21 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/11569/25
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України наявної на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислуги років з 27.11.2015 до 16.10.2018 та з 28.03.2019 до 09.01.2023 у Державній кримінально-виконавчій службі;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 27.11.2015 до 16.10.2018 та з 28.03.2019 до 09.01.2023 у Державній кримінально-виконавчій службі.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що наказом начальника Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» №3/ос-23 від 09.01.2023 «Про особовий склад» капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 було звільнено згідно із п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 6 років 8 місяців.
Після звільнення з установи позивача було прийнято на службу до Національної поліції України на посаду слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 10.02.2025 року. Позивачу стало відомо, що до його стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, не було зараховано стаж служби у Державній кримінально-виконавчій службі України. 29.03.2025 позивач направив звернення до відповідача з метою зарахування стажу службу в ДКВС України, однак листом відповідач відмовив, так як це прямо не передбачено ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію». Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги він не визнає, просить відмовити у їх задоволенні, оскільки при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію", якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу. У вказаному переліку служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби відсутня, тому спірний період не може бути зарахований позивачу до стажу його служби в поліції. Також представник відповідача вказує, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, оскільки позивач прийнятий на службу в поліцію 08.02.2023 року. Тобто, відлік строку на звернення до суду розпочатий саме з 08.02.2023 року, натомість позивач до суду звернувся 22.04.2025 року, отже з порушенням строку звернення до суду.
Від представника позивача до суду надійшла письмова відповідь на відзив, в якій він просить задовольнити позовні вимоги позивача з підстав, викладених у позовній заяві. Зокрема, зазначив, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснюється в порядку, установленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а відтак має такий же правовий статус і повинна в силу п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" зараховуватись до стажу служби в поліції.
Представник ГУ НП в Житомирській області надіслав до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення до суду.
Представником ОСОБА_1 подано письмові заперечення на клопотання відповідача, в яких він зазначає, що саме з моменту отримання відповіді на адвокатський запит 27.03.2025 року позивачу стало відомо про незарахування наявної вислуги років в ДКВС України до стажу служби в поліції. Вказує також, що позивач не був ознайомлений з розрахунком його вислуги років після прийняття на службу, а тому, на його думку, позивачем не пропущено місячний строк звернення до суду з цим позовом.
Розглянувши дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а також дослідивши подані сторонами документи, суд встановив таке.
Судом встановлено та визнається сторонами, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , послужного списку №Д-012521, біографічних довідок ОСОБА_1 27.11.2015 було прийнято на службу до Бердичівської виправної колонії управління ДПтС України в Житомирській області (№70) на посаду інспектора відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи на підставі наказу начальника управління ДПтС України в Житомирській області №164 о/с від 27.11.2015 та прийнято на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України.
Відповідно до наказу Державної пенітенціарної служби України №43-0016 від 29.02.2016 позивачу присвоєно первинне спеціальне звання середнього начальницького складу ДПтС України «лейтенант внутрішньої служби».
З 01.08.2017 по 16.10.2018 позивач перебував на посаді інспектора відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» на підставі наказу начальника Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» №6/ос-17 від 01.08.2017. Позивачеві присвоєно чергове спеціальне звання старший лейтенант внутрішньої служби відповідно до наказу начальника Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» від 31.03.2018 №25/ос-18.
В подальшому, наказом начальника Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» №92/ос-18 від 16.10.2018, старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , інспектора відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» було звільнено згідно із п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
28.03.2019 позивача прийнято на службу до Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» на посаду начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи на підставі наказу начальника Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» №19о/ с-19 від 27.03.2019. Під час перебування на даній посаді позивачу було присвоєно чергове спеціальне звання капітан внутрішньої служби відповідно до наказу начальника Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» від 01.09.2022 №89/ос-22.
Наказом начальника Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» №3/ос-23 від 09.01.2023 «Про особовий склад», капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» звільнено згідно із п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 06 років 08 місяців 00 днів, у пільговому обчисленні 08 років 10 місяців 19 днів.
Згідно витягу з наказу ГУНП в Житомирській області №59 о/с від 07.02.2023 року позивача прийнято на службу до Національної поліції України з 08.02.2023 року, де він проходить службу і на даний час на посаді слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
29.03.2025 позивач направив звернення до ГУНП в Житомирській області з метою зарахування до його стажу служби в Національній поліції України вислуги років з 27.11.2015 до 16.10.2018 та з 28.03.2019 до 09.01.2023 у Державній кримінально-виконавчій службі.
