Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/10611/25
Номер провадження 1-кс/711/2623/25
10 листопада 2025 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №42024250000000019 від 12.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, з базовою вищою освітою, який не є особою з інвалідністю, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України, -
Начальник відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, поданим в рамках кримінального провадження №42024250000000019, внесеного до ЄРДР 12.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СУ ГУНП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження за №42024250000000019 від 12.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів за попередньою змовою із групою осіб в умовах воєнного стану, а саме: із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який відбуває покарання в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , заволодів чужим майном, шляхом обману, а саме грошовими коштами громадян, під приводом того, що ОСОБА_5 являється військовослужбовцем, перебуває в зоні бойових дій, отримав поранення та на його лікування необхідна велика сума грошей.
Так, ОСОБА_5 приблизно у грудні 2024 року в соціальній мережі «Фейсбук», використовуючи власні мобільні телефони з ІМЕІ: НОМЕР_1 за № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 познайомився із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка являється військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_5 та яка користується мобільним телефоном за № НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , умисно повідомив останній неправдиві факти про себе.
ОСОБА_5 , скористався тим, що ОСОБА_9 не знає та не може перевірити достовірність наданих їй фактів, умисно шляхом обману запевнив останню в дійсності його перебування в статусі військовослужбовця та проходженням ним служби в Збройних Силах України, і внаслідок чого отримав поранення в зоні бойових дій.
Зокрема, ОСОБА_5 вже при довготривалому спілкуванні із ОСОБА_9 запевняв останню щодо своїх начебто намірів щодо одруження на останній та підготовці до весілля, чим вводив її в оману з метою заволодіння грошовими коштами.
ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів за попередньою змовою з ОСОБА_8 , в умовах воєнного стану, маючи умисел на заволодіння грошових коштів ОСОБА_9 , домовився з останнім, щоб той при спілкуванні з потерпілою по телефону, будучи у складі даної групи, представлявся його братом та підтвердив факт служби ОСОБА_5 у Збройних силах України, отримання ним поранення в зоні бойових дій, необхідності великої суми грошових коштів та в правдивих намірах ОСОБА_5 щодо весілля на останній.
Також, ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів, групою осіб за попередньою змовою в умовах воєнного стану, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 домовився з ОСОБА_6 , щоб остання будучи в складі даної групи, при спілкуванні з ОСОБА_9 , представляючись жінкою на ім'я ОСОБА_10 , тобто жінкою брата ОСОБА_5 - ОСОБА_8 , підтверджувала неправдиву інформацію, що ОСОБА_5 дійсно являється військовослужбовцем та потребує лікування, зокрема вона особисто потребує грошових коштів на проживання, так як на утриманні має неповнолітніх дітей.
В подальшому, продовжуючи протиправні діяння, скеровані на заволодіння грошових коштів, та для підтримки легенди, що ОСОБА_5 дійсно являється військовослужбовцем та отримав поранення в зоні бойових дій, останній діючи умисно, з корисливих мотивів, групою осіб за попередньою змовою в умовах воєнного стану, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 домовився з ОСОБА_7 , про те щоб він при спілкуванні з останньою по телефону представлявся товаришем по службі на псевдонім « ОСОБА_11 », та запевнив її стосовно статусу та обставин перебування ОСОБА_5 в лікарні з подальшою необхідністю перерахуванням грошових коштів на лікування останнього на його банківську карту.
ОСОБА_4 приблизно з кінця грудня 2024 року, діючи умисно, з корисливих мотивів за попередньою змовою з ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану, маючи умисел на заволодіння грошових коштів потерпілої будучи в складі даної групи та з метою конспірації злочинних дій здійснив відкриття банківських рахунків (карток) в різних банківських установах, зокрема в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » НОМЕР_8 , надавши свої правдиві анкетні дані, які в подальшому надав для відома та користування всім учасниками групи, тим самим забезпечив засобами для вчинення шахрайських дій відносно потерпілих. Також, здійснював перерахування отриманих від злочинів грошових коштів на інші невстановлені на даний час банківські рахунки, для забезпечення функціонування групи та для розподілу між усіма членами, зокрема власних потреб.
Таким чином ОСОБА_9 , будучи введеною в оману та впевненою в правомірності і доброчесності намірів та дій ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в період часу з грудня 2024 року по травень 2025 року з власних банківських карток АТ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » НОМЕР_9 та АТ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » НОМЕР_10 перерахувала грошові кошти в загальній сумі 250 000 гривень на банківські картки АТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » НОМЕР_11 , відкриту на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка надала всім учасникам групи доступ до неї, АТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » НОМЕР_12 ; АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 та рахунок НОМЕР_17 ; АТ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » НОМЕР_18 ; АТ " ІНФОРМАЦІЯ_14 " НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 та рахунок НОМЕР_8 , відкритого на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та до якого останній надав доступ всім співучасниками групи для вчинення протиправних дій, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілих.
В подальшому ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 виконавши усі дії, які вважали необхідними для доведення кримінальних правопорушень до кінця, заволодівши грошовими коштами, що належать ОСОБА_9 привласнили їх собі, розпорядившись ними на власний розсуд, чим завдали потерпілій матеріальну шкоду на вище вказану суму.
