Справа № 355/1286/25
Провадження № 2/355/858/25
23 жовтня 2025 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» Томилко Оксани Борисівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
До суду з позовною заявою звернувся представник позивача ТОВ «Таліон Плюс» Томилко О.Б. з позовною заявою у якій просить стягнути на користь ТОВ «Таліон Плюс» з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 20054 гривень 87 копійок а також сплачений судовий збір під час подачі позовної заяви до суду у сумі 2422гривень 40 копійок та витрати на правничу допомогу у сумі 5000 гривень.
Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 13 серпня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №930681044 у формі електронного документу, відповідно до якого відповідач отримав від первинного кредитора кредитні кошти у розмірі 6200,00 гривень.
Відповідно до умов розділу 2 договору товариство зобов'язалося надати відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності а відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що є невід'ємною частиною договору, текст розміщений на сайті товариства: www. moneyveo.ua. Згідно умов договору грошові кошти надаються позичальнику шляхом переказу на рахунок, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної позичальником в особистому кабінеті, що відбувається не пізніше, ніж протягом 3-х банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання позичальником чергового траншу за договором. На виконання умов договору грошові кошти були перераховані товариством на банківську картку № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладенні договору. Відповідно до п.5.3 договору позичальник несе відповідальність правильності надання кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок. В порушенні умов договору та правил, позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки.
05 листопада 2024 року товариство відступило право вимоги за договором факторингу № МВ-ТПП/7 до ТОВ «Таліон Плюс». Згідно п. 4.1 договору факторингу наявне право вимоги переходить від товариства до позивача з моменту підписання реєстру прав вимоги.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором, заявлена до стягнення позивачем, становить 20054,87 гривень з них заборгованість по кредиту-6199,36 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом-13855,51 гривень.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, однак повідомив суд про можливість розгляду справи за його відсутністю. У разі неявки до судового засідання відповідача не заперечував проти розгляду справи за його відсутністю заочно.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, однак надав пояснення стосовно позовної заяви, де вказав, що згідно з п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» йому не повинні нараховувати відсотки, оскільки він діючий військовослужбовець.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом досліджені надані матеріали до позовної заяви, на підставі яких слід прийти до думки про можливе часткове задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З копії заяви на отримання грошових коштів в кредит від 13 серпня 2024 року з якої слід, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога «вказавши свої персональні данні, адресу проживання, банківську картку стосовно кредитування сума кредиту 6200,00 гривень договір оферти 930681044, дата укладання договору 13 серпня 2024 року .(а.с.18 зворотна сторона аркуша)
Суд дослідив «Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»(а.с.32 зворотна сторона аркуша-36)
З копії договору кредитної лінії №930681044 від 13 серпня 2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії №930681044 від 13 серпня 2024 року стосовно якого за п.2.1 кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в сумі кредитного ліміту у розмірі 6200 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит товариства з обмеженою відповідальністю. За п. 2.3 кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 6200,00 гривень 13 серпня 2024 року. За п.2.4 другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим договором. За п.3.1 позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 12 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п.3.2 договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором NVGN.(а.с.21-32)
З копії паспорта споживчого кредиту продукт «СМАРТ» до договору №930681044 від 13 серпня 2024 року слід, що відповідачу було відомо з умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, інформації щодо орієнтованої реальної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача. Порядком повернення кредиту який підписаний електронним підписом 2238.(а.с.19-20)
З копії підтвердження директора ТОВ «ПРОФІТГІД» Ольги Король слід, що був здійснений переказ грошових коштів в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-757 від 06 вересня 2023 року на підставі платіжної інструкції(замовлення) номер транзакції 42350-87790-87594 дата проведення 13 серпня 2024 року, сума переказу 6200 гривень, номер платіжної картки НОМЕР_2 ,емітет платіжної картки «ПриватБанк», Credit transaction 3088701436 ОСОБА_1 , договір (оферта) 930681044 від 13 серпня 2024 року. (а.с.36 зворотна сторона аркуша)
З копії довідки директора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Сергія Сінченка слід, що згідно кредитного договору №930681044 від 13 серпня 2024 року укладеним між позичальником ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг сума платежу 6200 гривень. (а.с.37)
З виписки за договором № б/н за період 13 серпня 2024 року АТ КБ «ПриватБанк», яка була витребувана за ухвалою суду слід, що на картку відповідача ОСОБА_1 13 серпня 2024 року було перераховано 6200 гривень.(а.с.91)
З копії розрахунку заборгованості, яка надана директором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_2 слід, що відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за тілом кредиту 6199,36 гривень, проценти 13855,51 гривень.(а.с.16)
З копії договору факторингу №МВ-ТП/7 від 05 листопада 2024 року слід, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» в порядку та на умовах даного договору, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених цим договором. Розмір фінансування, що підлягають сплаті фактором клієнту, встановлюються у реєстрі прав вимоги. Наявне право вимоги переходять від клієнта до фактора з моменту підписання реєстру прав вимоги.(а.с.11-13)
