11 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 917/1615/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Руда Г. В.,
за участю представників:
позивача - не з'явилися,
відповідача-1 - не з'явилися,
відповідача-2 - не з'явилися,
прокуратури - Пономаренка А. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 (колегія суддів: Слободін М. М. - головуючий, Гребенюк Н. В., Шутенко І. А.) у справі
за позовом заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради Полтавської області
до: 1) Фермерського господарства "Берегове", 2) Ліквідаційної комісії Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області
про визнання незаконними рішень сесії Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради Полтавської області (далі - Пирятинська міська рада) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фермерського господарства "Берегове" (далі - ФГ "Берегове") та ліквідаційної комісії Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області (далі - Давидівська сільська рада) про:
- визнання незаконним та скасування рішення Давидівської сільської ради від 12.12.2012 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ "Берегове" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради";
- визнання незаконним та скасування рішення Давидівської сільської ради від 22.12.2017 № 133а "Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ФГ "Берегове";
- визнання недійсним договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладеного між Давидівською сільською радою та ФГ "Берегове", щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069;
- визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладеної 29.12.2017 між Давидівською сільською радою та ФГ "Берегове", щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069;
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ФГ "Берегове" на земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069 площею 20,5 га, розташовану на території Давидівської сільської ради, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області Танчик Тетяни Миколаївни від 09.01.2018, номер запису про інше речове право 24385789, та припинити право оренди на вказану земельну ділянку ФГ "Берегове";
- зобов'язання ФГ "Берегове" повернути територіальній громаді Пирятинської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069, загальною площею 20,5 га шляхом підписання акта приймання-передачі.
1.2. Позовні вимоги Прокурора обґрунтовані тим, що прийняті Давидівською сільською радою рішення та укладені між відповідачами договір оренди землі і додаткова угода до нього суперечать вимогам земельного законодавства, зокрема, частині 2 статті 124, частині 1 статті 134 Земельного кодексу України, пункту 3.5 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 № 536 "Про затвердження Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки", статті 15 Закону України "Про оренду землі". Тому, за твердженням Прокурора, спірні рішення є незаконними, а оспорювані договори слід визнати недійсними. Прокурор також просив скасувати державну реєстрацію права оренди, припинити право оренди ФГ "Берегове" на земельну ділянку та зобов'язати ФГ "Берегове" повернути земельну ділянку територіальній громаді Пирятинської міської ради.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 (суддя Солодюк О. В.) у справі № 917/1615/21 задоволено позов Прокурора.
Визнано незаконним та скасовано рішення Давидівської сільської ради від 12.12.2012 "Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ "Берегове" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради".
Визнано незаконним та скасовано рішення Давидівської сільської ради від 22.12.2017 № 133а "Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ФГ "Берегове".
Визнано недійсним договір оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладений між Давидівською сільською радою та ФГ "Берегове", щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069.
Визнано недійсною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, що укладена 29.12.2017 між Давидівською сільською радою та ФГ "Берегове", щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069.
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ФГ "Берегове" на земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069 площею 20,5 га, розташовану на території Давидівської сільської ради, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області Танчик Тетяни Миколаївни від 09.01.2018, номер запису про інше речове право 24385789, та припинено право оренди на вказану земельну ділянку ФГ "Берегове".
Зобов'язано ФГ "Берегове" повернути територіальній громаді Пирятинської міської ради в особі Пирятинської міської ради земельну ділянку, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069, загальною площею 20,5 га, шляхом підписання акта приймання-передачі.
Здійснено розподіл судових витрат.
2.2. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги Прокурора, виходив із того, що спірні рішення сесії Давидівської сільської ради прийняті всупереч вимогам, встановленим статтями 116, 118, 124, 134 Земельного кодексу України, тому наявні підстави для визнання рішень сесії Давидівської сільської ради незаконними та для їх скасування.
