справа № 362/2986/25
провадження № 2/362/2359/25
з процесуальних питань
20.11.2025 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку письмового провадження клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Приходька С.В. про залишення без руху позовної заяви у справі
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
треті особи: Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські Регіональні Електромережі, Васильківський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ),
про визнання правочинів недійсними, скасування рішень державного реєстратора та поновлення речового права.
Суд установив:
На стадії підготовчого провадження представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Приходько С.В. подав клопотання про залишення позовної заяви без руху на підставі частини першої статті 187 ЦПК України.
Наведене клопотання мотивоване тим, що позивачем заявлено, окрім вимог про визнання недійсними договорів (немайнові вимоги), також вимоги про відновлення становища, що існувало до укладення договорів (застосування реституції як наслідку недійсності правочину) та поновлення реєстрації права власності на майно за попередніми власниками, а тому ці вимоги по своїй суті є майновими і судовий збір повинен бути сплачений у сумі, яка обчислюється виходячи від вартості майна.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору, який виник між сторонами, є вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, скасування рішень державного реєстратора, а також поновлення речового права відповідача - ОСОБА_3 на квартиру та земельну ділянку.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7 267,20 грн. згідно квитанції №157 від 14 квітня 2025 року виходячи з розрахунку 1 211,20 грн. за кожну з немайнових вимог.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19 сформулювала висновки щодо питання застосування Закону України «Про судовий збір» в частині визначення розмежування критерію позовних вимог, які мають вартісну оцінку та майновий характер, а також які є вимогами немайнового характеру та не підлягають вартісній оцінці. Згідно з вказаними висновками майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
У розглядуваній справі позивач не є безпосереднім власником спірного майна, тоді як предметом спору є, зокрема, вимога про поновлення речового права іншої особи. В межах даного спору позивач захищає не своє речове право, а право іншої особи (власника), позивач не заявив вимоги про визнання за ним права власності на жоден із майнових об'єктів або витребування (повернення) майна на власну користь, а отже підстави для висновку, що вирішення такого спору призведе до безпосереднього збагачення позивача відсутні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у даній справі не підлягають вартісній оцінці, а отже відносяться до вимог немайнового характеру.
А отже, підстав для залишення позовної заяви без руху з наведених мотивів суд не вбачає.
Керуючись статтями 187, 260 ЦПК України, суд
постановив:
залишити без задоволення клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Приходька С.В. про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не оскаржується.
Суддя О.В. Попович