Справа № 157/2026/25
Провадження №1-кс/157/481/25
20 листопада 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Слідчий суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2025 року за № 12025030530000610 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про накладення арешту на майно,
встановив:
Слідчий СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернувся у суд з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, яке належать підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: загальний легковий седан марки «Volkswagen Passat», чорного кольору, з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , з VIN кодом: НОМЕР_2 , та напівпричіп марки «SCHMITZ SPR 24», сірого кольору з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 , з VIN кодом: НОМЕР_4 . В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим відділенням Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030530000610 від 13.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи обізнаним про те, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, востаннє до 03.02.2026 Указом Президента України № 793/2025 від 20.10.2025, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4643-ІХ від 21.10.2025, і про оголошення мобілізації в державі та запровадження обмеження виїзду за межі України громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років, всупереч вищевказаним положенням законодавства, діючи умисно, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов'язаних осіб через державний кордон України та розуміючи порядок перетину державного кордону України, в порушення вимог Законів України «Про державний кордон України» від 04.11.1991, «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009, «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» від 26.03.1994, «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, з метою отримання грошової винагороди, вступив в злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою та вирішив незаконно переправити чотирьох громадян України через державний кордон України, організовуючи їх незаконне переправлення через державний кордон України, керівництво такими діями та сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, за наступних обставин. Так, ОСОБА_5 , не пізніше 13.11.2025, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, дізнавшись від невстановленої в ході досудового розслідування особи, про наміри ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ще однієї невстановленої особи незаконно перетнути державний кордон України, погодився незаконно переправити чотирьох громадян України через державний кордон України, організовуючи їх незаконне переправлення через державний кордон України, керівництво такими діями та сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, з корисливих мотивів, поза офіційним пунктом пропуску до Республіки Білорусь. З цією метою ОСОБА_5 , за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, діючи умисно, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з корисливою метою, 13.11.2025 точний час досудовим розслідуванням не встановлено, зустрів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та невстановлену особу в селищі Маневичі, Волинської області, поблизу готелю «Оскар», що за адресою проспект Волі, 7, сел. Маневичі, Камінь-Каширського району Волинської області та в подальшому використовуючи автомобіль марки «Jeep Grand Cherokee», реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 повіз їх в напрямку державного кордону України з Республікою Білорусь. Під час руху в напрямку державного кордону з Республікою Білорусь, неподалік села Любешівська Воля Камінь-Каширського району Волинської області, ОСОБА_5 побачивши стаціонарний пост працівників Державної прикордонної служби та з метою приховати свої протиправні дії, перед згаданим стаціонарним постом розвернув автомобіль, в якому знаходились вищезгадані особи та від'їхавши на невелику відстань в протилежному блок-посту напрямку, зупинився і надав вказівку пасажирам покинути транспортний засіб та заховатися у лісі, однак ОСОБА_5 , відразу після цього, був виявлений працівниками ДПС України за кермом автомобіля марки «Jeep Grand Cherokee», реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , а пасажири, які мали намір перетнути державний кордон України та за вказівкою ОСОБА_5 втікали з місця події, а саме ОСОБА_6 був зупинений неподалік від вищевказаного автомобіля, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 через деякий час виявлені у нежилому будинку в сусідньому населеному пункті (с. Березичі Камінь-Каширський район). 14 листопада 2025 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що у власності ОСОБА_5 перебувають наступні транспортні засоби: загальний легковий седан марки «Volkswagen Passat» чорного кольору з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 з VIN кодом: НОМЕР_2 ; напівпричіп марки «SCHMITZ SPR 24» сірого кольору з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 з VIN кодом: НОМЕР_4 . Зважаючи на вищевикладене, з метою спеціальної конфіскації, конфіскації майна, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно підозрюваного.
Слідчий ОСОБА_9 у судовому засіданні клопотання підтримав з наведених у ньому підстав і просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 , який погодив клопотання, у судове засідання не з'явився і причину неявки слідчому судді не повідомив.