Листом №82955-2025 від 11.04.2025 ГУНП в Житомирський області повідомило позивача, що правові підстави видати наказ про зарахування до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, проходження служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України відсутні.
Позивач, не погоджуючись із вказаною бездіяльністю відповідача, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до ст. 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 №1129-IV до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію, а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ».
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначені Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV (далі - Закон №2713-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №2713-IV Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону №2713-IV до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
Частина друга статті 14 Закону №2713-IV передбачає, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону №2713-IV особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються такі спеціальні звання:
1) рядовий склад: рядовий внутрішньої служби;
2) молодший начальницький склад: молодший сержант внутрішньої служби, сержант внутрішньої служби, старший сержант внутрішньої служби, старшина внутрішньої служби, прапорщик внутрішньої служби, старший прапорщик внутрішньої служби;
3) середній начальницький склад: молодший лейтенант внутрішньої служби, лейтенант внутрішньої служби, старший лейтенант внутрішньої служби, капітан внутрішньої служби;
4) старший начальницький склад: майор внутрішньої служби, підполковник внутрішньої служби, полковник внутрішньої служби;
5) вищий начальницький склад: генерал-майор внутрішньої служби, генерал-лейтенант внутрішньої служби, генерал-полковник внутрішньої служби.
Суд на підставі наявних у справі належних доказів встановив, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , послужного списку №Д-012521 ОСОБА_1 з 27.11.2015 до 16.10.2018 та з 28.03.2019 до 09.01.2023 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби.
Частина 5 ст. 23 Закону №2713-IV передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну пенітенціарну службу України» від 02.07.2014 №225, що втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 26.04.2017 №294, Державна пенітенціарна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби (пенітенціарної служби).
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 №3460-IV.
Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Отже, дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, в тому числі й дія ст. ст. 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29.07.1991, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України розповсюджується на позивача під час проходження ним служби в оспорюваний період.
Всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.
Отже, враховуючи тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в установі виконання покарань, діяльність позивача, функції, які позивачем виконувались на момент проходження служби, та статус позивача, суд дійшов висновку, що стаж служби позивача в Державній кримінально-виконавчій службі України підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції.
Таким чином, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо незарахування позивачу до стажу служби в Національній поліції України наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 27.11.2015 до 16.10.2018 та з 28.03.2019 до 09.01.2023 у Державній кримінально-виконавчій службі.
Суд вважає, що ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу служби в Національній поліції України наявну на момент прийняття на службу у ГУ НП у Житомирській області вислугу років (стаж служби) з 27.11.2015 до 16.10.2018 та з 28.03.2019 до 09.01.2023 у Державній кримінально-виконавчій службі.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає таке.
Згідно із частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною третьої цієї ж статті обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду з позовом визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Згідно витягу з наказу ГУНП в Житомирській області №59 о/с від 07.02.2023 року позивача прийнято на службу до Національної поліції України з 08.02.2023 року.
При цьому, в наказі відсутні будь-які посилання на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки. Також відповідачем не надано суду та матеріали справи не містять доказів про ознайомлення позивача з висновком (наказом) ГУНП в Житомирській області про підтвердження стажу роботи в поліції для встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки.
Водночас, суд відмічає, що про порушення своїх прав позивач дізнався з листа №82955-2025 від 11.04.2025 ГУНП в Житомирський області та звернувся до суду через кабінет Електронного суду з відповідним позовом 22.04.2025, тобто в межах місячного строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України. Як наслідок, строк звернення до суду позивачем не пропущено.
Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (10008, Житомирська область, м. Житомир, Старий бульвар, будинок, 5/37, код ЄДРПОУ 40108625) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України, наявного на момент переходу на службу у Національну поліцію України, вислуги років з 27.11.2015 до 16.10.2018 та з 28.03.2019 до 09.01.2023 у Державній кримінально-виконавчій службі.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України, наявного на момент прийняття на службу у Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області, вислугу років (стаж служби) з 27.11.2015 до 16.10.2018 та з 28.03.2019 до 09.01.2023 у Державній кримінально-виконавчій службі України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко