"20" листопада 2025 р. Справа № 363/6909/25
20 листопада 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Весніна Сергія Олександровича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні в порядку проведення його поділу,
17.11.2025 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 18.11.2025), представником позивача - адвокатом Весніним С.О. подано вказану вище позовну заяву, у якій просить:
1). Визнати спільною сумісною власністю позивача - ОСОБА_1 та відповідача - ОСОБА_2 наступне майно:
садовий будинок загальна площа (кв.м): 201.9, опис: А - садовий будинок, Б - навіс, В - котельня, Г- сарай, Д - госпблок, №1-3 - огорожа, І - свердловина, ІІ-ІІІ- каналізаційні споруди за адресою - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2362037132218;
земельну ділянка із кадастровим номером 3221884000:37:046:0324, цільове призначення для індивідуального садівництва, площа (га): 0.0749, що розташована за адресою - Київська обл., Вишгородський р., с/рада. Лебедівська, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 475966232218;
житлове приміщення №0627 загальною проектною площею 65,33 кв.м., що розташоване у будинку відпочинку АДРЕСА_2 ;
автомобіль марки Rolls Royce Wraith, 2015 р.в., державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ;
автомобіль марки Porsche Taycan, 2021 р.в., державний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 .
2). У порядку поділу, визнати за позивачем - ОСОБА_1 право власності на частку спільного сумісного майна:
садовий будинок загальна площа (кв.м): 201.9, опис: А - садовий будинок, Б - навіс, В - котельня, Г- сарай, Д - госпблок, №1-3 - огорожа, І - свердловина, ІІ-ІІІ- каналізаційні споруди, розташований за адресою - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2362037132218;
земельну ділянку із кадастровим номером 3221884000:37:046:0324, цільове призначення для індивідуального садівництва, площа (га): 0.0749, що розташована за адресою - Київська обл., Вишгородський р., с/рада. Лебедівська, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 475966232218;
житлове приміщення №0627 загальною проектною площею 65,33 кв.м., що розташоване у будинку відпочинку № НОМЕР_5 за адресою - ділянка Вишні в с. Поляниця Надвірнянського району Івано-Франківської області.
3). У порядку поділу спільного сумісного майна, стягнути з відповідача - ОСОБА_2 на користь позивача - ОСОБА_1 - середньо ринкової вартості автомобіля Porsche Taycan, 2021 р.в., номер шасі НОМЕР_4 , що в грошовому еквіваленті складає 1 567 759,00 грн.
4). У порядку поділу спільного сумісного майна, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача - ОСОБА_1 - середньо ринкової вартості автомобіля Rolls Royce Wraith, 2015 р.в, номер шасі НОМЕР_2 , що в грошовому еквіваленті складає 5 492 306,50 грн. Також, просить стягнути з відповідача судові витрати у справі, зазначивши їх попередній (орієнтовний) розрахунок.
Звертаючись до суду із вказаним вище позовом, представником позивача також подано заяву про забезпечення позову, у якій просить:
накласти арешт на все майно відповідача - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , із забороною його відчуження у будь-який спосіб;
накласти арешт на житлове приміщення №0627, загальною проектною площею
65,33 кв.м., що розташоване у будинку відпочинку
АДРЕСА_3 , прийнято до експлуатації 08.05.2025, згідно сертифікату
№ІУ 122250425875;
заборонити відповідачу та будь-яким особам, в тому числі державним реєстраторам, вчиняти будь-які дії (реєстрація права власності, купівля-продаж, міна, найм, позичка, застава, іпотека, переведення прав та обов'язків за договором, тощо) щодо житлового приміщення №0627 загальною проектною площею 65,33 кв.м., що розташоване у будинку відпочинку АДРЕСА_2 у складі будинку відпочинку № НОМЕР_5 прийнято до експлуатації 08.05.2025 згідно сертифікату №ІУ 122250425875.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що до Вишгородського районного суду Київської області подана позовна заява ОСОБА_1 (Позивач) до ОСОБА_2 (Відповідач) про визнання права власності на частку в спільному майні в порядку проведення його поділу та, як було зазначено в позовній заяві, позивач та відповідач жили однією сім'єю з 2014 року. За період спільного проживання на ім'я колишньої дружини (Відповідачки) також було набуто нерухоме та рухоме майно, зокрема:
садовий будинок загальна площа (кв.м): 201.9, опис: А - садовий будинок, Б - навіс,
В - котельня, Г- сарай, Д - госпблок, №1-3 - огорожа, І - свердловина, ІІ-ІІІ - каналізаційні споруди за адресою - АДРЕСА_1 ;
земельна ділянка із кадастровим номером 3221884000:37:046:0324, цільове призначення для індивідуального садівництва, площа (га): 0.0749, що розташована за адресою - Київська обл., Вишгородський р., с/рада. Лебедівська, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 475966232218;
