Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4670/25
Провадження № 2-о/711/153/25
10.11.2025 м. Черкаси
Придніпровський районний суду м. Черкаси в складі:
головуючого-судді - Позарецької С.М.,
при секретарі - Буйновській А.П., Кобилка Є.О.
за участю заявника ОСОБА_1
представника заявника
адвоката Передерія В.Г.
представника заінтересованої
особи за довіреністю Кирмана В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Черкаська міська рада, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення (встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу), -
Заявник ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Передерія Вадима Григоровича, звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси із заявою, в якій просить встановити факт її проживання із ОСОБА_3 однією сім'єю з ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті останнього, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно (1/2 частку квартири АДРЕСА_1 ).
Як зазначено, 11.07.2024 заявник, у встановлений ст. 1270 ЦК України строк, подала до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О. заяву про прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину, після смерті ОСОБА_3 , немає. Однак, як вбачається з роз'яснень приватного нотаріуса, для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй необхідно надати нотаріусу документи, що підтверджують родинні або інші відносини між нею та померлим ОСОБА_3 .
Враховуючи вказані вище обставини, заявник зазначає, що вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину іншим чином, крім звернення до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Звертаючись з цією заявою, заявником визначено заінтересованою особою, зокрема матір спадкодавця - ОСОБА_2 .
Крім того, за матеріалами справи встановлено, що заінтересована особа ОСОБА_2 - мати ОСОБА_3 , яка є співвласником вказаної квартири, враховуючи пояснення заявника та дані витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.12.2007, виданого КП «ЧООБТІ».
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ухвалою суду від 09.06.2025 заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Визначено проводити розгляд даної справи за правилами окремого провадження.
Крім того, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 15.10.2025, залучено до участі в даній справі в якості заінтересованої особи - Черкаську міську раду.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги та просила задовольнити в повному обсязі. Крім того, зазначила, що вона та ОСОБА_3 були зареєстровані за різними адресами, але мешкали разом. ОСОБА_2 є матір'ю померлого ОСОБА_3 і вона понад десять років мешкає окремо. До того ж, у неї та померлого ОСОБА_3 є спільний син, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Передерій В.Г. підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити у повному обсязі. Крім того, зазначив, що в цій ситуації відсутні ознаки відумерлої спадщини. Заявник мешкає у квартирі АДРЕСА_1 та сплачує комунальні послуги. До того ж, вказана вище квартира належить ще одній особі (матері ОСОБА_3 ). Отже, заперечує проти заяви представника заінтересованої особи про залишення заяви без розгляду з-за наявності спору.
У судовому засіданні представник заінтересованої особи Черкаської міської ради за довіреністю - Кирман В.О. заперечував проти розгляду даної справи в порядку окремого провадження, оскільки вважає, що вбачається спір про право. Таким чином, просив залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
У судове засідання заінтересована особа ОСОБА_2 не з'явилася, хоча повідомлялася судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено.
Суд вважає, що неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення справи.
Враховуючи думку учасників справи, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, у порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України.
Як передбачено ч.ч. 1, 2, 4 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Згідно з п.п. 1, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Із системного аналізу наведеного вище вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Як роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Отже, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) виснувано, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю разом із спадкодавцем, є встановлення у судовому порядку обставин, необхідних для прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_3 , з яким вона проживала, як вказує, однією сім'єю, як з чоловіком, з 01.01.2004, зокрема з метою наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті останнього.
Таким чином, факт про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження, враховуючи, що листом приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О. від 15.01.2025 заявнику відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Крім того, є ще іншій співвласник нерухомого майна, яке входить до спадкової маси (матір померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , яка залучена по справі як заінтересована особа), який вправі претендувати на обов'язкову частку у спадщині, фактично прийняти спадщину тощо.
Крім того, Цивільний Кодекс України визначає відумерлість спадщини, тобто та, яка залишилася від власника (спадкодавця) і не перейшла до іншої особи (спадкоємця).
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі, якщо на об'єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Статус відумерлої спадщини визначає суд. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням. Заяву про визнання спадщини відумерлою подають: органи місцевого самоврядування, де розташоване майно; кредитор спадкодавця; якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власники або користувачі суміжних земельних ділянок. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Таким чином, суддя вважає, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення (встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу) слід залишити без розгляду, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а також у зв'язку з тим, що у даних правовідносинах існує спір про право.
При ухваленні такого рішення, судом враховувалися, зокрема і висновки, висвітлені у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 711/7760/20.
До того ж, суд звертає увагу заявника на те, що вона вправі подати позовну заяву у порядку позовного провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 13, 258-261, 293, 294, 315, 353-355 ЦПК України суд, -
Заяву заінтересованої особи Черкаської міської ради, що заявлена в судовому засіданні її представником за довіреністю Кирманом Владиславом Олександровичем, задовольнити.
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Черкаська міська рада, ОСОБА_2 , приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк Алла Олександрівна про встановлення факту, що має юридичне значення (встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу), - залишити без розгляду, оскільки вбачається спір про право.
Роз'яснити заявнику його право звернення до суду в порядку цивільного судочинства, шляхом подання позовної заяви на загальних підставах у порядку позовного провадження.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 12.11.2025.
Головуючий суддя С.М. Позарецька