Справа № 286/3813/25
21 листопада 2025 року
Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Гришковець А. Л. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділення в натурі частки житлового будинку, який належить співвласникам на праві спільної часткової власності , -
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділення в натурі частки житлового будинку, який належить співвласникам на праві спільної часткової власності.
Вирішуючи питання відкриття провадження по справі, встановлено, що вказана позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, позовна заява повинна містити серед інших відомостей і зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригінала письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку. Ціну позову визначає позивач у позовній заяві.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
За приписами абз. 3 п. 2 розділу ІV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 № 658, строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, що зазначається в такому звіті.
Позивач в позовній заяві не зазначила ціну позову, а вказала, що це позов немайнового характеру.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 вказано, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Такі позови стосуються спорів, пов'язаних з майном (будинками, землею тощо), а їхня ціна відображає вартість спірного майна.
Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
В своїй позовній заяві позивач просила виділити їй у власність в натурі частку спільного майна 9/20 частин житлового будинку загальною площею 92,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, предметом позову у даній справі є вимога позивача про виділ частини житлового будинку. Відтак, подано позов майнового характеру.
В ч. 4 ст. 177 ЦПК України зазначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Пунктом 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб становить з 01.01.2025 - 3028 грн., то відповідно розмір судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру за одну вимогу становить 1211 грн. 20 коп..
Позивачем заявлено вимогу про виділення їй в натурі ідеальної частки із спільної часткової власності на житловий будинок, яка є вимогою майнового характеру.
Таким чином, за подання вказаного позову слід сплатити судовий збір у розмірі (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Однак, позивачем ціну позову не визначено та до матеріалів позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору лише на суму 1211 грн. 20 коп..
Таким чином, позивач в позовній заяві має уточнити ціну позову, яка відповідає фактичній (ринковій) вартості спірного майна на день звернення до суду, зазначивши в позовній заяві докази, (звіт про оцінку нерухомого майна) та при необхідності доплатити судовий збір.
Крім того, зі змісту позовних вимог слідувало, що позивач просила виділити їй у власність в натурі частку спільного майна 9/20 частин житлового будинку загальною площею 92,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з кімнати площею 14,4 кв.м., кімнати площею 19,6 кв.м., кімнати площею 17,2 кв.м., кімнати площею 19,6 кв.м., кухні площею 8,4 кв.м., ванної кімнати площею 2,5 кв.м., коридорів площею 6,8 кв.м. та 4,1 кв.м. відповідно. При цьому, в позовній заяві взагалі відсутні посилання на обставини, які б свідчили про технічну можливість поділу об'єкта нерухомого майна.
Поряд з тим, до матеріалів позову було долучено висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна №1 від 20.10.2025, з якого вбачається, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом №2-1008 від 14.09.2020 ОСОБА_1 належить 9/20 житлового будинку, які складаються з 8 приміщень, а саме: 1-1 веранда площею 4,1 кв.м., 1-2 коридор площею 6,8 кв.м., 1-3 кімната площею 14,4 кв.м., 1-4 кімната площею 19,6 кв.м., 1-5 кімната площею 17,2 кв.м., 1-6 кімната площею 19,6 кв.м., 1-7 санвузол площею 2,5 кв.м. та 1-8 кухня площею 8,4 кв.м., загальною площею 92,6 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1 .
При вивченні поверхневого плану житлового будинку та при візуальному огляді було встановлено, що за технічними показниками 9/20 частини об'єкту є відокремленим, має окремі виходи і можуть бути виділені в натурі, не потребує реконструкції добудов та переобладнань.
Однак, матеріали позову не містять інформації про те, чи досліджувалося експертом з інвентаризації нерухомого майна питання щодо наявності чи відсутності самочинних прибудов (перепланувань) вказаного житлового будинку, чи не змінилися їх частки. Окрім того, не було зазначено про те, чи досліджувалися документи на земельну ділянку, закріплену за цим житловим будинком.
Тобто, позов не містить зазначення належних доказів щодо наявності технічної можливості виділення в натурі належної ОСОБА_1 частки у цьому домоволодінні.
Доказів про проведення позивачем будівельно-технічної експертизи у порядку, передбаченому статтею 106 ЦПК України, або про намір її проведення (призначення в судовому засіданні) в позовній заяві теж не було зазначено.
Виходячи з вищевикладеного, позовну заяву слід залишити без руху до виправлення вищевказаних недоліків, шляхом уточненням ціни позову, яка відповідає фактичній (ринковій) вартості спірного майна на день звернення до суду, зазначивши в позовній заяві докази, (звіт про оцінку нерухомого майна) та при необхідності доплатити судовий збір відповідно до заявлених вимог, а також зазначення в позовній заяві належних доказів щодо наявності технічної можливості виділення в натурі належної ОСОБА_1 частки у спірному домоволодінні, що узгоджується з положеннями п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Керуючись ст.185 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділення в натурі частки житлового будинку, який належить співвласникам на праві спільної часткової власності, залишити без руху і надати позивачеві строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А. Л. Гришковець