Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 листопада 2025 року Справа№200/7197/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3) звернулось через підсистему "Електронний суд" до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316700, 84313, м.Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд. 32) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 08.09.2025 у розмірі 10200 гривень по ВП № 74417048, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницькою Ольгою Анатоліївною, при примусовому виконанні виконавчого листа №243/2516/23, виданого 17.01.2024 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області.
В обґрунтування зазначено, що 12.03.2024 відкрито виконавче провадження №74417048 з примусового виконання рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07.09.2023 року по справі № 243/2516/23, яким зобов'язано нарахувати та виплатити спадкоємиці ОСОБА_1 страхові виплати за період з 01 листопада 2016 року по 24 березня 2022 року, належних спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 19 серпня 2025 року Головним управлінням на вимогу державного виконавця надано лист №0500-0401-5/82119 по ВП №74417048, в якій зазначалося про факт виконання судового рішення і порядок виплати сум за вказаним судовим рішенням. За не виконання рішення суду винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 5100 грн, оскарження якої відбувається в адміністративній справі №200/6658/25. За повторне не виконання рішення суду прийнята постанова від 09.09.2025, якою застосовано штраф у подвійному розмірі. Зазначає, що рішення суду не виконано з поважних причин (за відсутності виділення коштів), що свідчить про протиправність застосування штрафу до позивача.
На підтвердження сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн надана платіжна інструкція від 12.09.2025
22 вересня 2025 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.
23 вересня 2025 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду провадження у адміністративній справі №200/7197/25 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 200/6658/25.
22 вересня 2025 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/6658/25 позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволено. Рішення набрало законної сили.
13 листопада 2025 року ухвалою суду поновлено провадження у справі.
Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції подано відзив, в якому зазначено що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження ВП № 74417048 з примусового виконання виконавчого листа № 243/2516/23 виданого 17.01.2024 Донецьким окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3), здійснити нарахування та виплату спадкоємиці ОСОБА_1 , сум страхових виплат за період з 01 листопада 2016 року по 23 березня 2022 року, належних спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла24 березня 2022 року. Вимоги державного виконавця не виконані, у зв'язку із тривалим невиконанням рішення суду в частині виплати належних стягувачу сум державним виконавцем винесено постановуу про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. 08.09.2025 головним державним виконавцем, на підставі ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду в частині проведення відповідної виплати щомісячних страхових виплат за період з 01 листопада 2016 року по 24 березня 2022 року в сумі 175 601,80 грн, винесено постанову про накладення штрафу повторно у розмірі 10200,00 грн. та направлено повідомлення по ст.382 Кримінального кодексу України до Головного управління Національної поліції України у Донецькі області. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Відповідачем заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача стягувача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), обумовлене тим, що в процесі розгляду справи буде вирішуватися питання щодо виконання рішення суду божником у повному обсязі та скасування штрафу, що безпосередньо зачіпає право стягувача у виконавчому провадженні (позивач по справі № 243/2516/23) на виплату щомісячних страхових виплат за період з 01 листопада 2016 року по 24 березня 2022 року в сумі 175601,80 грн.
13 листопада 2025 року ухвалою суду відмовлено у задоволені клопотання про залучення третьої особи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
12.03.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 74417048 з примусового виконання виконавчого листа №243/2516/23 виданого Слов'янським міськрайонним судом Донецької області про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3), здійснити нарахування та виплату спадкоємиці ОСОБА_1 , сум страхових виплат за період з 01 листопада 2016 року по 23 березня 2022 року, належних спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла24 березня 2022 року.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.08.2025 у ВП № 74417048 накладено штраф на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду у справі № 243/2516/23.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області зроблено запит до Пенсійного фонду України від 10.09.2025 № 0500-0401-5/91196 щодо виділення коштів на виконання рішення по справі по справі № 243/2516/23, також до позивача надіслано заяву від 19.09.2025 № 0500-0804-5/95627 про відкладення проведення виконавчих дій по ВП № 74417048 в якій, зокрема повідомлено про вчинення управлінням дій щодо отримання додаткового фінансування на виконання рішення суду та отримання від Пенсійного фонду України в листа від 04.09.2025 №2800-030402-9/58560 щодо виділення коштів в якому зазначено, що виплату щомісячної страхової виплати за минулий період буде проведено з урахуванням норм Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 299.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.09.2025 у ВП № 74417048 накладено штраф на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за повторне невиконання рішення суду у справі № 243/2516/23 у розмірі 10200 грн.
Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу у подвійному розмірі позивач звернувся до суду.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Подібні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Схожий підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 07 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, обов'язковою умовою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу у подвійному розмірі є: 1) встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин та застосування до нього штрафу у розмірі 5100 грн.; 2) повторне невиконання рішення без поважних причин.
Як встановлено судом, прийняттю оскаржуваної постанови про накладення штрафу у подвійному розмірі 10200,00 грн передувало прийняття первинної постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Щодо чинності постанови від 22.08.2025 ВП №74417048 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 гривень суд зазначає таке.
22 вересня 2025 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/6658/25 позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволено, скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.08.2025 винесену у ВП №74417048 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 гривень.
Судом зроблено висновок про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем десятиденного строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення. Зазначене, слугувало підставою для скасування постанови від 22.08.2025 ВП№74417048 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 гривень.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/6658/25 набрало законної сили.
Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, враховуючи те, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2025 по справі № 200/6658/25, скасовано постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн за тим самим виконавчим провадженням, а відтак постанова від 08.09.2025 про накладення штрафу в подвійному розмірі 10200,00 грн за повторне невиконання рішення суду в адміністративній справі № 243/2516/2, не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідно, є протиправною та підлягає скасуванню.
Також, суд звертає увагу, що управлінням вчинялися дії щодо отримання фінансування, разом з цим державним виконавцем при прийнятті постанови, таким діям оцінка не надана.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем за подання до суду даного позову сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 12.09.2025 №5308.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, частиною 2 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось із позовом у цій справі не як суб'єкт владних повноважень на виконання покладених на нього функцій (завдань), а як юридична особа публічного права, а тому розподіл понесених позивачем у цій справі судових витрат слід здійснювати в загальному порядку.
Аналіз наведених норм з урахуванням обставин справи, дають підстави для висновку, що понесені позивачем у цій справі та документально підтверджені судові витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Подібний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 812/246/18.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а суд дійшов висновку щодо стягнення з відповідача судових витрат зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 08.09.2025 у розмірі 10200 гривень по ВП № 74417048.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316700, 84313, м.Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд. 32) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О. Кошкош