Справа №155/1515/25
Провадження №2/155/825/25
(заочне)
19.11.2025 м.Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Яремчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання Задурської К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Горохові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Стислий виклад позовних вимог
Позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулось в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 63250,19 гривень.
Свій позов обґрунтовує тим, що 31 березня 2016 року відповідач приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг А-Банку відповідачу ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46.8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://а-bаnk.соm.ua/terms, складає між нею та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Представник позивача вказує, що А-Банк свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі і на умовах, встановлених Договором. У порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконала свої зобов'язання, а саме, не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. В зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 13 вересня 2025 року має заборгованість в сумі 63250,19 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 43601,64 гривень, заборгованості за відсотками в розмірі 19648,55 гривень. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язань, заборгованість за договором не погашає, що на думку позивача, є порушенням законних прав АТ «Акцент-Банк».
З огляду на наведене позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 в свою користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 31 березня 2016 року у розмірі 63250,19 гривень та судові витрати у розмірі 2422,40 гривні.
Станом на день розгляду справи від відповідача відзив на позовну заяву на адресу суду не надійшов.
Рух справи в суді
Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 23 вересня 2025 року справу прийнято до розгляду, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали. Судове засідання призначено на 19 листопада 2025 року.
Позиція учасників судового розгляду
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте в позовній заяві зазначив, що просить провести розгляд цивільної справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи шляхом надіслання судової повістки про виклик до суду за фактичним місцем реєстрації та розміщенням оголошення у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України на офіційному веб-сайті судової влади України, а також шляхом надіслання судової повістки про виклик до суду, що підтверджується довідкою про доставку SMS-повідомлення. Причину неявки в судове засідання остання не повідомила, будь-яких клопотань, а також відзив на позов не подала.
Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з'явився в судове засідання, відзиву на позов не подав, про причини неявки не повідомив та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, що 31 березня 2016 року ОСОБА_1 підписала Анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» (а.с. 16).
Підписанням Анкети-заяви клієнт і банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладення Договору є дата підписання клієнтом Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, становлять між нею і Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві.
До кредитного договору позивачем долучено Витяг з Умов і Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD» (а.с. 36-43).
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит у розмірі і на умовах, встановлених Договором, що підтверджується Випискою по картці за період з 09 квітня 2016 року по 01 вересня 2025 року (а.с. 17-31 зворот).
Розрахунком заборгованості підтверджується, що відповідач порушила графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачувала, внаслідок чого виникла заборгованість (а.с. 10 зворот-15 зворот).
Відповідачка, в свою чергу, умови щодо повернення кредиту належним чином не виконала, у зв'язку з чим у неї перед позивачем утворилася заборгованість.
Відповідно до наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки по кредиту станом на 13 вересня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 31 березня 2016 року становить 63250,19 гривень, яка складається з: 43601,64 гривень - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 19648,55 гривень - загальний залишок заборгованості за процентами.
Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач до суду не подала.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Спір у даній справі виник у зв'язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов'язання з повернення кредитної заборгованості.
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до закону, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у певних випадках.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднанням є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» позичальника від 31 березня 2016 року, наданій банком, процентна ставка за кредитом (поточна, прострочена) не зазначена.
Суд дійшов висновку, що Умови і Правила надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD» не містять підпису відповідачки, а, отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Суд також вказує, що з урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Умови і Правила надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної з сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17).
Суд зазначає, що у даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів».
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону №1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді Анкети- заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» та Умов і Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», оскільки дані Умови це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Акцент Банк» дотримало вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону №1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Аналогічні висновки викладені й у постанові Великої Палати Верховного суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).
Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Також суд звертає увагу, що не містить укладений у вигляді Анкети- заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» кредитний договір від №б/н від 31 березня 2016 року, підписаної сторонами, і строку повернення кредиту (користування ним).
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату будь-яких відсотків за користування кредитними коштами та порушення термінів виконання договірних зобов'язань у розмірі, визначеному у розрахунку заборгованості.
Отже, підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованості за відсотками в розмірі 19648,55 гривень відсутні, а тому в цій частині позову слід відмовити.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальницею кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що АТ «Акцент-Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах доводів позову, оскільки відповідачка в порушення умов Договору не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованості за кредитом в розмірі 43601,64 гривень.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до норм ЦПК України, саме на сторону лягає обов'язок довести ті обставини на які вона посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Згідно з положеннями ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною першою статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, що становить 1669,88 гривень (43601,64х2422,40/63250,19).
Керуючись ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст. 207, 526, 611, 612, 626, 628, 633, 634, 638, 639, 1054 ЦК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (юридична адреса: місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11, код ЄДРПОУ 14360080) суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 31 березня 2016 року в розмірі 43601 (сорок три тисячі шістсот один) гривень 64 копійки.
Стягнути з з ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (юридична адреса: місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11, код ЄДРПОУ 14360080) судовий збір в розмірі в розмірі 1669 (одна тисяча шістсот шістдесят дев'ять) гривень 88 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», юридична адреса: місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11, код ЄДРПОУ 14360080;
відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.