Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 листопада 2025 року Справа№640/13915/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Славія» до Донецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
26.08.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Славія», в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 03.12.2021 № 0000025/1902, № 0000024/1902.
В обґрунтування зазначено, що за результатом невиїзної перевірки складено акт від 05.11.2021 №13/21/700000/0031674361 в якому визначені порушення вимог Рішення Міжвідомчої комісії з Міжрегіональної торгівлі від 02.12.2019 №АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецової та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдови» за результатом чого знижене податкове зобов'язання по сплаті антидемпінгового мита на суму 85 398,20 грн; вимог п.190.1 ст. 190 ПК України, за результатами чого занижене податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 17 079,85 грн; вимог ч.3 ст.44 Митного кодексу України - не надання до митного оформлення документів, що підтверджують походження товару. На підставі акту прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.12.2021 №0000025/1902, №0000024/1902.
Такі рішення вважає протиправними оскільки, митним органом порушено вимоги щодо встановленого мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок, який передбачено п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Крім того, нарахування штрафних санкцій здійснено з порушенням припису ст.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, оскільки за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються.
Щодо збільшення податкових зобов'язань по антидемпінговому миту та ПДВ зазначено, що рішенням Міжвідомчої комісії з Міжрегіональної торгівлі від 02.12.2019 №АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецової та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдови» застосовано строком на п'ять років остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту товару згідно опису, зокрема шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита за відповідною ставкою. Найвища ставка застосовується на імпорт на митну територію товару, що є об'єктом застосування антидемпінгових заходів, без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та в разі неможливості визначення його походження. Застосовуючи до позивача найвищу ставку антидемпінгового мита згідно рішення від 02.12.2019 №АД-430/2019/4411-03, з посиланням на те, що ТОВ «ТБ «Славія» не надано сертифікат про походження товару до митних декларацій від 08.04.2021 №UA102150/2020/221368, від 25.02.2020 № UA 102150/2020/220682, від 06.03.2020 № UA102150/2020/220898, від 07.02.2020 № UA102150/2020/220428, відповідачем не враховано, що останній абзац рішення від 02.12.2019 №АД-430/2019/4411-03 не може бути застосовано, оскільки він передбачає, що зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за найвищою ставкою здійснюється імпорт товару без сертифіката про походження, що «є об'єктом застосування антидемпінгових заходів». Імпортований товар задекларований за кодом 7228306900 УКТ ЗЕД та є «гарячекатаними прутками з легованої сталі, без подальшого оброблення, зі сталі марки 30ХГСН2А (діаметр 40 мм), 30ХГСА *діаметр 38 мм, 40 мм), 30ХМА (діаметр 30 мм, 36 мм) «не походить» з Республіки Білорусь та Республіки Молдова, а тому не може бути об'єктом застосування антидемпінгового мита. В акті перевірки визначено, що задекларований товар у митних деклараціях має відомості «RU» (Російська Федерація) (код 0862). З огляду на це, до правовідносин не може бути застосовано рішення Міжвідомчої комісії з Міжрегіональної торгівлі від 02.12.2019 №АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецової та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдови».
Враховуючи вищевикладене, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначив, що у податкового та митного органу різні сфери контролю. Митний контроль регулюється нормами Митного кодексу України, оскільки правові підстави для проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, визначаються Митним кодексом України, до якого зміни пов'язані із запровадженням мораторію не вносилися. З огляду на вказані підстави, вважаємо, що мораторій на проведення документальних перевірок контролюючими органами не розповсюджується на митні органи з 23.05.2020 року. По суті позовних вимог представник митного органу зазначає, що в спірному випадку країна походження ввезеного позивачем товару (який за описом та кодом УККТЗЕД відповідав опису, наведеному в Рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.12.2019 року № АД-430/2019/4411- 03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова»), мала бути підтверджена лише шляхом надання з боку позивача сертифікату про походження (саме з метою встановлення наявності/відсутності підстав для застосування антидемпінгових заходів). Даної вимоги закону позивачем не виконано. Враховуючи вищевикладене, перевіркою порушення призвели до заниження податкових зобов'язань зі сплати митних платежів на загальну суму 102478,05 грн., в тому числі: антидемпінгового мита - 85398,20 грн., податок на додану вартість - 17079,85 грн., що відображено в Акті документальної невиїзної перевірки від 05.11.2021 № 13/21/700000/0031674361. За результатами перевірки позивачу були направлені для сплати податкові повідомлення-рішення від 03.12.2021 № 0000024/1902 та від 03.12.2021 № 0000025/1902 про визначення сум грошових зобов'язань за платежами антидемпінгове мито та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів. На переконання відповідача, ним не були порушені приписи законодавства, а тому представник митного органу просив відмовити у задоволенні позову.
