Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6909/25
Номер провадження2/711/3141/25
14 листопада 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судових засідань Овезової Ю.В.,
представника позивача Купки Н.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу до ОСОБА_1 про стягнення збитків,
28 липня 2025 року Державна екологічна інспекція Центрального округу, в інтересах якої діє представник за довіреністю Купка Наталія Володимирівна, звернулася до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 збитки в розмірі 4947 грн та судові витрати (вхідний №30244/25, а.с.1-5).
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Державною екологічною інспекцією Центрального округу (далі- Інспекція) під час виконання своїх повноважень, в частині дотримання вимог природоохоронного законодавства в сфері охорони, використання і відтворення водних біоресурсів на підставі наказу «Про здійснення заходів спрямованих на запобігання та виявлення адміністративних правопорушень» від 03.01.2025 №05-25/2 близько 14 год 30 хв 10.01.2025, в прибережній зоні річки Дніпро, в адміністративних межах міста Черкаси, було виявлено громадянина ОСОБА_1 , який, здійснюючи лов риби за допомогою спінінга, перевищив норму добування дозволених видів риби на одного рибалку за добу, а саме: риба виду лящ - 3 штуки, чим завдав матеріальної шкоди державі на загальну суму - 4947 гривень.
Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне порушення №004452 від 10.01.2025 за частиною 4 статті 85 КУпАП за фактом порушення розділу 2 пункту 2 Додатку 2 «Правил любительського рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19.09.2022.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 02.2025 у справі 711/718/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 680 (шістсот вісімдесят) грн, без конфіскації незаконно добутих водних живих ресурсів.
28.04.2025 ОСОБА_1 . Державною екологічною інспекцією Центрального округу було направлено лист № 02.5-08/2361 з пропозицією відшкодувати збитки, які заподіяні державі в результаті перевищення норми добування дозволених видів риби на одного рибалку за добу (лящ 3 штуки) на загальну суму 4947 грн 00 коп.
Проте рекомендоване поштове відправлення про добровільну сплату громадянином ОСОБА_1 збитків останній відмовився отримувати.
У зв'язку з цим позивач звернувся до суду і просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача завдані збитки у розмірі 4947 грн, а також вирішити питання судових витрат.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 серпня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу до ОСОБА_1 про стягнення збитків; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 12 год 30 хв 21 жовтня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкаси (а.с.26-27).
Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 жовтня 2025 року розгляд справи був відкладений до 15 год 00 хв 13 листопада 2025 року (а.с.41-42).
У судовому засіданні представник позивача Купка Н.В. позовні вимоги підтримала повністю з підстав, що викладені у мотивувальній частині позовної заяви. Просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача завдані збитки у розмірі 4947 грн, а також вирішити питання судових витрат.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні чіткої відповіді щодо процесуального ставлення до заявлених позовних вимог суду не висловив. Пояснив, що він раз у рік виходить на р.Дніпро, щоб половити риби і цього разу до нього підійшли працівники рибохорони і виявили у нього 3 лящі. Додаткового повідомив суд, що він є законослухняним громадянином і сплатив розмір штрафу, який йому визначив суд у сумі 680 грн.
13 листопада 2025 року суд, після оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення, керуючись положеннями ч.1 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 14 год 30 хв 14 листопада 2025 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену як письмово, так і під час проголошення вступного слова, а також процесуальну позицію відповідача, що проголошена під час вступного слова, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що Державна екологічна інспекція Центрального округу зареєстрована як юридична особа, код ЄДРПУО: 42149108, вид економічної діяльності якої є державне управління загального характеру (основний), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.06.2025 (а.с.7).
Із наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу «Про здійснення заходів, спрямованих на запобігання та виявлення адміністративних правопорушень» №05-25/2 від 03.01.2025 суд встановив, що позивачем, у період з 03.01.2025 до 31.01.2025, вирішено провести захід на підзвітній території по виявленню незаконного видобування водних живих біоресурсів та використання природних ресурсів без дозвільних документів, недопущення рубок полезахисних та інших зелених насаджень, недопущення пожеж в екосистемах, виявленню фактів розорювання земельних ділянок прибережних смуг водних об'єктів та інших порушень природоохоронного законодавства (а.с.9 зворот - 10).
Із постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.02.2025 у справі №711/718/25 (провадження №3/711/485/24) суд встановив, що ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП. У вказаній постанові судом встановлено, що 10.01.2025 о 14.30 год ОСОБА_1 на р. Дніпро в мікрорайоні «Митниця» в м. Черкаси, здійснював вилов риби на спінінг та перевищив норму добування дозволених видів риби на одного рибалку за добу, чим порушив п.2 розділу 2 Додатку 2 Правил любительського рибальства та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч. 4 ст. 85 КУпАП (а.с.53-55).
Частиною 3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-IV передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Частиною 2 ст.3 означеного Закону встановлено, що Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.02.2024, що міститься в матеріалах справи у формі роздруківки з Єдиного державного реєстру судових рішень, є належним і допустимим доказом у цивільній справі №711/6909/25.
Суд перевірив факт набрання постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 21.02.2025 у справі №711/718/25 законної сили шляхом використання даних Єдиного державного реєстру судових рішень і встановив, що означене судове рішення набрало законної сили 04 березня 2025 року (реєстраційний номер рішення: 125321133).
Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно із висновком Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 05 вересня 2019 року в справі №234/16272/15-ц (провадження № 61-31395сво18), при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
У зв'язку з викладеним суд робить висновок, що постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.02.2025 у справі №711/718/25 (провадження №3/711/485/25) підтверджує ті юридичні факти, що вилов риби на спінінг ОСОБА_1 з перевищенням норми добування дозволених видів риби на одну рибалку за добу мав місце 10.01.2025 о 14 год 30 хв на р. Дніпро в мікрорайоні «Митниця» в м. Черкаси, а також підтверджує той факт, що винним у порушення п.2 розділу 2 Додатку 2 Правил любительського рибальства, у встановленому законом порядку, визнаний відповідач у справі ОСОБА_1 .
Із розрахунку (обчислення) розміру шкоди, заподіяної гр. ОСОБА_1 10.01.2025 внаслідок перевищення норми добування від 28.04.2025 суд встановив, що сума завданої відповідачем шкоди, завданої виловом риби (трьох лящів) на спінінг з перевищенням норми добування дозволених видів риби на одну рибалку за добу, становить 4947 грн. Розрахунок проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів» №1042 від 29.09.2023 (а.с.13 зворот - 14).
Також у судовому засіданні була досліджена копія розписки ОСОБА_1 від 10.01.2025, що дана начальнику Державної екологічної інспекції Центрального округу, про те, що він до рішення суду зобов'язується зберігати рибу виду лящ в кількості 3 шт (а.с.16).
Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 3 Закону України «Про тваринний світ» № 2894-III від 13.12.2001 (далі - Закон №2894) передбачено, що об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону №2894, є дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону №2894, громадяни відповідно до закону зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Статтею 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» № 3677-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3677) передбачено, що добування (вилов) - це вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.
За змістом ст. 10 Закону №3677, посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають, зокрема, такі повноваження як здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; давати обов'язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів; здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Відповідно до вимог ст. 63 Закону №2894, порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 4 статті 10 Закону №2894).
Розмір шкоди, заподіяної незаконним виловом риби обчислюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України» «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів» №1042 від 29 вересня 2023 року (далі - Постанова №1042).
Додатком №1 до Постанови №1042 затверджені такси для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України, виключної (морської) економічної зони України). Згідно Додатку №1 до Постанови №1042 судом встановлено, що за 1 шт такого виду водного біоресурсу як лящ такса становить 97 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Таким чином суд встановив, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування одного екземпляру водного біоресурсу виду лящ складає 1649 грн (17 грн х 97). Оскільки відповідач з порушенням норм чинного законодавства, зокрема п.2 розділу 2 Додатку 2 Правил любительського рибальства, здійснив вилов у р.Дніпро в адміністративних межах м. Черкаси трьох лящів, то розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування трьох екземплярів водного біоресурсу виду лящ складає 4947 грн (1649 грн х 3).
Згідно з ч.4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» № 1264-XII від 25.06.1991, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно п. 17 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1126 від 18.07.1998, що був чинним на момент скоєння відповідачем адміністративного правопорушення, цивільно-правові наслідки якого є предметом розгляду цивільної справи №711/6909/25, застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.
Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України. Так, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідачем не надано доказів на спростування як розміру збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування ним водних біоресурсів виду лящ у р. Дніпро в адміністративних межах м. Черкаси, що мало місце 10.01.2025, так і доказів на спростування безпосередньо факту незаконного їх добування.
Оскільки суд встановив, що вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП України, встановлена постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.02.2025 в справі №711/718/25, яка набрала законної сили, протиправними діями ОСОБА_1 внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища заподіяно збитки в розмірі 4947 грн і такі в добровільному порядку не відшкодовані, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Із дослідженої платіжної інструкції №00000428 від 27.06.2025 (а.с.9) судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 3028 грн.
Водночас, оскільки позивач подав позов через підсистему «Електронний суд», то згідно положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тому розмір судового збору, що підлягав сплаті позивачем за подачу конкретної позовної заяви, складав 2422,40 грн (3028 грн х 0,8).
У зв'язку з викладеним, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України у взаємозв'язку з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з відповідача слід стягнути витрати позивача понесені на сплату судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Що стосується надлишково сплаченого позивачем розміру судового збору, що складає 605 гривень 60 копійок, то суд зазначає про таке.
Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі , зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Оскільки у заявах по суті справи представник позивача ОСОБА_2 або у будь-якому іншому документі, що адресований суду, не просила суд повернути позивачу Державній екологічній інспекції Центрального округу надлишково сплачений розмір судового збору, тому суд у судовому рішенні, яким завершується розгляду справи, не вирішує питання про повернення позивачу надлишково сплаченої суми судового збору. Водночас це не позбавляє позивача подати відповідне клопотання після ухвалення судового рішення.
Також суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.13 Конституції України, ст. 22, 1166 ЦК України, ст.3, 10, 63 Закону України «Про тваринний світ», ст.1, 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.4,7 Закону України «Про судовий збір», ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 244, 258, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
позовну заяву Державної екологічної інспекції Центрального округу до ОСОБА_1 про стягнення збитків задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу завдані збитки в розмірі 4947 (чотири тисячі дев'ятсот сорок сім) гривень та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок, а всього 7 369 (сім тисяч триста шістдесят дев'ять) гривень 40 (сорок) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 14 листопада 2025 року.
Сторони у справі:
Позивач: Державна екологічна інспекція Центрального округу, код ЄДРПУО: 42149108, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Коцюбинського, 6.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий: О. В. Петренко