Справа № 694/3343/25
про залишення позовної заяви без руху
"19" листопада 2025 р. м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановила:
06.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до Звенигородського районного суду Черкаської області з позовною заявою про розірвання шлюбу.
Дослідивши заяву та додані документи, вважаю, що заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подачу до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу .
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тобто розмір судового збору становить 968,96 грн.
Отже, за подачу до суду ОСОБА_1 даної позовної заяви, необхідно сплатити 1 968,96 грн. судового збору.
Позивачем ОСОБА_1 до заяви додано копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 22.09.2023 року.
Разом з тим, відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII (набрав чинності з 01 вересня 2015 року) внесені зміни, зокрема, у статтю 5 Закону України “Про судовий збір» (пільги щодо сплати судового збору), а саме: відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Водночас, пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлений Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Статтею 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 цього Закону.
Питання про розірвання шлюбу не підпадає під ті, щодо яких передбачені пільги по сплаті судового збору.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) та неодноразово застосована Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема в ухвалах від 11 листопада 2019 року в справі № 760/17314/17, від 21 листопада 2019 року в справі № 461/7915/16-ц, від 12 грудня 2019 року в справі № 522/12770/17, від 19 грудня 2019 року в справі №760/17314/17 та інших.
Виходячи з тлумачення положень статей 402-403 ЦПК України, статей 13, 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду мають перевагу над висновками колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, у тому числі які містяться в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 572/2088/17 (провадження № 61-12842св18).
Отже, під час вирішення питання про звільнення від сплати судового збору на підставі вимог закону суди мають враховувати правову позицію саме Великої Палати Верховного Суду в силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
У рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , будучи позивачем у справі, звернувся з вимогами про розірвання шлюбу, що у свою чергу не стосується його соціальних прав і гарантій, як учасника бойових дій.
Враховуючи наведене, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви відсутні, а тому останньому необхідно сплатити судовий збір у встановленому порядку у розмірі968,96 гривень за реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./тг м.Звенигор/22030101,
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37930566
- Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
- Код банку отримувача (МФО): 899998,
- Рахунок отримувача: UA798999980313171206000023735,
- Код класифікації доходів бюджету: 22030101,
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За змістом ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищевикладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху як неналежно оформлену, а позивач повинен в 10 ти-денний строк з моменту отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки.
Керуючись ст.ст.175,177,185,258,260,261 ЦПК України, суддя
ухвалила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Заявник має право протягом строку, який не перевищує десяти днів з дня вручення йому ухвали, усунути недоліки позовної заяви. Якщо позивач усуне зазначені недоліки позовної заяви у визначений ухвалою строк, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду, в противному випадку - вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Ю.Смовж