07.09.2022 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із несплатою судового збору.
21.09.2022 на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва надано докази сплати судового збору.
17.11.2022 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ст. 262 КАС України (у письмовому провадженні).
Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
З метою забезпечення розгляду адміністративної справи здійснено автоматизований розподіл судових справ між іншими окружними адміністративними судами України.
Адміністративну справу передано до Донецького окружного адміністративного суду. За результатами автоматизованого розподілу справи головуючим у даній справі призначено суддю Кошкош О.О.
28.03.2025 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу № 640/13915/22 прийнято до розгляду суддею Кошкош О.О. Зобов'язано позивача в 5-ти денний строк з дня отримання цієї ухвали надати суду засобами електронного зв'язку через підсистему ЄСІТС “Електронний суд» або на електронну пошту суду: актуальну інформацію про місцезнаходження, адресу електронної пошти та номер засобів зв'язку з ним; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Витребувано у відповідача всі матеріали, що були або мали бути взяті відповідачем до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов.
04.04.2025 на виконання ухвали від 28.03.2025 позивачем надано актуальну інформацію про місцезнаходження, адресу електронної пошти та номер засобів зв'язку з ним; власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
10.04.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.
21.04.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якому позивач вважає твердження відповідача, що викладені у відзиві необґрунтованими.
22.04.2025 на адресу суду надійшли заперечення, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.
28.04.2025 на адресу суду надійшли пояснення, у якому позивач вважає твердження відповідача, що викладені у запереченні необґрунтованими.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Славія» залишено без руху. Встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків у спосіб подання до суду доказів реєстрації електронного кабінету Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Славія» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку відповідно до ст. 18 КАС України.
15.08.2025 на адресу суду стороною позивача надано докази реєстрації електронного кабінету Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Славія» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
18 серпня 2025 року суд ??продовжив розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Славія» до Донецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
04 вересня 2025 року суд виніс ухвалу, якою зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Славія» надати суду у строк до п'яти днів з дня отримання ухвали: рішення Державної митної служби України (від 20.06.2022 №08-4/10-06/13/3423), яке прийнято за результатом розгляду скарги ТОВ «Торговельний будинок «Славія» про скасування податкових повідомлення-рішень від 03.12.2021 № 0000024/1902 та № 0000025/1902, докази на підтвердження «дати» отримання такого рішення; "декларацію про походження товару" (про яку зазначено в позовній заяві), що надавалась для митного оформлення із наданням пояснень, якою саме міжнародною Угодою, ратифікованою ВРУ передбачено подання такого документа у спірних правовідносинах.
Поряд з цим, ухвалою від 17 вересня 2025 року суд позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Славія» до Донецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишив без руху. Встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання обґрунтованої заяви/клопотання щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, про поновлення такого строку звернення із належними доказами поважності причин його пропуску або ж надати докази, які свідчать про дотримання строку звернення до суду.
Ухвалою від 20 листопада 2025 року суд продовжив розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Славія» до Донецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Надалі дію воєнного стану продовжено та на момент винесення рішення суду він діє.
З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Славія»(код ЄДРПОУ 31674361), є юридичною особою, яка зареєстрована за адресою: 03142, Україна, місто Київ, проспект Палладіна Академіка, будинок 22.
