Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/10786/25
Номер провадження 1-кс/711/2649/25
17 листопада 2025 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання прокурора відділу забезпечення процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250000000735 від 12.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України, про накладення арешту на майно, -
Прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням в якому просить накласти арешт на майно власником якого є ПП «Надія», шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, 2 мобільні телефони зі шнуром та павербанком, стійку.
Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250000000735 від 12.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.11.2025 до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від працівників швидкої медичної допомоги про те, що 12.11.2025 за адресою: м. Черкаси вул. Припортова, 22/1, на території, де проводились будівельні роботи ПП «Надія», під час виконання робіт працівник вказаного підприємства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , впав з висоти 17 поверху, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження несумісні з життям та загинув на місці.
З метою проведення повного, об'єктивного, всебічного досудового розслідування, 12.11.2025 проведено огляд місця події на території підприємства ПП «Надія», за адресою: м. Черкаси вул. Припортова, 22/1, в ході якого вилучено 6 болти, 9 гайки, 2 шпльки з гайками, страхувальний ремінь, 2 будівельні каски, кепка, молоток, 6 уламків опалубки, ботинок на ліву ногу, 2 мобільні телефони зі шнуром та павербанком, стійку.
Прокурор вказує, що дані предмети мають значення речових доказів по даному кримінальному провадженню та визнані речовими доказами, так як існує необхідність проведення їх експертного дослідження.
Власником даного майна є ПП «Надія».
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно п.1 ст.98 КПК України, встановлено, що речовими доказами с матеріальні об'єкти, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, необхідно враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Враховуючи викладене, прокурор вважає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою збереження речових доказів та запобіганню їх відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Також додав, що по вилученому майну станом на даний час існує необхідність в проведенні оглядів з залученням спеціалістів з різних галузей та призначення відповідних експертиз.
До початку судового засідання прокурор ОСОБА_3 подав заяву, в якій просив розгляд клопотання про накладення арешту розглядати без його участі. Клопотання просить задовольнити в повному обсязі.
Представник ПП «НАДІЯ» в судове не з'явилася, причину неявки не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання не подавав.
Виклик власника мобільних телефонів зі шнуром та павербанком не здійснювався, враховуючи зазначені обставини та наслідки кримінального правопорушення, настання смерті останнього.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, неявка в судове засідання вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання. Обов'язковості участі сторін кримінального провадження не встановлено.
Положеннями ч.4 ст.107 КПК України визначено, що у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає за можливе розгляд клопотання проводити у відсутність учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.
Дослідивши клопотання прокурора та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000735 від 12.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України.
Так, підставами для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування стало повідомлення, яке надійшло 12.11.2025 до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області від працівників швидкої медичної допомоги про те, що 12.11.2025 за адресою: м. Черкаси вул. Припортова, 22/1, на території, де проводились будівельні роботи ПП «Надія», під час виконання робіт працівник вказаного підприємства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , впав з висоти 17 поверху, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження несумісні з життям та загинув на місці.
12.11.2025 в період часу з 16:20 год по 20:32 год проведено огляд місця події на території підприємства ПП «Надія», за адресою: м. Черкаси вул. Припортова, 22/1, в ході якого вилучено 6 болти, 9 гайки, 2 шпильки з гайками, страхувальний ремінь, 2 будівельні каски, кепка, молоток, 6 уламків опалубки, черевик на ліву ногу, 2 мобільні телефони зі шнуром та павербанком, стійку.
13.11.2025 постановою слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 вищевказані речі та предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12025250000000735 від 12.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України.
Положення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, передбачають, що будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Зі змісту ч.2 ст.167 КПК України вбачається, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасове вилучення майна може бути здійснене під час обшуку та огляду, що передбачено ч.2 ст.168 КПК України.
Як встановлено в судовому засіданні, вказане в клопотанні майно було вилучене 12.11.2025 в ході проведення огляду, а клопотання про накладення арешту було направлене до суду 13.11.2025, тобто в межах строку, передбаченого ч.ч.3, 5 ст.171 КПК України.
Відповідно до положень ч.1 ст.131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч.2 ст.131 КПК України).
Відповідно до ч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
З положень ч.3 ст.170 КПК України, вбачається, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч.1 ст.98 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч.7 ст.236 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що в клопотанні прокурор просить накласти арешт на 2 мобільні телефони зі шнуром та павербанком, з метою збереження речового доказу.
Разом з цим, органом досудового розслідування не обґрунтовано та не доведено, що вказані телефони зі шнуром та павербанком можуть міститись відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які сліди вчинення злочину вони містять, у зв'язку з чим їх необхідно фізично зберігати. Крім того, матеріалами не доведено, що вказані речі можуть містити ознаки, передбачені ст.. 98 КПК України, а їхня наявність на місці події не може бути єдиною підставою для накладення арешту на зазначені речі.
З урахуванням вищевказаних обставин, слідчий суддя не вбачає обґрунтованих підстав для накладення арешту на 2 мобільні телефони зі шнуром та павербанком.
Нормами ч.3 ст.173 КПК України передбачено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Разом з тим, встановлено, що вилучене майно під час проведення огляду, є речовими доказами у даному кримінальному провадженні та відповідає вимогам ст.98 КПК України, оскільки воно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що вказане тимчасово вилучене майно є об'єктами, які зберегли на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчий суддя з метою забезпечення дієвості досудового розслідування, запобігання можливості приховування та зникнення майна та збереження речових доказів, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для задоволення клопотання в частині накладення арешту на вилучене майно з метою збереження речових доказів із забороною розпорядження даним майном.
Згідно з вимогами ч.3 ст.169 КПК України, слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Враховуючи вимоги ст.ст.169, 170, 173, 175 КПК України, 2 мобільні телефони зі шнуром та павербанком, підлягає поверненню уповноваженій особі.
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, до даних доводів можна дійти саме після виконання призначених експертиз в частині встановлення ознак ст.98 у спірних речах.
Враховуючи викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, -
Клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250000000735 від 12.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України про накладення арешту на майно - задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучені в ході огляду місця події на території підприємства ПП «Надія», за адресою: м. Черкаси вул. Припортова, 22/1, а саме:6 болтів, 9 гайок, 2 шпильки з гайками, страхувальний ремінь, кепку, молоток, 6 уламків опалубки, черевик на ліву ногу, стійку, з метою збереження речових доказів.
Арешт накласти шляхом встановлення заборони розпорядження, користування та відчуження, вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
В іншій частині відмовити.
Тимчасово вилучене майно, а саме: 2 мобільні телефони зі шнуром та павербанком, підлягає поверненню уповноваженій особі.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1