Справа №156/489/21
Провадження №1-кп/155/17/25
18.11.2025 м. Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
присяжних: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_6 ,
розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030520000067 від 07 лютого 2021 року, про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.115, ст.348 КК України,-
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
потерпілої - ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_10 ,
В провадженні Горохівського районного суду Волинської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030520000067 від 07 лютого 2021 року, щодо ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.15, п.1 ч.115, ч.1 ст.115, ст.348 КК України.
На адресу суду від захисника обвинуваченого 18 листопада 2025 року надійшла заява про допит в судовому засіданні судово-психіатричного експерта ОСОБА_11 .
Клопотання мотивує, що 06 листопада 2025 року під час допиту ОСОБА_7 останній повідомив, що не пам'ятає обставин завдання ним тілесних ушкоджень потерпілим. Проте пам'ятає, як в ході конфлікту між ним та братом ОСОБА_12 , останній ударив його по голові гіпсовою статуеткою. З даними обставинами він пов'язує свою агресивну поведінку, яка слідувала після цього, а також амнезію.
Зазначає, що 20 квітня 2021 року під час досудового розслідування в даному кримінальному провадженні була призначена амбулаторна судово-психіатрична експертиза. Серед питань, постановлених на вирішення експерта, було питання: чи могла отримана ОСОБА_7 травма голови спричинити втрату свідомості з подальшим амнезуванням подій, що відбулися 06 лютого 2021 року?
Вказує, що на поставлене питання щодо можливості втрати свідомості та амнезії внаслідок травми голови, експерт відповіді не надав. Натомість експерт зазначив, що: часткове амнезування подій (переважно несуттєвих), які мали місце 06 лютого 2021 року, могло бути спричинене вживання алкоголю.
Також, вказує, що дана обставина має значення для встановлення правової кваліфікації дій обвинуваченого.
Враховуючи зазначене, просить суд, викликати та допитати в судовому засіданні судового експерта ОСОБА_11 , з метою уточнення висновку судово-психіатричного експерта №147 від 10 червня 2021 року, з яких причин ним не була надана відповідь на поставлене у постанові про призначення експертизи питання: чи могла отримана ОСОБА_7 травма голови спричинити втрату свідомості з подальшим амнезуванням подій, що відбулися 06 лютого 2021 року, а також на підставі яких саме даних і чому експертом відкинута можливість перебування ОСОБА_7 06 лютого 2021 року у стані патологічного алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні обвинувачений та його захисник подане клопотання підтримали та просили задовольнити.
Потерпіла в судовому засіданні подане клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Прокурор заперечував щодо задоволення поданого клопотання, вказував, висновок експерта є чітким та зрозуміли, а клопотання подане з метою затягування розгляду даного кримінального провадження.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
За правилами ст.24 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.1 ст. 101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Одним із способів перевірки достовірності висновку експерта у кримінальному провадженні є допит експерта. Допит експерта можливий лише після надання ним письмового висновку та не повинен виходити за межі проведеного дослідження. Вимоги щодо допиту експерта на стадії досудового розслідування у КПК України не наведені. Отже, він проводиться згідно з загальними правилами проведення допиту (ст.ст. 223, 224 КПК України).
Допит експерта є процесуальною дією, яка може здійснюватися як в ході досудового розслідування, так і під час судового розгляду.
Процесуальний порядок та предмет допиту експерта у суді визначений ст. 356 КПК України. Метою допиту експерта є отримання судом роз'яснення або доповнення до наданого ним висновку (експерт роз'яснює і доповнює висновок від свого імені на підставі раніше проведених ним досліджень).
Згідно з ч.7 ст.101 КПК України, висновок експерта надається в письмовій формі, але кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз'яснення чи доповнення його висновку.
Відповідно до ч.1 ст.356 КПК України, за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз'яснення висновку.
За змістом ч.3 ст.356 КПК України, експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.
Одночасно суд наголошує, що допит експерта має на меті роз'яснення термінології, окремих формулювань, з'ясування методу дослідження, уточнення компетенції експерта, пояснення розбіжностей між обсягом поставлених запитань і висновками експерта, встановлення суперечностей між висновком експерта й іншими наявними у кримінальному провадженні доказами або між декількома висновками щодо одного й того ж предмета чи питання дослідження.
Разом з тим суд вказує, що висновок судово-психіатричного експерта №147 від 10 червня 2021 року, за своїм змістом відповідають вимогам ст.ст.101, 102 КПК України, містить відповіді на зазначені в клопотанні захисника запитання, а подане клопотання не містить переконливих доводів неповноти, неясності чи необґрунтованості висновку експерта, заявлене з метою затягування розгляду справи та не підлягає до задоволення.
А тому суд вважає, що клопотання про виклик та допит у судовому засіданні судово-медичного експерта КП «Волинська обласна психіатрична лікарня міста Луцька» Волинської обласної ради ОСОБА_11 є необґрунтованим, тому в його задоволенні слід відмовити.
Разом з тим суд вказує, що за змістом положень ч.10 ст.101 КПК України, висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
Отже, висновок експерта не є обов'язковим для суду, не має переваги над іншими джерелами доказів і наперед встановленої сили, а підлягає перевірці й оцінці відповідно до вимог закону, за внутрішнім переконанням суду, у сукупності і взаємозв'язку з іншими зібраними у справі доказами. Водночас незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідному процесуальному рішенні.
Керуючись ст.101, 350, 369 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання захисника про допит судово-психіатричного експерта - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на неї можуть бути включенні до апеляційної скарги на вирок суду.
Повний текст ухвали буде проголошено 19 листопада 2025 року о 10 год.
Головуючий: ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Присяжних: ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_13 ОСОБА_14