Як зазначив суд першої інстанції, оскільки наявні підстави для визнання незаконними та скасування рішення Давидівської сільської ради від 12.12.2012 "Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ "Берегове" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради" та рішення Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 22.12.2017 № 133а "Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ФГ "Берегове", тому визнав обґрунтованими вимоги Прокурора про визнання недійсними договору оренди землі від 12.12.2012 № 02 та додаткової угоди від 29.12.2017 про внесення змін до цього договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, що укладені між Давидівською сільською радою і ФГ "Берегове".
Суд першої інстанції також виснував, що ефективним способом захисту порушених прав у цьому випадку є скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ФГ "Берегове" на земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069 площею 20,5 га, розташовану на території Давидівської сільської ради, припинення права оренди ФГ "Берегове". Відтак суд першої інстанції зазначив, що земельна ділянка площею 20,5 га з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069 підлягає поверненню територіальній громаді Пирятинської міської ради в особі Пирятинської міської ради.
2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 917/1615/21 рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі № 917/1615/21 скасоване та ухвалено нове рішення, яким позов Прокурора залишено без розгляду.
Апеляційний господарський суд, залишаючи без розгляду позов Прокурора, зазначив, що Прокурор при зверненні з позовною заявою не довів причин неможливості здійснення Давидівською сільською радою захисту охоронюваних законом інтересів держави в судовому порядку, а також не навів доказів того, що відповідні органи не можуть чи не бажають здійснювати відповідний захист та звертатися до суду. Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недотримання Прокурором визначеної статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури та зазначив про непідтвердження Прокурором підстав для представництва інтересів держави у суді.
2.4. Постановою Верховного Суду від 22.04.2025 у справі № 917/1615/21 задоволено касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 917/1615/21 скасовано, справу № 917/1615/21 передано для продовження розгляду до Східного апеляційного господарського суду.
2.5. Верховний Суд, скасовуючи постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 917/1615/21, зазначив про помилковість висновку суду апеляційної інстанції про ненаведення Прокурором у цій справі підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді. При цьому Верховний Суд виснував, що Прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для представництва інтересів держави в суді, оскільки компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави. Відтак Верховний Суд дійшов висновку, що доводи заступника керівника Харківської обласної прокуратури, наведені в касаційній скарзі, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, в цьому випадку підтвердилися.
2.6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 917/1615/21 скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі № 917/1615/21 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Прокурора відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
2.7. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову Прокурора, виходив із того, що Прокурор у цій справі визначив позивачем Пирятинську міську раду, а відповідачами - ФГ "Берегове" та Ліквідаційну комісію Давидівської сільської ради.
Суд апеляційної інстанції встановив, що рішенням другої сесії восьмого скликання Пирятинської міської ради від 11.12.2020 № 46 "Про припинення Давидівської сільської ради та її виконавчого комітету" припинено юридичну особу - Давидівську сільську раду в результаті реорганізації шляхом приєднання до Пирятинської міської ради. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Пирятинська міська рада як представницький орган об'єднаної територіальної громади є правонаступником прав і обов'язків Давидівської сільської ради. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що Прокурор у позовній заяві визначив відповідачем Ліквідаційну комісію Давидівської сільської ради - орендодавця за спірним правочином, а позивачем - Пирятинську міську раду, яка є повним правонаступником прав і обов'язків Давидівської сільської ради. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Ліквідаційна комісія Давидівської сільської ради не є юридичною особою або іншим суб'єктом, якому нормами Господарського процесуального кодексу України надано право на звернення з позовом до господарського суду, не може самостійно бути позивачем чи відповідачем у суді. Тому суд апеляційної інстанції виснував, що Прокурор при поданні позову у цій справи порушив вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо визначення суб'єктного складу учасників справи, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що основні позовні вимоги у цій справі про визнання незаконним та скасування рішень органу місцевого самоврядування, а також про визнання недійсним договору оренди землі та додаткової угоди до нього звернуті до органу місцевого самоврядування. Тому суд апеляційної інстанції виснував, що неправильне обрання Прокурором відповідача, який би міг легітимно представляти у справі цей орган, унеможливлює задоволення таких вимог в цілому. Крім того, за висновком суду, інші позовні вимоги про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ФГ "Берегове" на земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069, припинення права оренди на вказану земельну ділянку ФГ "Берегове", а також про зобов'язання ФГ "Берегове" повернути зазначену земельну ділянку територіальній громаді Пирятинської міської ради в особі Пирятинської міської ради мають похідний характер, а тому не можуть бути задоволені через відсутність достатніх підстав для задоволення таких вимог.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що спірні рішення Давидівської сільської ради від 12.12.2012 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ "Берегове" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради" та від 22.12.2017 № 133а "Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ФГ "Берегове" вичерпали свою дію. Тому суд виснував, що Прокурор обрав неналежний спосіб захисту своїх прав при зверненні з позовними вимогами про визнання незаконними та скасування цих рішень, відтак відсутні правові підстави для задоволення таких вимог.