14.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене групою осіб, за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення зазначених кримінальних правопорушень підтверджується даними показами потерпілої ОСОБА_12 від 25.06.2025, показами потерпілої ОСОБА_9 від 07.07.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_12 від 04.07.2025, 23.07.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_9 від 04.07.2025, показами потерпілого ОСОБА_13 від 01.08.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_13 від 01.08.2025, протоколами проведених негласних (слідчих) розшукових дій та іншими доказами в сукупності.
18.08.2025 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 14.10.2025, який полягає у забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 21-00 години до 06-00 години, в межах строку досудового розслідування, а саме до 14.10.2025, з покладенням відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України наступних обов'язків на підозрюваного:
- прибувати до слідчого , в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом;
- не відлучатися із м. Шпола, Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) з потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд за кордон України.
10.10.2025 заступником керівника Черкаської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024250000000019 від 13.02.2025 продовжено до трьох місяців, тобто до 14.11.2025.
14.10.2025 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчим суддею строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до п'яти місяців, тобто до 14.01.2026.
Разом із тим, закінчити досудове розслідування в тримісячний строк, який спливає 14.11.2025, неможливо, оскільки необхідно виконати наступні слідчі та процесуальні дії в даному кримінальному провадженні: - за результатами проведених тимчасових доступів до речей і документів, а саме до інформації, якою володіють банківські установи, звернутись до суду щодо отримання ухвал про дозвіл про тимчасовий доступ до речей і документів стосовно банківських рахунків (карток) потерпілих у даному кримінальному провадженні та інших осіб, на які перераховувались грошові кошти потерпілих;
- провести огляди документів, вилучених у банківських установах, щодо руху коштів на рахунках підконтрольних підозрюваним, потерпілим, а також іншим особам, що можуть бути причетними до вчинення злочинів;
- оглянути матеріальні носії електронної інформації (оптичні диски, електронні накопичувачі), на які зафіксовано результати негласних слідчих (розшукових) дій, з метою виявлення фактичних даних про обставини вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються, котрі не відображено у протоколах відповідних негласних слідчих (розшукових) дій;
- за результатами оцінки зібраних під час досудового розслідування доказів в разі наявності підстав оголосити про нову підозру чи про зміну підозри особам, що підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень;
- провести інші необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на встановлення всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень у яких підозрюються особи, та необхідність у проведенні яких може виникнути в подальшому під час досудового розслідування за результатами отриманих відомостей.
Завершення проведення зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій потребує додаткового часу, а їхні результати мають вирішальне значення для встановлення фактів та обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також остаточної правової кваліфікації діянь осіб, причетних до вчинення злочинів.
Обставинами, що перешкоджали здійсненню цих слідчих та процесуальних дій раніше є значний проміжок часу, об'єктивно необхідний для розсекречення та долучення до матеріалів кримінального провадження матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, тривалість проведення судових експертиз, які є важливою ланкою для прийняття законного і обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні, а також значний обсяг необхідних слідчих та процесуальних дій.
Без проведення зазначених вище слідчих (розшукових) та процесуальних дій неможливо завершити досудове розслідування та провести об'єктивний судовий розгляд кримінального провадження.
Підставою застосування запобіжного заходу за ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України, тобто нетяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, тому враховуючи тяжкість покарання, існує обґрунтований ризик, що він з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування, що вказує на ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
До того ж, на цей час, в ході досудового розслідування не встановлено та не допитано всіх потерпілих, свідків, у зв'язку з чим ОСОБА_4 перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них. Також, ОСОБА_4 зможе незаконно впливати на потерпілих у даному кримінальному провадженні, шляхом погроз, вмовлянь, підкупу, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показань та вживати заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального правопорушення, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, враховуючи те, що на цей час не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру, перебуваючи на волі він матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин злочину та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Виходячи з усього вище перерахованого, орган досудового розслідування приходить до висновку, що жоден із м'якіших запобіжних заходів не здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
Вказані вище обставини свідчать про недостатність застосування найбільш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Особиста порука також не може бути застосована до підозрюваного, оскільки не надійшло звернень від осіб, які б заслуговували на довіру, про те, що вони можуть поручитись за підозрюваного.
Відповідно до ч. 6. ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Заявлені вище ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на цей час не зменшилися.
