Справа № 702/1064/25
Провадження № 3/702/374/25
про закриття справи
18.11.2025 м. Монастирище
Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Барська Т.М., за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 183-1 КУпАП,
04.11.2025 на розгляд до Монастирищенського районного суду Черкаської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення, що складений 13.10.2025 щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 183-1 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 59857364 від 13.10.2025 старший державний виконавець Бирко І.О. за результатами примусового виконання судового наказу №702/661/19 виданого 01.08.2019 Монастирищенським районним судом встановила, що ОСОБА_1 не сплачував аліменти на утримання дитини відповідно до судового наказу №702/661/19 від 01.08.2019, що призвело до виникнення заборгованості зі сплати аліментів за період із 01.06.2025 по 01.11.2025 на загальну суму 21014,85 грн, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Тобто боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню, чим вчинив правопорушення за ч. 1 ст. 183 1 КУпАП (а.с. 2).
ОСОБА_1 для розгляду справи не з'явився, про час і місце його проведення повідомлявся судовою повісткою про виклик, надісланою на його зареєстровану адресу місця проживання.
Поштове відправлення повернуте суду з відміткою про відсутність адресата за зазначеною адресою.
Зважаючи на те, що при повідомленні суддею про місце та час розгляду справи вжито всіх заходів для забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнаний пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою недопущення порушення строків, визначених ст. 38 КУпАП, розгляд справи проведено за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП старший державний виконавець до протоколу долучив:
- копію судового наказу №702/661/19 від 01.08.2019, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнені аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини з усіх видів його доходів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 22.07.2019 (а.с.3);
- копію постанови про відкриття виконавчого провадження №598573645 від 21.08.2019 за судовим наказом №702/661/19, виданим 01.08.2019 Монастирищенським районним судом Черкаської області (а.с. 4);
- розрахунок заборгованості по аліментах, відповідно до якого розмір боргу станом на 01.11.2025 становить 94911,57 грн (а.с. 5);
- копію витягу №31 про місце реєстрації та проживання боржника ОСОБА_1 , відповідно до якого адреса реєстрації - АДРЕСА_1 (а.с. 6);
- датовані 22.09.2025 та 02.10.2025 копії викликів боржника до державного/приватного виконавця на 08:30 год 01.10.2025 та на 09:30 год 13.10.2025(а.с.7, 10);
- копії списків згрупованих поштових відправлень від 24.09.2025 та від 03.10.2025 (а.с.8, 11);
-копії актів державного виконавця від 01.10.2025 та від 13.10.2025 про неявку боржника ОСОБА_1 до державного виконавця на 01.10.2025 і 13.10.2025 (а.с. 9, 12);
- копію відповіді Державної податкової служби України про те, що боржник на обліку в органах ДФС не перебуває, за перший квартал 2025 року сума нарахованого доходу становить 5714,28, сума отриманого податку 1028,57, податковий агент виконавчий комітет Монастирищенської міської ради (а.с.13);
- копію відповіді про відсутність в МВС даних про зареєстровані за боржником транспортні засоби (а.с.13 на звороті);
- копію Інформаційної довідки №450001730 від 30.10.2025, відповідно до якої на все нерухоме майно ОСОБА_1 09.11.2023 накладений арешт (а.с.14);
- копію чека поштового відправлення ОСОБА_1 від 31.10.2025 (а.с.15).
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суддя дійшла до такого висновку та такого рішення.
Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
За правилами ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
При цьому, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Суддею встановлено, що на виконанні у Монастирищенському відділі державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження ВП № 59857364 про стягнення із ОСОБА_1 на підставі судового наказу аліментів на утримання дитини.
Станом на 01.11.2025 заборгованість по аліментах становить 94911,57 грн.
Суддя зауважує, що сам факт існування заборгованості, за несплату якої наступає відповідальність у вчиненні адміністративного правопорушення, не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. З'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке особі поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище (Постанова Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 537/2088/17).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Протокол про адміністративне правопорушення це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Саме складання протоколу - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення має двояку природу, оскільки слугує не лише доказом вчинення проступку, а й фактично виступає процесуальним документом із висунутим особі обвинуваченням.
У зв'язку із чим лише дотримання процедури при його складенні уможливлює використання протоколу про адміністративне правопорушення як належного та допустимого доказу.
За приписами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Зазначеним вимогам кодифікованого нормативно правового акта кореспондують положення, закріплені в Розділі ХІV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012.
Статтею 4 цього розділу Інструкції передбачено, що у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, чи порушення законних вимог виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення на бланку за встановленою формою.
Усі реквізити протоколу заповнюються виконавцем розбірливим почерком державною мовою. Не допускаються закреслення або виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, відносно якої він складений.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.
Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть додаватися до протоколу окремо, про що у протоколі робиться запис.
При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.
Про ознайомлення із протоколом особа, щодо якої він складений, ставить у протоколі свій підпис. У разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом виконавця.
Протокол складається у двох примірниках, що підписуються виконавцем, який склав протокол, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками і понятими, якщо такі є.
У разі відмови особи, щодо якої складається протокол, від підписання протоколу виконавець робить про це відповідний запис, який засвідчує своїм підписом та підписами свідків у разі їх наявності.
Особа, щодо якої складається протокол, має право письмово викласти підстави своєї відмови від підписання протоколу, які додаються до протоколу окремо, про що робиться запис у протоколі.
Відмова від підписання протоколу не є підставою для припинення провадження у справі.
Один примірник протоколу під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У разі складання протоколу в органі державної виконавчої служби або офісі приватного виконавця, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується для складання та підписання протоколу.
У виклику зазначаються дата, час та місце складання протоколу. Виклик вважається належним чином врученим, якщо надісланий за адресою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто.
У разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у виклику час виконавець складає відповідний акт, який додається до протоколу.
Вивченням наданих судді документів з'ясовано, що виклики державного виконавця боржнику ОСОБА_1 про явку для складання протоколу вручені не були.
Більше того, на момент складення державним виконавцем актів про неявку боржника за викликами та протоколу про адміністративне правопорушення відсутні були, навіть, відомості про вчинення працівниками пошти дій по врученню відправлення ОСОБА_1 , а виконавець в акті не наводить жодних обставин, якими він керувався, коли складав щодо боржника протокол про адміністративне правопорушення за його відсутності і за відсутності відомостей про належне повідомлення про необхідність явки до відділу ДВС.
Як зазначено вище закреслення або виправлення відомостей, що заносяться до протоколу не допускаються.
Однак, всупереч цьому імперативному правилу, надісланий на розгляд судді протокол містить виправлення щодо дати його складення і дати вчинення адміністративного правопорушення.
Протокол складений за відсутності боржника. Останньому права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не роз'яснені, не реалізоване право надати пояснення по суті правопорушення, скористатися правовою допомогою захисника, не перевірена відсутність поважних причини несплати аліментів та достеменно не встановлена наявність у його діях складу правопорушення за ч. 1 ст. 183 1 КУпАП.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
Із врахуванням положень і тлумачень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи допущені головним державним виконавцем порушення при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, відсутність переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 183 1 КУпАП, суддя дійшла до висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, з наведених вище мотивів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 8, 9, ч.1 ст. 183-1, ст. 245, 247, 251, 254, 256, 268, 279, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суддя -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Монастирищенський районний суд Черкаської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Тетяна БАРСЬКА