3. Короткий зміст касаційної скарги
3.1. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури, не погодившись із висновками апеляційного господарського суду, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 917/1615/21 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про:
- визнання недійсним договору оренди землі № 02 від 12.12.2012, укладеного між Давидівською сільською радою та ФГ "Берегове", щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069;
- визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, яка укладена 29.12.2017 між Давидівською сільською радою та ФГ "Берегове", щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069;
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ФГ "Берегове" на земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069, площею 20,5 га, розташовану на території Давидівської сільської ради, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області Танчик Тетяни Миколаївни від 09.01.2018, номер запису про інше речове право 24385789 та припинення права оренди на вказану земельну ділянку ФГ "Берегове";
- зобов'язання ФГ "Берегове" повернути територіальній громаді Пирятинської міської ради в особі Пирятинської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069, загальною площею 20,5 га шляхом підписання акта приймання-передачі.
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури також просить Верховний Суд залишити в силі рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі № 917/1615/21 про задоволення позовних вимог Прокурора в зазначеній частині, а в іншій частині постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 917/1615/21 залишити без змін.
3.2. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури, звертаючись із касаційною скаргою, зазначає про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права. Скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, заступник керівника Харківської обласної прокуратури зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду:
- викладених у постановах від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20, від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17, від 24.06.2021 у справі № 904/1039/20, щодо застосування статей 45, 48, 277 Господарського процесуального кодексу України;
- викладених у постановах від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, 05.06.2023 у справі № 912/2797/21, щодо застосування статті 277 Господарського процесуального кодексу;
- викладених у постановах від 21.02.2018 у справі № 905/3280/16, від 23.09.2017 у справі № 917/133/17, щодо застосування статей 116, 124, 134 Земельного кодексу України;
- викладених у постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 14.03.2023 у справі № 922/3013/19, від 14.03.2023 у справі № 922/1796/19, від 06.11.2024 у справі № 914/1408/23, від 05.02.2025 у справі № 922/939/21 та № 922/826/21, щодо застосування статей 116, 124, 134, 152 Земельного кодексу України, статті 21 Цивільного кодексу України;
- викладених у постановах від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19, від 06.03.2024 у справі № 902/1207/22, Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 808/4797/13-а, від 09.08.2023 у справі № 357/10393/19, від 03.04.2020 у справі № 912/3294/18 та від 15.11.2022 у справі № 914/917/21, щодо застосування статті 792 Цивільного кодексу України.
4. Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що рішенням Давидівської сільської ради від 22.11.2012 "Про надання дозволу Фермерському господарству "Берегове" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" ФГ "Берегове" надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 20,5 га, розташованої на території Давидівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
4.2. Рішенням Давидівської сільської ради від 12.12.2012 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ "Берегове" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 20,5 га.
4.3. На підставі зазначеного рішення 12.12.2012 між ФГ "Берегове" та Давидівською сільською радою укладено договір оренди землі № 02, згідно з яким в оренду передано земельну ділянку загальною площею 20,5 га терміном до 01.01.2018.
4.4. 22.12.2017 рішенням Давидівської сільської Пирятинського району № 133а продовжено договір оренди земельної ділянки від 12.12.2012 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 20,5 га, яка розташована в межах населеного пункту в межах Давидівської сільської ради, з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069, терміном до 01.01.2025.
4.5. Речове право (оренда) зареєстровано державним реєстратором Чорнухинської районної державної адміністрації 09.01.2018 № 24385789.
4.6. Суд першої інстанції встановив, що Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при передачі в оренду Давидівською сільською радою земельної ділянки з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069 (акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкта земельної ділянки від 18.12.2018 № 1184-ДК/1592/АП/09/01/-18) та встановлено, що рішення Давидівської сільської ради від 12.12.2012 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ "Берегове" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради" та від 22.12.2017 № 133а "Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ФГ "Берегове" прийняті, а договір оренди землі від 12.12.2012 та додаткова угода до нього від 29.12.2017, предметом яких є земельна ділянка з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069, укладені всупереч вимогам статей 124 та 134 Земельного кодексу України, а саме: без проведення земельних торгів.
4.7. Спір у справі виник у зв'язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для визнання незаконними рішень Давидівської сільської ради, визнання недійсним договору оренди землі та додаткової угоди до нього, скасування державної реєстрації права оренди і повернення земельної ділянки.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення представника прокуратури, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
5.3. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради про визнання незаконними рішень Давидівської сільської ради, визнання недійсним договору оренди землі та додаткової угоди до нього, скасування державної реєстрації права оренди і повернення земельної ділянки.
Позовні вимоги Прокурора обґрунтовані тим, що, приймаючи спірні рішення та укладаючи спірні правочини, Давидівська сільська рада та ФГ "Берегове" діяли всупереч вимогам чинного законодавства, зокрема, з порушенням вимог статей 122, 124, 134 Земельного кодексу України, тому правочини, укладені між відповідачами, слід визнати недійсними на підставі статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, а спірну земельну ділянку - повернути Пирятинській міській раді.
5.4. Предметом касаційного перегляду є постанова Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 917/1615/21 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Прокурора про визнання недійсними договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, додаткової угоди від 29.12.2017 про внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладених між Давидівською сільською радою та ФГ "Берегове", скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ФГ "Берегове" на земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069, площею 20,5 га, розташовану на території Давидівської сільської ради та припинення права оренди на вказану земельну ділянку ФГ "Берегове"; зобов'язання ФГ "Берегове" повернути територіальній громаді Пирятинської міської ради в особі Пирятинської міської ради цю земельну ділянку.
Відтак Верховний Суд переглядає оскаржувану постанову апеляційного господарського суду в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
5.5. Колегія суддів зазначає, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини виникли внаслідок прийняття рішень органом місцевого самоврядування щодо передачі ФГ "Берегове" в оренду земельної ділянки, продовження договору оренди земельної ділянки та укладення правочинів між Давидівською сільською радою та ФГ "Берегове" щодо оренди земельної ділянки.
5.6. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги Прокурора. При цьому суд виходив із того, що земельна ділянка була передана в оренду ФГ "Берегове" без проведення земельних торгів, всупереч вимогам статей 123, 124, 134 Земельного кодексу України.
5.7. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Прокурора. При цьому суд виходив із того, що Прокурор при поданні позову у цій справі порушив вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо визначення суб'єктного складу учасників справи. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що Прокурор звернувся з позовними вимогами про скасування рішень органу місцевого самоврядування, які є неефективними способами захисту.
5.8. Не погодившись із висновками суду апеляційної інстанції, заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
5.9. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, заступник керівника Харківської обласної прокуратури зазначає про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права. Скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.10. Пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
5.11 Касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду:
- викладені в постановах від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20, від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17, від 24.06.2021 у справі № 904/1039/20, щодо застосування статей 45, 48, 277 Господарського процесуального кодексу України;
- викладені в постановах від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, 05.06.2023 у справі № 912/2797/21, щодо застосування статті 277 Господарського процесуального кодексу;
- викладені в постановах від 21.02.2018 у справі № 905/3280/16, від 23.09.2017 у справі № 917/133/17, щодо застосування статей 116, 124, 134 Земельного кодексу України;
- викладені в постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 14.03.2023 у справі № 922/3013/19, від 14.03.2023 у справі № 922/1796/19, від 06.11.2024 у справі № 914/1408/23, від 05.02.2025 у справі № 922/939/21 та № 922/826/21, щодо застосування статей 116, 124, 134, 152 Земельного кодексу України, статті 21 Цивільного кодексу України;
- викладені в постановах від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19, від 06.03.2024 у справі № 902/1207/22, Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 808/4797/13-а, від 09.08.2023 у справі № 357/10393/19, від 03.04.2020 у справі № 912/3294/18 та від 15.11.2022 у справі № 914/917/21 щодо застосування статті 792 Цивільного кодексу України.
