Справа № 357/15204/25
Провадження № 2/357/6400/25
іменем України
21 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О.І.,
за участі секретаря - Кича М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У вересні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана позовна заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа позовного провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 вересня 2025 року головуючим суддею по справі було визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду .
Після здійснення запиту стосовно місця перебування та місця проживання відповідача по справі ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. 187 ЦПК України, ухвалою судді від 30 вересня 2025 року позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 17 жовтня 2025 року.
17 жовтня 2025 року розгляд справи було відкладено до 21 листопада 2025 року у зв'язку з неявкою відповідача.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, представник позивача, адвокат Кабула Ірина Юріївна, яка діє на підставі ордеру, серія АІ № 2023315 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, надала заяву, отримана та зареєстрована канцелярією суду 21.11.2025 за вх. № 67836, в якій просила справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без розгляду, у зв'язку з примиренням сторін.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Інших заяв та клопотань з боку учасників судового розгляду на адресу суду не надходило.
Суд визнав можливим розглянути заяву про залишення позову без розгляду без участі учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню питання про залишення заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники судового розгляду в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, заяву про залишення позову без розгляду, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України, такий принцип цивільного судочинства як диспозитивність полягає, в тому числі, у праві учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви. Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
З урахуванням вищевикладених обставин, враховуючи те, що представником позивача до початку розгляду справи по суті була подана заява про залишення позову без розгляду, суд вважає за необхідне залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, оскільки така заява подана у добровільному порядку і це не порушує нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Таким чином, за змістом наведеної норми вказаного Закону у випадку залишення судом позову без розгляду на підставі відповідної заяви позивача сплачена останньою, сума судового збору не повертається.
Такої правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 11 січня 2022 року в справі № 449/1290/20 (провадження № 61-18698св21).
В зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що з огляду на викладене, залишаючи позов без розгляду на підставі відповідної заяви позивача, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для повернення ОСОБА_1 сплаченої ним суми судового збору за подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, враховуючи, що позовна заява залишена без розгляду, у зв'язку з заявою представника позивача, судовий збір поверненню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 257, 260, 261, 353 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційної інстанції безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Особи, які не були присутніми в судовому засіданні при оголошенні ухвали, мають право на її оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Повний текст ухвали складено 21 листопада 2025 року.
Суддя О. І. Орєхов