Справа № 355/1536/25
Провадження № 2/355/942/25
17 листопада 2025 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Троценко Т. А.
за участю секретаря Ліберацької Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про визнання права забудовника, введення до експлуатації і оформлення у власність житлового будинку в порядку спадкування за законом,
22 липня 2025 року позивач через свого представника звернувся до суду з позовною заявою до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про визнання права забудовника, введення до експлуатації і оформлення у власність жилого будинку в порядку спадкування за законом.
У позовній заяві вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , який заповіту не залишив, і спадкування відбувається за законом, вона є спадкоємицею першої черги.
У якості спадкового майна залишилося нерухоме майно у вигляді земельної ділянки і житлового будинку незакінченого будівництвом з господарчими будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 .
У встановлений законом термін вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, і 18. 04. 2025 року отримала свідоцтво на право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,1212 га кадастровий номер 3220255101:01:126:0057, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Постановою Баришівської державної нотаріальної контори від 15. 07. 2025 року вона отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок незакінчений будівництвом з господарчими будівлями і спорудами, оскільки нотаріусу не були надані документи, які підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок.
У зв'язку з цим вона звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право забудовника на об'єкт незавершеного будівництва, право на введення до експлуатації і оформлення у власність житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 24 липня 2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання в приміщенні Баришівського районного суду Київської області на 08 серпня 2025 року о 11 годин 00 хвилин.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 08 серпня 2025 року закрито підготовче судове засідання, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Баришівського районного суду Київської області на 06 листопада 2025 року о 14 годин 00 хвилин. Витребувано з Баришівської державної нотаріальної контори: копію спадкової справи № 294/2024 до майна померлого16 вересня 2024 року ОСОБА_2 .
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, звертаючись до суду представник позивача в позовній заяві просила розглядати справу за її відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити на підставі доказів, які наявні в матеріалах справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. До суду надійшла письмова заяву за підписом голови Баришівської селищної ради, який просить справу розглядати без участі представника відповідача за наявними матеріалами справи, проти позову заперечень не має.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи та давши оцінку зібраним доказам, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис № 434 та Баришівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
В день смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить не введений до експлуатації житловий будинок незавершений будівництвом з господарчими будівлями та спорудами і земельна ділянка площею 0,1212 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
З питання оформлення спадщини і отримання свідоцтва про право на спадщину за законом позивач звернулася до Баришівської державної нотаріальної контори, та 18 квітня 2025 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,1212 га, яка в знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3220255101:01:126:0057, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, яка належала спадкодавцеві на підставі Договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу, Шемчук Марією Федорівною 15.02.2002 року за № 379 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.02.2025 року
Проте, свідоцтво на право на спадщину на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, збудований на вищевказаній земельній ділянці нотаріус позивачу не видала, оскільки у спадкодавця відсутній правовстановлюючий документ на будинок, який не введений в експлуатацію, а право власності не зареєстроване, тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом, оскільки іншим шляхом, окрім судового порядку, не можливо оформити спадкові права забудовника, ввести до експлуатації і оформити у власність жилий будинок в порядку спадкування за законом.
Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої Ради».
Згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року, виникнення права власності на житлові будинки та споруди залежить від державної реєстрації цього права.
За життя спадкодавець розпочав процедуру оформлення права власності на житловий будинок, проте не встиг оформити право власності на нього - прийняття цього будинку до експлуатації та зареєструвати право власності на жилий будинок, тому у позивача в порядку спадкування за законом виникає право, як забудовника вказаного об'єкта незавершеного будівництва, введення його до експлуатації і оформлення у власність з наступних підстав.
Житловий будинок, збудований ОСОБА_2 (нині померлим) на земельній ділянці, яка перебувала у приватній власності спадкодавця.
Згідно технічного паспорту на спадковий об'єкт нерухомого майна житловий будинок незавершений будівництвом з господарськими будівлями та спорудами виготовленого ТОВ «Баришівським районним центром нерухомості» від 10 грудня 2024 року загальна площа житлового будинку становить 1210 кв м, житлова 82, 1 кв м, рік забудови 2003. Готовність будівництва 80 %.
Відповідно до частини 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, тому такий об'єкт є майном, право на яке підлягає успадкуванню на загальних підставах і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати введенню до експлуатації та оформлення права власності.
Будівництво будинку за життя спадкодавця майже, але не прийнятий до експлуатації і право власності на нього не оформлено у зв'язку зі смертю забудовника ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.
Згідно частини 1 статті 1220 Цивільного кодексу України зазначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
На підставі статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1217 та 1223 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу.
Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.
Згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.
Якщо об'єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов'язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об'єкт; право одержати на своє ім'я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.
Таким чином, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.
Якщо об'єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов'язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об'єкт; право одержати на своє ім'я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 707/1803/16-ц (провадження № 61-1132св17). Також, подібні висновки Верховний Суд зробив у постановах від 12 серпня 2019 року у справі № 607/9408/16-ц (провадження № 61-27922св18) та від 28 травня 2020 року у справі № 2-2317/11 (провадження № 61-13194св18).
В постанові від 21 листопада 2018 р. по справі № 363/1278/15-ц Верховний Суд зазначив, що якщо будівництво об'єкта нерухомого майна, не введеного в експлуатацію на день смерті спадкодавця, здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини на підставі статті 1216 ЦК України.
Суд враховує, що вичерпані всі можливості оформлення спадщини на житловий будинок у позасудовому порядку, тому у позивача є всі підстави для звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України № від 07.09.2016 року, а також постанова від 16.12.2015 року.
За таких обставин, позовні вимоги слід задовольнити, оскільки у позивача виникає право у порядку спадкування за законом забудовника на об'єкт незавершеного будівництва збудованого 2003 року за життя спадкодавця, але не прийнятого до експлуатації жилого будинку, державна реєстрація права власності на який не здійснена, на яке він мав право, та що способом захисту цього права є визнання за позивачем цього права у порядку спадкування за законом.
Згідно положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 331, 1216, 1217, 1218, 1220, 1221 ЦК України, ст. ст. 12,13, 258, 259, 263-265, 273, 315, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , у порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право забудовника на об'єкт незавершеного будівництва, право на введення до експлуатації і оформлення у власність житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Баришівського
районного суду Т. А. Троценко