5.12. Скаржник у касаційній скарзі, зокрема, зазначає, що, вирішуючи питання про суб'єктний склад сторін у спорі, суд апеляційної інстанції не врахував правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20, від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17, від 24.06.2021 у справі № 904/1039/20, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, 05.06.2023 у справі № 912/2797/21, від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, тому дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову Прокурора через визначення неналежного суб'єктного складу сторін у цьому спорі.
5.13. Розглянувши наведені доводи заступника керівника Харківської обласної прокуратури, колегія суддів установила, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 сформульовано такий висновок:
"Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 48 ГПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 31.10 постанови ВП ВС від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц)".
5.14. У постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 904/1039/20, на яку посилається скаржник, наведено такий висновок:
"При цьому пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39))".
5.15. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури зазначає, що в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 7.12), від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 (пункт 10.13), від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц (пункт 8.12) сформульовано висновки про те, що прокурор самостійно визначає склад відповідачів у кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб'єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо.
5.16. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, на яку посилається скаржник, викладено такий висновок:
"8.9. Велика Палата Верховного Суду вважає, що, оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача, таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник. Такі висновки узгоджуються із постановами Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17".
5.17. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, на яку посилається скаржник, сформульовано такий висновок:
"51. Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою до іншої сторони чи сторін правочину; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення того, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, у чому полягає його порушення, і в залежності від цього у який ефективний спосіб порушене право може бути захищено".
5.18. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2023 у справі № 912/2797/21, на яку посилається скаржник, сформульовано такий висновок:
"…У випадку встановлення судами обрання прокурором неналежного способу захисту щодо частини позовних вимог (про визнання недійсним рішення ради про затвердження проекту землеустрою) у задоволенні позову до такої особи належить відмовити за наслідком розгляду спору по суті. Однак це не може перешкодити розгляду позовних вимог про визнання недійсним договору оренди, де прокурор діяв в інтересах ради, як сторони договору, і такі вимоги можуть забезпечити ефективний захист інтересів територіальної громади у випадку їх порушення стороною договору та бездіяльності ради щодо належного захисту інтересів територіальної громади".
5.19. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури також зазначає, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, викладено такий висновок:
"116. Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб'єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади".
5.20. Із посиланням на наведені висновки Верховного Суду, заступник керівника Харківської обласної прокуратури зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову Прокурора через визначення неналежного суб'єктного складу сторін у цьому спорі.
5.21 Водночас колегія суддів, розглянувши доводи скаржника, зазначає, що згідно із частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
5.22. Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
При цьому відповідач визначається незалежно від процесуальної позиції інших учасників справи. Відповідачем у господарському судочинстві є особа, до якої звернена вимога позивача, яка, своєю чергою, спрямована, на захист відповідного порушеного права або законного інтересу.
5.23. У пункті 7.17 постанови від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що сторони - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які захищають свої інтереси і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було би задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача.
5.24. Отже, у справах за позовами прокурора, які подані на захист інтересів держави, судам належить встановити, про захист яких інтересів держави йдеться, якими суб'єктами вони були порушені, в чому полягало їх порушення, а також з'ясувати, чи можливо за рахунок таких суб'єктів задовольнити позовні вимоги прокурора.
5.25. У справі № 917/1615/21, яка розглядається, Прокурор звернувся з позовними вимогами про визнання незаконними рішень Давидівської сільської ради, визнання недійсним договору оренди землі та додаткової угоди до нього, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки. При цьому Прокурор визначив відповідачами Ліквідаційну комісію Давидівської сільської ради та ФГ "Берегове".