Таким чином, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, прокурор вважає за необхідне продовжити застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та запобігти вищевикладеним обґрунтованим ризикам можливої суспільно небезпечної поведінки підозрюваного, тому звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на доводи викладені в ньому та додані до нього докази. Крім того зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України, у зв'язку із цим, ухвалою слідчого судді від 18.08.2025 останньому було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний час та покладенням на нього обов'язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України. Проте, закінчити досудове розслідування у п'ятимісячний строк, виявилось неможливим, у зв'язку з необхідністю виконання слідчих (розшукових) дій. З цих підстав строк досудового розслідування було продовжено до п'яти місяців, тобто до 14.01.2026. За таких обставин, на даний час виникла необхідність в продовженні строку застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту в межах строку досудового розслідування. При цьому прокурор вказав, що на даний час ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу підозрюваному, не зменшились та продовжують існувати. На думку сторони обвинувачення жодний інший запобіжний захід не зможе знизити ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому з метою запобігання вказаних ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, прокурор просила продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що передбачає заборону підозрюваному ОСОБА_4 залишати житло за адресою АДРЕСА_2 , в період часу з 21-00 години до 06-00 години, в межах строку досудового розслідування, а саме до 14.11.2025, у межах строку досудового розслідування, з покладенням відповідних процесуальних обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що обов'язки покладені на нього судом він виконує належним чином та не порушує їх.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Судом встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024250000000019 від 12.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.
14.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене групою осіб, за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.
Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України, яке, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді штрафу від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.
Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_15 від 18.08.2025 (справа №711/7552/25) відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваному покидати житло за адресою АДРЕСА_2 , в період часу з 21-00 години до 06-00 години, в межах строку досудового розслідування, тобто до 14.10.2025 включно.
10.10.2025 постановою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_14 строк досудового розслідування кримінального провадження № 42024250000000019 від 12.08.2025 продовжено до трьох місяців, тобто до 14.11.2025.
Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_15 від 14.10.2025 (справа №711/9582/25) ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 14.11.2025 включно.
Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_15 від 10.11.2025 (справа №711/10549/25) строк досудового розслідування кримінального провадження № 42024250000000019 від 12.08.2025 продовжено до п'яти місяців, тобто до 14.01.2026.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними показами потерпілої ОСОБА_12 від 25.06.2025, показами потерпілої ОСОБА_9 від 07.07.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_12 від 04.07.2025, 23.07.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_9 від 04.07.2025, показами потерпілого ОСОБА_13 від 01.08.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_13 від 01.08.2025, протоколами проведених негласних (слідчих) розшукових дій та іншими доказами в сукупності.
Крім того, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України перевірена та підтверджена ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.08.2025 про застосування запобіжного заходу виді домашнього арешту та ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_15 від 14.10.2025 при його продовженні.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України, є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилалась сторона обвинувачення у клопотанні слідчий суддя зазначає наступне.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.08.2025 у відношенні ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, що передбачає заборону залишати житло в період часу з 21 години до 06 години, з покладенням, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із м. Шпола Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи; утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет) з потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
При обранні запобіжного заходу слідчим суддею було установлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування необхідності продовження строку застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, прокурор в судовому засіданні посилався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлених слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення покарання, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На даний час, на переконання слідчого судді, прокурором доведено актуальність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду, який ґрунтується на тяжкості покарання за інкриміновані ОСОБА_4 в провину злочини, санкція яких передбачає покарання у вигляді штрафу від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілих, слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що ризик незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, не втратив своєї актуальності.
Зважаючи, що на даний час не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до вчинення злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки перебуваючи на волі, останній матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин даних злочинів.
Вирішуючи питання про доцільність продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання в певний період часу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Частиною 5 ст. 194 КПК України встановлено, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно ч.6 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Строк домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_4 спливає 14.11.2025, проте органом досудового розслідування доведено, що до вказаного часу завершити досудове розслідування по даному кримінальному провадженню неможливо, оскільки внаслідок проведення великого обсягу роботи, об'ємності та складності кримінального провадження необхідно виконати низку слідчих та процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин вчиненого злочину, що неможливо без продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів, а також наявність достатніх підстав вважати, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості переховування від органів досудового слідства та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підстави, за яких слідчим суддею було застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у період часу з 21-00 години до 06-00 години та з покладенням відповідних обов'язків, а також обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, відтак слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження обраного останньому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Крім того, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 , нетяжких, корисливих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 208, ч. 3 ст. 190 КК України, досудове розслідування щодо якого не завершене. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження.
Оцінюючи виправданість втручання у права і свободи підозрюваного, слідчий суддя також враховує доводи прокурора про необхідність додаткового часу для проведення та завершення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, що мають важливе значення для кримінального провадження, а також доводи щодо обставин, які перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше та строку, необхідного для їх проведення або завершення.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який передбачає заборону залишати підозрюваному ОСОБА_4 житло за адресою АДРЕСА_2 , в період часу з 21-00 години до 06-00, строком на два місяці, тобто до 10.01.2026 включно, що відповідатиме положенням ч. 6 ст. 181 КПК України.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваним місця свого проживання, не є порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану. В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_4 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останнього в укритті.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №42024250000000019 від 12.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190КК України, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України - задовільнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 21-00 години до 06-00 години, строком на два місяці, тобто до 10.01.2026 включно.
Відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет) з потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного, в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.01.2026 включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваним місця свого перебування у встановлений слідчим суддею час, не є порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану.
В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_4 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця перебування з метою перебування останнього в укритті.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Визначити строк дії ухвали до 10 січня 2026 року включно.
Копію даної ухвали вручити підозрюваному, його захиснику та прокурору.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі її оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.
Слідчий суддя: ОСОБА_1