Донецькою митницею у період з 18.10.2021 по 22.10.2021 було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання «Торговельний будинок «Славія» вимог законодавства України з питань митної справи. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Рішення Міжвідомчої комісії від 02.12.2019 № AД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова», за результатами чого занижене податкове зобов'язання по сплаті антидемпінгового мита на суму 85398,20 грн.; вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, за результатами чого занижене податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 17079,85 грн.; вимог частини третьої статті 44 Митного кодексу України - ненадання до митного оформлення документів, що підтверджують походження товарів.
Суд зазначає, що вказані порушення встановлені у зв'язку з тим, що ТОВ «Торговельний будинок «Славія» за митними деклараціями від від 08.04.2021 №UА102150/2020/221368, від 25.02.2020 № UА102150/2020/220682, від 06.03.2020 № UА102150/2020/220898, від 07.02.2020 № UА102150/2020/220428 ввезено у режимі імпорт на митну територію України товари «прутки з легованої сталі гарячекатані, без подальшого оброблення, зі стали марки 30ХГСН2А (діаметр 40 мм), ЗОХГСА (діаметр 38, 40 мм), ЗОХМА (діаметр 30, 36 мм)...» , які оформлені за кодом 7228 30 69 00 згідно з УКТ ЗЕД. Країною походження зазначених товарів є Російська Федерація, виробником товару є АО «ОЭМК» (Російська Федерація), а експортером - ООО «ПроМет Ресурс» (Республіка Білорусь) Товари були оформлені без застосування антидемпінгового мита. Під час митного оформлення позивач не надав сертифікат про походження, тому країну походження товару митним органом достовірно не встановлено. Враховуючи вищевказане, відповідач дійшов висновку, що товар підпадає під дію Рішення Міжвідомчої комісії від 02.12.2019 № AД-430/2019/4411-03, яким для імпорту встановлено максимальну ставку антидемпінгового мита.
Про вказане свідчить акт Донецької Митниці від 05.11.2021 № 13/21/700000/0031674361 про результати документальної невиїзної перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Славія» вимог законодавства України з питань митної справи.
У зв'язку із виявленими порушеннями відповідачем позивачу були направлені податкові повідомлення-рішення від 03.12.2021 № 0000024/1902 яким у зв'язку із заниженням антидемпінгового мита збільшено податкове та/інше зобов'язання на суму 85 398, 20 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 8539,82 грн., а також від 03.12.2021 № 0000025/1902, яким у зв'язку із заниженням податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість збільшено податкове та/інше зобов'язання на суму 17 079, 64 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1707, 96 грн.
Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Проте рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 20.06.2022 № 08-4/10-06/13/3423 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.
Вважаючи протиправними спірні податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
В першу чергу, суд вважає за необхідне дослідити правомірність проведення перевірки, з урахуванням мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок, який передбачено п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями абз. 1 п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено встановлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19).
Згідно з приписами ст.41 Податкового кодексу України, в редакції Закону України № 466-IX від 16.01.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», що набрав чинності з 23.05.2020, контролюючими органами є:
41.1.1. податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи;
41.1.2. митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв'язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони.
Таким чином, ст.41 ПК розмежовано поняття контролюючі органи на митні органи та податкові органи, а також сфери цих органів. Отже, контроль за дотриманням законодавства з питань митної справи законодавець поклав саме на митні органи.
В свою чергу, Законом України від 16.10.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» пункт.75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено абзацом третім, згідно приписів якого види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
З цих підстав, суд зазначає, що мораторій на проведення документальних перевірок контролюючими органами не розповсюджується на митні органи з 23.05.2020 року.
Суд вважає необґрунтованим твердження позивача про те, що документальні перевірки органів Державної митної служби України не виключені законодавцем із переліку перевірок, щодо яких запроваджено мораторій. Відповідно, суд не погоджується з доводами позивача про те, що відповідач, проводячи документальну перевірку, порушив приписи п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
По суті виявлених порушень, суд зазначає наступне.
Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 4 частини другої статті 271 Митного кодексу України визначено, що в Україні застосовуються такі види мита: особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.
За правилами частини четвертої статті 275 Митного кодексу України антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.
Відповідно до частини дев'ятої статті 280 Митного кодексу України особливі види мита нараховуються за ставками, встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, відповідно до законів України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".
Абзацом 2 частини першої статті 289 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених законами України, товари, поміщені у митний режим імпорту, оподатковуються сезонним митом та/або особливими видами мита.
Обов'язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України (пункт 1 частини першої статті 289 Митного кодексу України).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22.12.1998 №330-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 330) антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).
Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. У голосуванні за прийняття відповідного рішення можуть брати участь тільки члени Комісії. Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов'язковими для виконання (частина п'ята статті 5 Закону №330).
Згідно з частиною першою статті 28 Закону №330 попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів. Щодо імпорту товару одним постачальником не можуть одночасно застосовуватися антидемпінгове та компенсаційне мито.
Суд зазначає, що Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення від 02.12.2019 № АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова», згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис:
прутки гарячекатані, які мають однаковий круглий суцільний поперечний переріз діаметром до 40 мм (включно) за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм'ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння, прутків гарячекатаних, виготовлених зі сталі марок C72D2 та C72D, що класифікуються за кодом УКТЗЕД 7213 91 70 00, та C82D2 та C82D, що класифікуються за кодом УКТЗЕД 7213 91 90 00), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами: ех 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, ех 7213 99 10 00, ех 7213 99 90 00, ех 7214 20 00 00, ех 7214 99 10 00, ех 7214 99 39 00, ех 7214 99 79 00, ех 7227 20 00 00, ех 7227 90 10 00, ех 7227 90 50 00, ех 7227 90 95 00, ех 7228 20 91 00, ех 7228 30 69 00, походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова.
Позначка «ех» поряд з класифікаційним кодом означає, що антидемпінгове мито застосовується виключно до товарів, опис яких визначено в рішенні.
Документальне підтвердження виготовлення прутків гарячекатаних зі сталі марок C72D2, C72D, C82D2 та C82D забезпечується шляхом надання сертифіката якості, складеного виробником товару.
Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п'ять років шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита за ставкою:
для виробника/експортера ВАТ «Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдингу «Білоруська металургійна компанія» (ВАТ «БМЗ») (вул. Промислова, 37, м. Жлобин, Гомельська область, Республіка Білорусь, 247210) - 0,0 %;
для ЗАТ «Торговий Дім БМЗ-Балтія» (вул. Металісту, 10, Шауляй, Литва, LT-78151) (Closed Joint-Stock Company «Trading House BMZ-Baltiya», Lithuania, LT-78151, Shaylay city, Metalisty Street, 10) - експортера прутків з вуглецевої та інших легованих сталей, вироблених ВАТ «Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдингу «Білоруська металургійна компанія» (ВАТ «БМЗ») - 0,0 %;
для інших виробників та експортерів товару походженням з Республіки Білорусь - 31,08 %;
для виробника/експортера ВАТ «Молдавський металургійний завод» (ВАТ «ММЗ») (вул. Індустріальна, 1, м. Рибниця, Республіка Молдова, 5500) - 13,80 %;
для інших виробників та експортерів товару походженням з Республіки Молдова - 35,37 %.
Остаточне антидемпінгове мито справляється у відсотках до митної вартості товару.
Сплата остаточного антидемпінгового мита здійснюється в готівковій чи безготівковій формі або шляхом унесення суми мита на депозит, або оформлення відповідного боргового зобов'язання, якщо інше не передбачено законодавством України.
Остаточне антидемпінгове мито стягується органами доходів і зборів (митницями) України незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів).
Застосування остаточних антидемпінгових заходів не повинно створювати перешкод для здійснення митного оформлення товару.