Власник майна ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, його представник ОСОБА_10 подав заяву, якій просить клопотання про накладеня арешту на майно розлянути у відсутності власника майна та його представника, а також подав письмові заперечення на клопотання про накладення арешту на майно, у якому зазначає, що клопотання є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Зі змісту самого клопотання та фабули кримінального правопорушення вбачається, що інкриміновані дії (незаконне переправлення осіб через кордон) вчинялися з використанням автомобіля марки «Jeep Grand Cherokee», д.н.з. НОМЕР_5 . Слідчим не наведено жодного факту чи доказу того, що автомобіль «Volkswagen Passat» або напівпричіп «SCHMITZ SPR 24» якимось чином використовувалися під час подій 13.11.2025 року, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій. Тобто, це майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України. Необґрунтованість підстав для спеціальної конфіскації. Слідчий у клопотанні посилається на необхідність забезпечення спеціальної конфіскації (ст. 96-1, 96-2 КК України). Однак, згідно з ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно було: одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення; призначалося (використовувалося) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування або матеріального забезпечення злочину; було предметом кримінального правопорушення; було підшукане, виготовлене, пристосоване або використане як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення. Майно, на яке слідчий просить накласти арешт («Volkswagen Passat» та напівпричіп), не підпадає під жоден із вищевказаних критеріїв. Воно є просто власністю підозрюваного, яка не має відношення до механізму вчинення інкримінованого злочину. Відповідно до практики ЄСПЛ, втручання у право власності має бути законним, переслідувати легітимну мету та забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами суспільства і правами власника. Арешт напівпричепа «SCHMITZ SPR 24», який є засобом для здійснення господарської діяльності (вантажних перевезень), за відсутності будь-якого зв'язку цього транспортного засобу зі злочином, є надмірним тягарем для власника та фактично блокує можливість отримання законного доходу, що є порушенням ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже клопотання слідчого не містить належного правового обґрунтування відповідності майна критеріям ст. 98 КПК України (речові докази) або ст. 96-2 КК України (спецконфіскація). Зазначене майно є абсолютно стороннім по відношенню до розслідуваної події.
Заслухавши доводи слідчого, дослідивши письмові пояснення сторони захисту та додані до клопотання матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що у клопотанні про арешт майна належить відмовити, зважаючи на таке.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 171 КПК України доказуванню при розгляді клопотання про арешт майна підлягають наявність підстав, мети і необхідності арешту майна.
Згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Встановлено, що СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Відомості про зазначене кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 13 листопада 2025 року за № 12025030530000610, за фактом організації незаконного переправлення громадян через державний кордон ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 13.11.2025 за грошову винагороду на власному транспортному засобі марки «Jeеp Grand Cherokee», д.н.з. НОМЕР_6 , здійснив доставку 4-х громадян України із тилових районів України до населеного пункту Любешівська Воля, Камінь-Каширського району Волинської області, звідки останні в пішому порядку мали прослідувати в напрямку державного кордону України.
14 листопада 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Як вбачається із змісту клопотання, слідчий просить накласти арешт на належні підозрюваному транспорті засоби саме з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
Однак, з урахуванням обставин кримінального провадження, а саме того, що належні підозрюваному транспорті засоби не є засобами скоєння злочину, у вчиненні яких він підозрюється, та положень ст. 96-1 КК України, в цьому конкретному випадку спеціальну конфіскацію не може бути застосовано щодо майна, на яке слідчий просить накласти арешт.
Інших підстав, в силу яких належить накласти арешт на належні підозрюваному транспорті засоби, клопотання слідчого не містить.
Як правильно зазначено у письмових запереченнях захисник клопотання є необґрунтованим і немотивованим.
За таких обставин, враховуючи межі розгляду клопотання та принцип змагальності процесу, слідчий дійшов висновку, що відсутні підстави для накладення арешту на транспортні засоби підозрюваного з підстав, зазначених у клопотанні слідчого. Тобто для забезпечення спеціальної конфіскації.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173, 175 КПК України, -
постановив:
У задоволенні клопотання слідчого СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2025 року за № 12025030530000610 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про накладення арешту на майно, а саме на належні підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загальний легковий седан марки «Volkswagen Passat», чорного кольору, з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN код: НОМЕР_2 , та напівпричіп марки «SCHMITZ SPR 24», сірого кольору, з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 , VIN код: НОМЕР_4 , - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Дата проголошення повного тексту ухвали - 14 год 40 хв 21 листопада 2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1