Справа № 560/12058/25
іменем України
21 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу, зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про надання відстрочки, прийняти рішення про надання відстрочки. В обґрунтування позову зазначає, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ( мають право на відстрочку жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці), однак відповідач протиправно відмовив у наданні відстрочки.
Відповідач відзив у справі не подав, також не надав витребувані судом документи.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних доказів.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 17.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 3 ч. 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (мають право на відстрочку жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці).
До заяви ОСОБА_1 додав копії свідоцтв про народження трьох дітей, копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, копію свідоцтва про шлюб, довідку Славутського відділу ДВС Шепетівського району про відсутність виконавчих документів про стягнення аліментів.
Судом зі змісту документів у справі встановлено, що старша донька позивача народжена у попередньому шлюбі, який на цей час розірваний, і проживає окремо зі своєю матір'ю, тоді як інші дві доньки народжені у шлюбі, в якому позивач перебуває на цей час.
20.06.2024 повідомленням №1898 за підписом Голови комісії - начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача інформовано, що за результатами розгляду його заяви протоколом від 20.06.2024 №25 ухвалене рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причиною відмови вказано відсутність письмового договору між батьками на участь у вихованні неповнолітніх дітей, які проживають з мамою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні регулюються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII (далі - Закон України №3543-XII. Відповідно до ст.1 Закону №3543-XII мобілізація - мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно зі ст. 22 Закону України №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Статтею 23 даного Закону визначено перелік військовослужбовців, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та яким може бути надана відстрочка від військової служби.
Особами, що мають право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 3 ч. 1 статті 23 Закону України №3543-XII, є, зокрема, військовозобов'язані (в редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин), жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560, з подальшими змінами).
Відповідно до пункту 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Комісією встановлено, що заявником не було надано письмовий договір між батьками на участь у вихованні неповнолітніх дітей, які проживають з мамою.
Водночас, у Порядку №560 (додаток 5 Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у редакції станом на час прийняття рішення) був визначений такий перелік документів, які повинні бути надані військовозобов'язаним для отримання ним відстрочки з цієї підстави:
- свідоцтва про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного
- та один із документів:
свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше)
або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю),
або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним,
або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні,
або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Отже, як видно зі способу формулювання норми, Порядок №560 визначає обов'язковим надання Комісії свідоцтв про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного, а також одного з документів, перелік яких визначений альтернативно (або, або)
У той же час, свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) подається у тому випадку, якщо усі троє або більше дітей народжені однією жінкою за умови (одночасно) батьківства військовозобов'язаного.
Для інших випадків передбачено подання одного з альтернативних документів, які підтверджують ту обставину, що той з дітей, хто проживає окремо, також перебуває на утриманні заявника.
Отже, з наданих документів повинно чітко вбачатись, що усі неповнолітні діти перебувають на утриманні саме військовозобов'язаного, а не інших осіб.
Зі змісту наданих позивачем до ТЦК та СП документів вбачається, що ним були надані свідоцтва про народження трьох неповнолітніх дітей, для яких він є рідним батьком.
Водночас, один з альтернативно визначених документів ( рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю) або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину) позивач до ТЦК та СП не надав.
Та обставина, що у позивача відсутній борг по стягненню аліментів, не підтверджує те, що старша дитина позивача, яка з ним не проживає, перебуває на його утриманні.
Відтак, надані позивачем документи не були достатніми для висновку про те, що на його утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей.
Водночас те формулювання причини відмови, яке зазначається у повідомленні відповідача, також не є правомірним.
Так, як вже було встановлено, причиною відмови зазначається відсутність письмового договору між батьками на участь у вихованні неповнолітніх дітей, які проживають з мамою.
У той же час, зазначене формулювання є незрозумілим і некоректним, адже троє дітей позивача не проживають усі разом (старша дитина проживає окремо зі своєю мамою, яка не перебуває з позивачем у шлюбі) Зважаючи на це, суд приходить до висновку, що вказана відповідачем (комісією) підстава не є правомірною і обґрунтованою, отже рішення комісії, оформлене протоколом, в цій частині підлягає скасуванню, а заява позивача - повторному розгляду.
Разом з тим, суд не зобов'язує відповідача прийняти рішення про надання позивачу відстрочки, адже комісія повинна повторно дослідити наявні документи, правильно встановити усі необхідні обставини, надати їм належну правову оцінку та прийняти обґрунтоване рішення відповідно до вимог законодавства.
З огляду на вказане, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задоволити частково.
Визнати необґрунтованою причину відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу, яка вказана у протоколі комісії від 20.06.2024 №25 та відображена у повідомленні ІНФОРМАЦІЯ_1 №1898 від 20.06.2024.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (в особі уповноваженої комісії) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу та прийняти обґрунтоване рішення по суті питання відповідно до вимог законодавства з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 21 листопада 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )
Головуючий суддя І.С. Козачок