Справа № 165/3573/25
Провадження № 2-а/165/26/25
12 листопада 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюка А.В.
за участю секретаря Навроцької М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ГУНП у Львівській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №584152 від 01 жовтня 2025 року, винесеною поліцейською Шептицького РВП ГУНП у Волинській області Тактамісовою І.Б. його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Згідно оспорюваної постанови, ОСОБА_1 порушив вимоги п.9.2"б" ПДР України, а саме допустив порушення застосування попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху, що виразилось в тому, що він, 01 жовтня 2025 року, о 14:46 год. у м. Шептицькому, по вул. Хмельницького, керуючи транспортним засобом марки «KORANDO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті.
Вважає, що дана постанова є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Зазначає, що 01 жовтня 2025 року, о 11:44 год. проїхав залізничний переїзд на вул. Промисловій та виїхав на автошлях Т-1412, а точніше на ділянку автошляху Т-1412 з одностороннім рухом. Тоді завчасно увімкнув лівий покажчик повороту, зайняв ліву смугу руху і не вимикаючи покажчик повороту, оскільки відстань до перехрестя була приблизно 50 м, здійснив маневр повороту ліворуч автошляхом Т-1412. В процесі повороту в автомобілі спрацював механізм автоматичного вимкнення покажчика повороту. Під час маневру, одразу за рогом, побачив два хаотично стоячих поліцейських автомобілі на узбіччі. Поліцейські машини були з вимкненими проблисковими маячками та не огороджені фішками чи іншими знаками, які могли б вказувати на проведення поліцейської операції, при чому один з них стояв практично на пішохідному переході. Намагаючись зрозуміти таку різку зміну дорожньої обстановки, він не одразу побачив що спрацював механізм автовимкнення повороту та увімкнув його повторно з паузою в приблизно 3-5 секунд. Поліцейський, який стояв на узбіччі біля поліцейських авто, махнув йому жезлом та почав активно жестикулювати вказуючи на місце, в якому йому слід зупинитись. Після того, як він виконав вимогу працівника поліції та зупинився, працівник поліції підійшов до нього та не представившись почав звинувачувати його в порушенні п.9.2.6 ПДР. Боді-камера на однострої працівника поліції була відсутня. Сукупність всіх вищеописаних фактів змусила його сумніватись в компетентності та незаангажованості даного працівника, про що він йому й сказав, а також попросив надати докази порушення ПДР. Після цього працівник поліції пішов в службовий автомобіль, звідкіля повернувся через деякий час зі своїм особистим мобільним телефоном, на якому показав п'ятисекундне відео на якому видно було частину здійсненого ним маневру, та яке не відтворювало всю дорожню ситуацію, оскільки було вирване з контексту. На зауваження щодо того, що мобільний телефон не входить до переліку дозволених технічних засобів фіксації затверджених наказом МВС України від 18.12.2018 №1026 та приведені аргументи, а також на повторне прохання представитись, чіткої відповіді не надав а лише вступив у словесну дискусію з моїми пасажирами, які спробували вказати йому на неправильну оцінку ним даної ситуації.
Старший сержант поліції ОСОБА_2 підійшла в розпалі дискусії, представилась, але не попередила про відео фіксацію. Побачивши на ній боді- камеру, він задав їй питання, чи ведеться зйомка, на що отримав ствердну відповідь. При винесенні постанови старший сержант поліції ОСОБА_2 керувалась виключно словами свого колеги (ім'я та посада якого не відомі), з жодними доказами, в тому числі відеозаписами вона не ознайомлювалась, аргументи та покази наведені ним та пасажирами, які були свідками даної ситуації ігнорувала, чим, порушила ст.251 КУпАП. Права особи, що притягається до адміністративної відповідальності та порядок оскарження були роз'яснені позивачу лише на його вимогу не старшим сержантом поліції ОСОБА_2 , яка винесла постанову, а її колегою, ім'я якого невідоме.
У зв'язку з вищевикладеним, просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 584152 від 01 жовтня 2025 року, винесеною поліцейським Шептицького РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді Нововолинського міського суду від 09 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав, просив його задоволити з підстав, наведених у ньому (а.с. 21).
Представник відповідача - ГУНП у Львівській області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений про, що свідчить рекоменодване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.25) та довідка про доставку електронного документу (а.с. 26). Про причину неявки в судове засідання не повідомив, відзиву на позов, доказів на спростування доводів позивача, суду не надав.
Суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності учасників справи по наявним матеріалам справи, що відповідає вимогам ч.3 ст.268 КАС України.
Крім того, на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.9 ст.205 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу технічними засобами згідно з вимогами ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.10.2025 було складено щодо позивача постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 584152 за ч.2 ст.122 КУпАП (далі постанова) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. (а.с. 3).
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.9.2"б" ПДР України, а саме допустив порушення застосування попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху, що виразилось в тому, що він, 01.10.2025, о 14:46 год. у м. Шептицькому, по вул. Хмельницького, керуючи транспортним засобом марки «KORANDO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті., відповідальність передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.
Згідно із ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В даному випадку відповідачем при винесені постанови не було заслухано і враховано пояснень позивача, тому виникає сумнів щодо об'єктивності та правомірності винесеної щодо позивача постанови.
Позивач заперечує свою причетність до вчинення інкримінованого йому правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності дій суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви щодо винуватості особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може грунтуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Представиком відповідача не надано відзиву на позов, крім того, не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано доводів позивача на заперечення обставин вказаних у оспорюваній постанові, а в судовому засіданні не здобуто доказів, які в спростовували твердження позивача, які суд приймає до уваги, як належні і допустимі.
Отже, з врахуванням наданих суду доказів і норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що наявність складу правопорушення в діях позивача, жодними доказами не доведена.
Стаття 7 КАС України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ухвалюючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП, відповідачем не з'ясовано усіх фактичних обставин справи, а тому вважає за необхідне скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 584152 від 01.10.2025, ухвалену поліцейським Шептицького РВП ГУНП у Волинській області Тактамісовою І.Б. щодо позивача ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.3, ст.9, ст.72, ст.73, ст.77, ст.19, ст.242, ст.243, ст.246, ст.286 КАС України, на підставі ч.2 ст.122 КУпАП, суд
ухвалив:
Адміністративний позов задоволити.
Скасувати постанову серії ЕНА № 584152 від 01.10.2025, ухвалену поліцейським Шептицького РВП ГУНП у Волинській області Тактамісовою І.Б. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., справу про адміністративне правопорушення, закрити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий суддя підпис А.В. Василюк