житлове приміщення №0627 загальною проектною площею 65,33 кв.м., що розташоване у будинку відпочинку № НОМЕР_5 за адресою - ділянка Вишні в с. Поляниця Надвірнянського району Івано-Франківської області автомобіль марки Rolls Royce Wraith, 2015 р.в., державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 автомобіль марки Porsche Taycan, 2021 р.в., державний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 . Предметом поділу за позовом є все нерухоме майно, що зареєстроване в період шлюбу на відповідача - колишню дружину позивача. Відповідачка є титульним власником всього придбаного нерухомого та рухомого майна. Всі оригінали документів на цей майно також перебувають у неї. Офіційного шлюбу в Україні позивач та відповідач не реєстрували. Нещодавно позивачу стало відомо, що відповідачка без його згоди продала належні родині на праві спільної сумісної власності автомобіль марки Rolls Royce Wraith, 2015 р.в., та автомобіль марки Porsche Taycan, 2021 р.в. Також, в позові зазначено, що об'єкт нерухомого майна - житлове приміщення №0627 загальною проектною площею 65,33 кв.м., що розташоване у будинку відпочинку АДРЕСА_2 у складі будинку відпочинку № НОМЕР_5 , було прийнято до експлуатації 08.05.2025, згідно сертифікату №ІУ 122250425875 (що підтверджується відомостями, що містяться на веб порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за посиланням:
https://e construction.gov.ua/document_detail/doc_id=3618440606377838021/optype=100), але, за даними Реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на день звернення до суду із цим позовом, відомості про зареєстроване право власності за відповідачкою на вказане вище приміщення №0627 за вказаною адресою - відсутнє. У заяві про забезпечення позову акцентовано увагу, що за умовами п.12.5 договору купівлі-продажу майбутнього об'єкту нерухомості, що був укладений між відповідачкою та ТОВ «МВТ-ГРУП» 30.12.2023, відповідачка зазначила, що вона як покупець у зареєстрованому шлюбі не перебуває та ні з ким не проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Зазначене свідчить, що відповідачка може як тільки дізнається про порушення провадження у справі про поділ спільного майна вчинити дії по відчуженню зазначеного нерухомого майна на користь третіх осіб чи передати права на таке майно шляхом відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу тощо. Отже, зважаючи на наведене вище, а також на факт відчуження без згоди позивача (двох) коштовних транспортних засобів, позивач має реальні підстави побоюватись, що відповідач може без відома та згоди позивача безперешкодно розпорядитися й іншим майном, зокрема об'єктами нерухомого майна та відчужити їх (чи передати права на майно) на користь третіх осіб. У позивача наразі є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в обраний ним спосіб, надалі може бути утруднено чи зроблено взагалі неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Вжиття забезпечувального заходу у вигляді накладення арешту, не може позбавити можливості користування нерухомістю, доцільним і співмірним позовним вимогам буде застосування забезпечувального заходу у вигляді накладення арешту та заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, виділ часток та інше) по відчуженню частки, на яку претендує сторона позивача у заявленому позові, а саме на всього нерухомого майна. Також зазначено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідачки в якості компенсації його частки у спільному сумісному майні подружжя грошові кошти в загальному розмірі 7 060 065 грн., що є значною сумою, та накладення арешту на спільного нерухомого майна, з урахуванням проведеної оцінки ринкової вартості, не зможе забезпечити належне виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог у справі. На переконання сторони заявника (позивача) немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно залишається в його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час (висновки постанови Верховний Суд у від 06.08.2025 у справі № 759/22148/24) - до вирішення справи по суті.
Згідно із частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Враховуючи положення частини першої статті 153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Згідно із пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується окрім іншого накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів або пов'язаних із ними інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання можливе рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання судового рішення. Інститут забезпечення позову захищає однаково інтереси як позивача, так і відповідача.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо існування потреби у вжитті відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується судом, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим.
Отже, необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.
Як убачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Весніна С.О., звернулася до суду з позовом про визнання права власності на частку у спільному майні, придбаного з відповідачем під час спільного проживання протягом 2014-2024 років, а також про стягнення з відповідача 7 060 065, 50 гривень - середньо ринкової вартості двох відчужених нею транспортних засобів.
Так, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 17.10.2025, у власності відповідача - ОСОБА_2 перебуває спірний житловий будинок, що розташований на спірній земельній ділянці з кадастровим номером3221884000:37:046:0324, а також земельна ділянка кадастровий номер 3221884000:37:046:0325, площа 0,0752 га, за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с/рада Лебедівка, які придбано у період 2014 - 2024 років.
Також, у вказаний період спільного проживання однією сім'єю, на ім'я відповідача - ОСОБА_2 , як покупця з продавцем - ТОВ «МВТ-ГРУП» було укладено договір купівлі-продажу майбутнього об'єкту нерухомості, предметом якого було зобов'язання продавця забезпечити будівництво та прийняття в експлуатацію житлового приміщення №0627 загальною проектною площею 65,33 кв.м., що повинно було бути побудованих у будинку відпочинку АДРЕСА_2 . Відповідно до п. 3.1. цього договору вартість приміщення складала 3 653 254 грн. Як вказує позивач, зазначена сума коштів була повністю сплачена позивачем за відповідача, проте станом на день звернення до суду із цим позовом, відомості про зареєстроване право власності за відповідачкою на вказане вище приміщення №0627 за вказаною адресою - відсутнє. На адвокатський запит, ТОВ «МВТ-ГРУП» листом від 26.09.2025 № 17/09 повідомило, що будинок відпочинку № НОМЕР_5 прийнято до експлуатації 08.05.2025 згідно сертифікату №ІУ 122250425875, що підтверджується відомостями, що містяться на веб-порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за відповідним посилання.
Встановивши, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувавши обсяг позовних вимог, суд дійшов висновку, що обраний позивачем вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все майно відповідача, може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки такий захід забезпечення позову буде співмірним позовним вимогам та їх вартості у сумі - 22 699 385 грн, на частку якої претендує позивач, а саме:
4 710 000, 00 грн - ринкова вартість спірного садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (Звіт про оцінку від 02.10.2025;
216 000,00 грн - ринкова вартість земельної ділянки під будинком (Звіт про експертну грошову оцінку від 02.10.2025);
3 135 518,00 грн - середньо-ринкова вартості транспортного засобу - автомобіля марки Porsche Taycan, 2021 р.в. (висновок №10368 експертного автотоварознавчого дослідження від 25.09.2025);
10 984 613,00 грн - середньо-ринкова вартість транспортного засобу - автомобіля марки Rolls Royce Wraith, 2015 р.в. (висновок №10369 експертного автотоварознавчого дослідження від 25.09.2025);
3 653 254,00 грн - сума коштів внесених за Договором договір купівлі-продажу майбутнього об'єкту нерухомості - житлового приміщення №0627 у будинку відпочинку АДРЕСА_2 .
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 зазначила, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Верховний Суд у постанові від 06.08.2025 у справі №759/22148/24, зазначив: «Встановивши, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувавши обсяг позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обраний позивачкою вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти відповідачів може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову та правильно виснував про наявність правових підстави для забезпечення позову в обраний позивачкою спосіб, оскільки такий захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції на вказане належної уваги не звернув та скасував законні та обґрунтовані судові рішення суду першої інстанції. При цьому помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог, оскільки воно здійснено у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог у розмірі 174 475,00 доларів США. Водночас слід приймати до уваги, що в розумінні глави 13 Цивільного кодексу України грошові кошти також є майном».
З огляду на викладене та враховуючи предмет спору - рухоме та нерухоме майно, придбане сторонами у період 2014 - 2024 років, розмір компенсації відповідачем позивачу половини вартості транспортних засобів які, як вказує позивач, відчужено відповідачем, що свідчить про наявність обґрунтованого припущення, що відповідач може здійснити протягом розгляду справи дії щодо відчуження належного їй рухомого та нерухомого майна, обсяг якого може встановити державний (приватний) виконавець в межах ціни позову - 11 349 692, 50 грн, суд вважає обґрунтованими вимоги представника позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, тому що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту належного відповідачу майна може призвести до неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Суд вважає, що застосування заявлених позивачем заходів забезпечення позов шляхом накладення арешту на все майно відповідача, у межах ціни позову, спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача. Невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до обмеження прав позивача на ефективний судовий захист його прав.
При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав, оскільки обмежується лише можливість розпорядитися цим майном. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв'язку із вжиттям такого заходу.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення згідно із частиною третьою статті 154 ЦПК України.
Керуючись статтями 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд
заяву представника позивача - адвоката Весніна Сергія Олександровича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні в порядку проведення його поділу, - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом:
накласти арешт на все майно відповідача - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , із забороною його відчуження у будь-який спосіб;
накласти арешт на житлове приміщення №0627, загальною проектною площею
65,33 кв.м., що розташоване у будинку відпочинку
АДРЕСА_2 у складі будинку відпочинку №505, прийнято до експлуатації 08.05.2025, згідно сертифікату
№ІУ 122250425875;
заборонити відповідачу та будь-яким особам, в тому числі державним реєстраторам, вчиняти будь-які дії (реєстрація права власності, купівля-продаж, міна, найм, позичка, застава, іпотека, переведення прав та обов'язків за договором, тощо) щодо житлового приміщення №0627 загальною проектною площею 65,33 кв.м., що розташоване у будинку відпочинку АДРЕСА_2 у складі будинку відпочинку № НОМЕР_5 прийнято до експлуатації 08.05.2025 згідно сертифікату №ІУ 122250425875.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Позивач (стягувач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_4 ;
Відповідач (боржник): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_5 .
Суддя О.П. Лукач