З копії реєстру боржників слід, що відповідач ОСОБА_1 значиться в ньому під номером 369 договір №930681044 від 13 серпня 2024 року, заборгованість по основному боргу 6199,36 гривень, заборгованість по процентам 6137,34.заборгованість по іншим нарахуванням 3099,68 гривень, загальна заборгованість 15436,38 гривень, сума фінансування 2479,74 гривень.(а.с.14-15)
Копія платіжної інструкції кредитного переказу коштів №1000 від 30 грудня 2024 року з якої слід, що ТОВ «Таліон Плюс» перерахувало ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 3154154,54 гривень згідно договору факторингу №МВ-ТП/7 від 05 листопада 2024 року.(а.с.15 зворотна сторона аркуша)
З копії розрахунку заборгованості, яка надана директором ТОВ «Таліон Плюс» ОСОБА_3 що відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за тілом кредиту 6199,00 гривень, проценти 13855,51 гривень.(а.с.17-18)
З копії повідомлення про відступлення слід, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в особі директора ОСОБА_4 повідомили відповідача ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги за боргами.(а.с.37 зворотна сторона аркуша)
З копії повідомлення про дострокове розірвання договору директора ТОВ «Таліон Плюс» ОСОБА_3 слід, що відповідача ОСОБА_1 було повідомлено про розірвання договору кредитування у зв'язку з несплатою боргів сума заборгованості становить 23154,55 гривень, яку запропоновано повернути відповідачу.(а.с.38)
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Як слід з ч.1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно п.п.5,6,7 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У суду не виникло сумніву про те, що кредитор виконав вимоги закону уклав договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту користуючись Законом України «Про електронну комерцію». У свою чергу відповідач використовуючи своє право згідно укладеного договору підписав його електронним підписом та отримав кредитні кошти які використовував на свій розсуд.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);2) правонаступництва;3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
З ст.514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Як слід за ст. 1077 ЦПК України, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
З ст.514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст.1082 ЦК України слід, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Отже, як було встановлено судом, що відповідач ОСОБА_1 отримавши кредитні кошти стосовно договірних умов використовував їх на свій розсуд в подальшому не виконуючи договірні умови не повернув. Відповідачем ОСОБА_1 були надані докази які стосуються то, що він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 з 28 листопада 2024 року по теперішній час згідно довідки форми №5 виданої заступником начальника штабу військової частини лейтенантом ОСОБА_5 .(а.с.74) Крім того відповідачем було надано копій посвідчення серії НОМЕР_4 що він має пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни -учасників бойових дій.
Крім того за користування кредитами відповідачу були нараховані проценти.
Відповідно до п.15 ч.14 Закону України « «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» слід, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
З таких підстав суд задовольняє частково заявлені позовні вимоги у частині тіла кредиту у сумі 6199 гривень 87 копійок.
В іншій частині як 13855 гривень 51 копійок, які складають проценти слід відмовити.
Стороною позивача було надано копія договору про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року з якого слід, що ТОВ «Таліон Плюс» та адвокатське об'єднання «Ліга юридичних технологій та інновацій» уклали договір про надання правової допомоги (а.с.40-44)
Копію додаткової угоди №961 від 30 грудня 2024 року про надання правової допомоги до договору №5 від 02 грудня 2024 року з якого слід, що адвокатське об'єднання «Ліга юридичних технологій та інновацій» уклали договір про надання правової допомоги у справі клієнта до відповідача ОСОБА_1 де була погоджена вартість послуг яка становила 5000 гривень.(а.с.44 зворотна сторона аркуша-45)
Копію акта приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року з якого слід, що вартість послуг становила 5000,00 гривень.(а.с. зворотна сторона аркуша 45)
Копію платіжної інструкції кредитного переказу коштів №1861 від 30 грудня 2024 року слід, що ТОВ «Таліон Плюс» перерахувало 5000,00 гривень адвокатське об'єднання «Ліга юридичних технологій та інновацій» оплату за надання правової допомоги .(а.с.46)
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Визначенні суми відшкодування витрат суд виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог адвоката і вважає стягнути витрати за професійну правничу допомогу на користь сторони позивача в розмірі 1000,00 гривень.
Вказані критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).
Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 2422 гривень 40 копійок, було задоволено частина позовних вимог яка складається 20054,87 гривень позовних вимог, задоволено 6199 гривень (6199х100%):20054.87=30.91%, судовий збір 2422 гривень, задоволено 30.91%, (2422х30.91%):100%= 748.64 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,4,12,13,81,141,229,263-265 ЦПК України, ст.ст.205,207,536,626,638,639,ч.1ст.1048,1050,1052, ЦК України,-
Позовну заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон» Томилко Оксани Борисівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (податковий номер НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄРДПОУ 39700642) суму заборгованості за кредитним договором 6199 (шість тисяч сто дев'яносто дев'ять) гривень 87 копійок
В іншій частині заявлених позовних вимог у сумі 13855 (тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) гривень 51 копійок, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (податковий номер НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄРДПОУ 39700642) понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 748 (сімсот сорок вісім) гривень 64 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (податковий номер НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄРДПОУ 39700642) понесені витрати на правничу допомогу у сумі 1000 ( одна тисяча) гривень 00 копійок.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено27 жовтня 2025 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов