21 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/2809/25 пров. № А/857/30815/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Носа С.П.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року (судді Клименко О.М., ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львів) у справі №380/2809/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку призначеної пенсії за віком з урахуванням розміру заробітної плати, яку отримував позивач в період з 26 червня 1984 року по 31 січня 1996 року згідно з архівними довідками Державного архіву Львівської області Львівської обласної державної адміністрації від 27 травня 2024 року № Я-1328/07-12(3), № Я-1328/07-12(2) та № Я-1328/07-12(4); зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням найвигіднішого періоду заробітної плати за 60 місяців до 01 липня 2000 року відповідно до архівних довідок Державного архіву Львівської області Львівської обласної державної адміністрації від 27 травня 2024 року № Я-1328/07-12(3), № Я-1328/07-12(2) та № Я-1328/07-12(4), а саме за період з 26 червня 1984 року по 31 січня 1996 року, починаючи з 10 травня 2024 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за віком з урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд в межах періоду з 26 червня 1984 року по 31 січня 1996 року згідно з архівними довідками Державного архіву Львівської області Львівської обласної державної адміністрації від 27 травня 2024 року № Я-1328/07-12(3), № Я-1328/07-12(2) та № Я-1328/07-12(4). Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд в межах періоду з 26 червня 1984 року по 31 січня 1996 року згідно з архівними довідками Державного архіву Львівської області Львівської обласної державної адміністрації від 27 травня 2024 року № Я-1328/07-12(3), № Я-1328/07-12(2) та № Я-1328/07-12(4), починаючи з 01 червня 2024 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що з 10 травня 2024 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058, що на заперечується сторонами.
Позивач 07 червня 2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідок Державного архіву Львівської області Львівської обласної державної адміністрації від 27 травня 2024 року № Я-1328/07-12(3), № Я-1328/07-12(2) та № Я-1328/07-12(4) про заробітну плату за період з 26 червня 1984 року по 31 січня 1996 року.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провело перевірку достовірності відомостей, відображених у цих довідках, про що склало: акт № 1300-6004-1/8213 перевірки достовірності архівних документів, поданих для оформлення пенсії від 08 липня 2024 року, згідно з висновками якого за результатами перевірки встановлено, що дані, зазначені в архівній довідці від 27 травня 2025 року № Я-1328/07-12(3), відповідають даним графи «Всього нараховано» первинних документів, однак в сумах графи «Всього нараховано» особових рахунків на ім'я ОСОБА_1 включені виплати, на які не було нараховано страхові внески; акт № 1300-6004-1/8214 перевірки достовірності архівних документів, поданих для оформлення пенсії від 08 липня 2024 року, згідно з висновками якого за результатами перевірки архівної довідки від 27 травня 2024 року № Я-1328/07-12(2) розбіжностей з даними первинних документів не встановлено; акт № 1300-6004-1/8215 перевірки достовірності архівних документів, поданих для оформлення пенсії від 08 липня 2024 року, згідно з висновками якого за результатами перевірки архівної довідки від 27 травня 2024 року № Я-1328/07-12(4) розбіжностей з даними первинних документів не встановлено.
Позивач 29 листопада 2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, в якій просив роз'яснити причину непроведення перерахунку його пенсії з урахуванням архівних довідок про заробітну плату за період до 2000 року.
Листом від 12 грудня 2024 року № 27176-29487/Я-52/8-1300/24 відповідач повідомив позивача, що з огляду на обставини, встановлені під час проведення перевірки архівної довідки від 27 травня 2025 року № Я-1328/07-12(3), перерахунок пенсії не проведено; нової довідки архівною установою не видано.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії з урахуванням розміру заробітної плати, яку він отримував у період з 26 червня 1984 року по 31 січня 1996 року згідно з архівними довідками Державного архіву Львівської області Львівської обласної державної адміністрації від 27 травня 2024 року № Я-1328/07-12(3), № Я-1328/07-12(2) та № Я-1328/07-12(4), позивач звернувся з цим позовом до суду.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Згідно пункту 1 частини першої статті 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.
Визначення поняття страхового стажу та періоди, з яких складається страховий стаж наводить стаття 24 Закону № 1058.
Абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058 передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Абзацом першим частини другої цієї ж статті визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Формула для обчислення розміру пенсії за віком визначена статтею 27 Закону № 1058.
Згідно частини першої цієї статті розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
На розмір пенсії за віком впливають два показники: заробітна плата (дохід) застрахованої особи, яка визначається відповідно до статті 40 Закону № 1058; коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, який визначається відповідно до статті 25 Закону № 1058.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначений статтею 40 Закону № 1058.
Згідно абзаців першого, п'ятого частини першої статті 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до статті 41 Закону № 1058 визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, згідно із якою до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).
Згідно абзацу другого підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.10 розділу ІІ Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Форма довідки про заробітну плату для обчислення пенсії визначена Додатком 5 до Порядку № 22-1.
Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку про те, що за бажанням пенсіонера для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. При цьому умовою такого врахування є підтвердження довідки про заробітну плату за вказаний період первинними документами, якими згідно з абзацом першим пункту 2.10 розділу ІІ Порядку № 22-1 можуть слугувати особові рахунки, платіжні відомості та інші документи про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що у період з 06 червня 1984 року по 31 січня 1996 року позивач працював у Львівському обласному підприємстві по продажу, монтажу і ремонту медичної техніки «Медтехніка», що підтверджується копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 20 липня 1981 року та архівною довідкою від 27 травня 2024 року № Я-1328/07-12(1), виданою Державним архівом Львівської області Львівської обласної державної адміністрації.
Заробітна плата (дохід) позивача за вказаний період підтверджується:
- архівною довідкою від 27 травня 2024 року № Я-1328/07-12(2), виданою Державним архівом Львівської області Львівської обласної державної адміністрації, про суми заробітку позивача, отримуваного у Львівському обласному підприємстві по продажу, монтажу і ремонту медичної техніки «Медтехніка» за період з червня 1984 року по грудень 1989 року;
- архівною довідкою від 27 травня 2024 року № Я-1328/07-12(3), виданою Державним архівом Львівської області Львівської обласної державної адміністрації, про суми заробітку позивача, отримуваного у Львівському обласному підприємстві по продажу, монтажу і ремонту медичної техніки «Медтехніка» за період з січня 1990 року по грудень 1995 року;
- архівною довідкою від 27 травня 2024 року № Я-1328/07-12(4), виданою Державним архівом Львівської області Львівської обласної державної адміністрації, про суми заробітку позивача, отриманого у Львівському обласному підприємстві по продажу, монтажу і ремонту медичної техніки «Медтехніка» за січень 1996 року.
Частиною третьою статті 44 Закону № 1058 визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
З наведеної норми Закону № 1058 випливає значний обсяг прав та обов'язків у органів Пенсійного фонду України під час вирішення питання про призначення/перерахунок пенсії та перевірки наявного стажу роботи, заробітної плати для її призначення/перерахунку.
Користуючись своїм правом, передбаченим частиною третьою статті 44 Закону № 1058, відповідач провів перевірку достовірності відомостей, відображених у наведених вище архівних довідках про заробітну плату позивача, про що склав акти від 08 липня 2024 року №№ 1300-6004-1/8213, 1300-6004-1/8214 та 1300-6004-1/8215.
Актами від 08 липня 2024 року №№ 1300-6004-1/8214 та 1300-6004-1/8215 розбіжностей з даними первинних документів у довідках про заробітну плату від 27 травня 2024 року №№ Я-1328/07-12(2), Я-1328/07-12(4) не встановлено.
Актом від 08 липня 2024 року № 1300-6004-1/8213 встановлено, що дані, зазначені в архівній довідці від 27 травня 2025 року № Я-1328/07-12(3), відповідають даним графи «Всього нараховано» первинних документів, однак в сумах графи «Всього нараховано» особових рахунків на ім'я ОСОБА_1 включені виплати, на які не було нараховано страхові внески.
В усіх трьох актах вказано, що первинні документи, використані під час проведення перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, додаткових (інших) документів, за періоди що перевіряються, немає.
З наведеного слідує, що довідки про заробітну плату позивача за період з 26 червня 1984 року по 31 січня 1996 року: від 27 травня 2024 року № Я-1328/07-12(3), № Я-1328/07-12(2) та № Я-1328/07-12(4) підтверджені первинними документами, а саме особовими рахунками нарахування заробітної плати за відповідні періоди.
Таким чином, позивач на підставі статті 40 Закону № 1058 має право на врахування заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд згідно з указаними вище довідками для обчислення розміру його пенсії.
Як слідує з матеріалів справи відповідач відмовився враховувати для обчислення розміру пенсії заробітну плату позивача згідно з довідкою від 27 травня 2025 року № Я-1328/07-12(3) фактично лише з тієї підстави, що в сумах графи «Всього нараховано» особових рахунків на ім'я позивача включені виплати, на які не було нараховано страхові внески.
Суд критично оцінює таку поведінку відповідача, оскільки за змістом статті 40 Закону № 1058 умовою врахування заробітної плати (доходу) за періоди по 30 червня 2000 року для обчислення пенсії є підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а не наявність відомостей щодо нарахування страхових внесків чи утримань до фондів соціального страхування.
Як зазначено, вище, довідки про заробітну плату позивача від 27 травня 2024 року № Я-1328/07-12(3), № Я-1328/07-12(2) та № Я-1328/07-12(4) підтверджені первинними документами, а отже, позивач на підставі статті 40 Закону № 1058 має право на врахування заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд згідно з указаними вище довідками для обчислення розміру його пенсії.
Обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено саме на страхувальника.
Працівник не повинен відповідати за неналежне виконання роботодавцем-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, навіть наявність у роботодавця заборгованості з їх сплати не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу під час обчислення пенсії позивача періодів його роботи на відповідному підприємстві чи настання інших негативних наслідків, пов'язаних з цим, зокрема й неврахування заробітної плати для обчислення розміру пенсійної виплати.
Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року (справа № 208/6680/16-а), від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17), від 30 вересня 2019 року (справа № 316/1392/16-а), від 27 травня 2021 року (справа № 343/659/17) від 30 грудня 2021 року (справа № 348/1249/17), які суд відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 КАС України враховує під час вирішення цього спору.
У аспекті наведеного суд звертає увагу на принцип пропорційності, який вимагає співмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема не можуть покладати на громадян зобов'язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.
Відтак, неврахування відповідачем згаданих вище архівних довідок про заробітну плату з такої підстави як включення до особових рахунків на ім'я позивача виплат, на які не було нараховано страхові внески, є протиправним, оскільки покладає на позивача як пенсіонера надмірний індивідуальний тягар за ймовірні порушення роботодавцем вимог законодавства. Будь-яких доказів, які б свідчили про несплату роботодавцем страхових внесків з вини позивача, суду не надано.
Отже, відповідач протиправно відмовив позивачу у проведенні перерахунку та виплати його пенсії з урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд в межах періоду з 26 червня 1984 року по 31 січня 1996 року згідно з архівними довідками Державного архіву Львівської області Львівської обласної державної адміністрації від 27 травня 2024 року № Я-1328/07-12(3), № Я-1328/07-12(2) та № Я-1328/07-12(4), тож з метою ефективного захисту порушеного права належить зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії позивача.
Стосовно дати, з якої пенсія позивача підлягає перерахунку, суд зазначає наступне.
Строки перерахунку пенсії визначає стаття 45 Закону № 1058, частиною четвертою якої передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Із заявою до відповідача про перерахунок пенсії на підставі архівних довідок про заробітну плату позивач звернувся 07 червня 2024 року, тобто до 15 числа включно, а отже право на перерахунок пенсії позивач набув з 01 червня 2024 року - першого числа місяця, у якому він звернувся за перерахунком пенсії, а не з 10 травня 2024 року як помилково вважає позивач.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлений позов належить задовольнити частково, а саме визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за віком з урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд в межах періоду з 26 червня 1984 року по 31 січня 1996 року згідно з архівними довідками Державного архіву Львівської області Львівської обласної державної адміністрації від 27 травня 2024 року № Я-1328/07-12(3), № Я-1328/07-12(2) та № Я-1328/07-12(4) та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд в межах періоду з 26 червня 1984 року по 31 січня 1996 року згідно з архівними довідками Державного архіву Львівської області Львівської обласної державної адміністрації від 27 травня 2024 року № Я-1328/07-12(3), № Я-1328/07-12(2) та № Я-1328/07-12(4), починаючи з 01 червня 2024 року. Як убачається з апеляційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків суду у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Крім цього, у контексті оцінки решти доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №380/2809/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Ільчишин
судді В. В. Гуляк
С. П. Нос
Повне судове рішення складено 21.11.25