Імпорт на митну територію України товару, що є об'єктом застосування антидемпінгових заходів, без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та в разі неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за найвищою ставкою.
Суд зазначає, що спірним питанням у цій справі є саме ненадання позивачем сертифіката про походження товару та, як наслідок, неможливість визначення митним органом його походження.
Суд зазначає, що ст. 43 Митного кодексу України визначено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації.
Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.
Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.
У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.
Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Документи, що підтверджують походження товару, зберігаються в порядку та протягом строків, визначених статтею 355 цього Кодексу.
Так суд зазначає, що у митних деклараціях від 08.04.2021 №UА102150/2020/221368, від 25.02.2020 № UА102150/2020/220682, від 06.03.2020 № UА102150/2020/220898, від 07.02.2020 № UА102150/2020/220428 зазначено країну походження товарів- Російська Федерація.
Поряд з цим, як вбачається з акту перевірки зазначена у графі 34 МД - «RU» (Російська Федерація), визначена на підставі декларацій про походження товару, зроблених виробником на рахунках - фактурах у відповідності до частини шостої статті 43 Митного кодексу України, та зазначених у графі 44 митних деклараціях, який є невід'ємною його частиною, за кодом «0862». В якості додаткових відомостей про країну походження товару використовувалися відомості, що містяться в сертифікатах якості.
Суд погоджується з доводами позивача в частині, що для підтвердження походження товару можуть бути подані також й інші документи про походження товару, визначені міжнародними угодами про вільну торгівлю, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, яка набрала чинності 14.09.2011 і була прийнята на підставі Угоди про створення зони вільної торгівлі ( 997_051) від 15 квітня 1994 року (наразі діє Договір про зону вільної торгівлі від 18.10.2011) прямо встановлено, що декларація про походження товару є документом, що підтверджує країну походження.
Так у вказаній угоді зазначено, що країна походження товару - це країна, у якій товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил; декларація про походження товару - заява про країну походження товару, зроблена виробником, продавцем чи особою, що перемішує товари, на комерційному рахунку або іншому документі, що має стосунок до товару.
При цьому, для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 (бланк сертифіката наведено в додатку 2, який є невід'ємною частиною цих Правил) чи декларації про походження товару.
На переконання суду, приписи Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів не вимагають надання для підтвердження країни походження товару виключно сертифікатів про походження товару, а можуть бути підтверджені й іншими документами, зокрема, деклараціями про походження товарів.
В свою чергу, суд зауважує, що матеріалами справи, а також доданими до митних декларацій документів підтверджено, що країною походження товарів є саме Російська Федерація, а тому висновки контролюючого органу про застосування до спірних правовідносин рішення Міжвідомчої комісії з Міжрегіональної торгівлі від 02.12.2019 №АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецової та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдови» є помилковим.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 03.12.2021 № 0000025/1902, № 0000024/1902, адже ґрунтуються на помилкових висновках відповідача.
Посилання позивача на несвоєчасне направлення рішення за результатами розгляду скарги на спірні податкові повідомлення-рішення та, як наслідок, наявність підстав для визнання скарги повністю задоволеною з 19.03.2022, суд оцінює як безпідставні. Матеріалами справи підтверджено, що рішення за результатами розгляду скарги було направлено позивачу на його електронну адресу, з яким позивач ознайомився у встановлений строк. Крім того, суд звертає увагу, що у період з 24.02.2022 по 01.07.2022 позивач перебував у простої, що об'єктивно унеможливлювало своєчасний розгляд скарги.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 2481, 00 грн судового збору.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Донецької митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 2481,00 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Славія» (код ЄДРПОУ 31674361, 03142, Україна, місто Київ, проспект Палладіна Академіка, будинок 22) до Донецької митниці (код ЄДРПОУ 44029605, 04119, Україна, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11г) про визнання протиправним та скасування рішення,- задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 03.12.2021 № 0000025/1902, № 0000024/1902 винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Славія».
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Славія» за рахунок бюджетних асигнувань Донецької митниці судовий збір у розмірі 2481, 00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Кошкош