № 27 від 31.12.2021 року, № 31 від 31.12.2022 року, № 32 від 31.12.2023 року, що строк дії договору факторинг продовжувався.
З копії реєстру прав вимоги за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року вбачається, що боржник відповідач ОСОБА_1 у списку значиться за № 248 борг 15 086,20 грн.
Оглянувши копії реєстру прав вимог між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», Акти повернення права вимоги, Акт прийому передачі реєстр боржників реквізити яких не заповнені маються тільки підписи та печатки. Сторона позивача не оговорила, що малось на увазі за цими документи і не може їх визнати належними та допустимими доказами.
Як вбачається копії договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 року, що ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги та становиться кредитором.
З копії реєстру прав вимоги за договором факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 року слід, що боржник відповідач ОСОБА_1 у списку значиться за № 11 362 борг 31 106,68 грн.
Як бачаться з копії договору факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 року, що ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу до умов якого, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК«ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги та становиться кредитором.
З копії реєстру прав вимоги до договору факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 року вбачається, що боржник відповідач ОСОБА_1 у списку значиться за № 4569 борг становить 31 106,68грн.
Крім того, оглянувши копії реєстру прав вимог між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», Акти повернення права вимоги, реквізити яких не заповнені маються тільки підписи та печатки. Сторона позивача не оговорила, що малось на увазі за цими документи і не може їх визнати належними та допустимими доказами.
З копії розрахунку заборгованості надану директором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Сінченко С.А. слід, що відповідачем ОСОБА_1 сплачено за кредитом тіло 07.02.2023 року 6 400,00грн. та сплачено проценти 06.01.2023 року 5,00грн., 07.02.2023 року 8 686,20грн.
З копії розрахунку заборгованості надану директором ТОВ «Таліон Плюс» ОСОБА_2 вбачається, що відповідачем сплачено за кредитом тіло 27.05.2024 року 6 400,00грн. сплачено проценти 27.05.2024 року 24 706,68грн.
Як вбачається з копії виписки з особового рахунку за кредитним договором № 719522002 від 04.12.2022 року відповідача ОСОБА_1 , яка надана директором ТОВ «ФК «ЕЙС» Олексієм Поляковим, що за період 29.05.2025 - 05.06.2025 року борг становить 31 106,68 грн., який не погашений.
Відповідно до ст. 1077 ЦПК України, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно ст. 1078 ЦК України, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги,яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією,воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 514 ЦК України, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо факторне виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Стосовно додаткових умов до договору факторингу, який укладався між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» права майбутньої вимоги на момент укладення договору повинен був визначеним, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо відповідача на момент укладення Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року не існувало та сторони не могли передбачити, що 04.12.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладе кредитний договір № 719522002 з відповідачем ОСОБА_1 .
На час укладення договору відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28.11.2018 року сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, предмет не індивідуалізовано належним чином.
27.05.2024 року на підставі Договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» передало фактору ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
29.05.2025 року на підставі Договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було відступлено ТОВ «ФК «ЕЙС» право грошової вимоги до відповідача.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 року у справі № 906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання. Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що «відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається».
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.11.2018 року в справі № 243/11704/15-ц.
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).
При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі № 752/8842/14-ц, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 року у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 року у справі № 910/11177/20).
Згідно з частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, право вимоги за кредитним договором № 719522002, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 , у зазначені договори факторингу входити не могла.
Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило передачу невизначених вимог, оскільки жодної вимоги щодо відповідача ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу не існувало.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 року у справі № 914/868/17 зазначив, що передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Враховуючи, що позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «ФК «ЕЙС».
Отже, заявлені стороною позивача вимоги є безпідставними, ТОВ «ФК «ЕЙС» є неналежним позивачем, бо не було доведено право вимагати від відповідача сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним 04.12.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
З таких підстав у задоволенні позову слід відмовити з підстав відсутності порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача, оскільки у задоволенні позову судом відмовлено.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 509, 525, 526, 610, 611, 638, 1054, 1055 ЦК України, статтями 3, 4, 12, 13, 81, 247, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
вирішив:
в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19 офіс 2005).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення суду складено 21.11.2025 року.
Суддя О.Д. Рудюк