5.26. Суд апеляційної інстанції встановив, що рішенням другої сесії восьмого скликання Пирятинської міської ради від 11.12.2020 № 46 "Про припинення Давидівської сільської ради та її виконавчого комітету" припинено юридичну особу - Давидівську сільську раду в результаті реорганізації шляхом приєднання до Пирятинської міської ради. Тому апеляційний господарський суд зазначив, що Пирятинська міська рада як представницький орган об'єднаної територіальної громади є правонаступником прав і обов'язків Давидівської сільської ради.
З'ясовуючи належність складу сторін у справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Прокурором подано позов до неналежного відповідача - Ліквідаційної комісії Давидівської сільської ради, яка, за висновком суду, не може брати участі в судовому процесі від імені відповідного органу самоврядування.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що основні позовні вимоги Прокурора у цій справі про визнання незаконним та скасування рішень органу місцевого самоврядування, а також про визнання недійсним договору оренди землі та додаткової угоди до нього (де орендодавцем є орган місцевого самоврядування) звернуті, головним чином, до відповідного органу місцевого самоврядування. Тому, за висновком суду апеляційної інстанції, визначення Прокурором неналежного відповідача, який би міг легітимно представляти у справі цей орган, унеможливлює задоволення таких вимог в цілому.
5.27. Верховний Суд зазначає, що в цій справі метою позову Прокурора є повернення земельної ділянки територіальній громаді Пирятинської міської ради в особі Пирятинської міської ради.
Крім того, Прокурор у позовній заяві посилався на порушення вимог чинного земельного законодавства на момент отримання земельної ділянки в оренду та просив суд визнати недійсним договір оренди землі та додаткову угоду до нього. При цьому Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради, зокрема, до ФГ "Берегове" як до сторони правочину та до особи, за рахунок якої можна задовольнити позовні вимоги про повернення територіальній громаді в особі Пирятинської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069, загальною площею 20,5 га шляхом підписання акта приймання-передачі.
5.28. Суд апеляційної інстанції встановив, що Пирятинська міська рада як представницький орган об'єднаної територіальної громади є правонаступником прав і обов'язків Давидівської сільської ради.
5.29. Колегія суддів зазначає, що відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Зокрема, у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них (аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 670/23/18, від 31.08.2021 у справі № 909/207/20).
5.30. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 02.09.2022 у справі № 125/2157/19, відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є, зокрема, пред'явлення позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою до іншої сторони чи сторін правочину.
З'ясовуючи належність суб'єктного складу учасників справи, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.09.2022 у справі № 125/2157/19 зазначила, що, вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним у загальному розумінні, суд зобов'язаний визначити суб'єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню (сторонами справи мають бути всі сторони правочину), та, встановивши факт пред'явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав.
5.31. У цій справі Прокурор звернувся з позовом в інтересах Пирятинської міської ради, яка є правонаступником прав і обов'язків Давидівської сільської ради - сторони оспорюваних правочинів. Одним із відповідачів за позовом Прокурора є ФГ "Берегове" (інша сторона оспорюваних правочинів). Відтак визначення Прокурором одним із відповідачів у справі Ліквідаційної комісії Давидівської сільської ради не може слугувати підставою для відмови в задоволенні позовних вимог Прокурора до ФГ "Берегове", оскільки за рахунок ФГ "Берегове" можливо задовольнити позовні вимоги Прокурора про визнання недійсним договору оренди землі та додаткової угоди до нього і про повернення земельної ділянки.
Отже, в частині позовних вимог Прокурора про визнання недійсними правочинів та про зобов'язання повернути спірну земельну ділянку Прокурор пред'явив позов до належного відповідача - ФГ "Берегове", і сторонами справи визначив усі сторони спірних правочинів. Водночас суд апеляційної інстанції не переглянув рішення суду першої інстанції в цій частині позовних вимог Прокурора з урахуванням повноважень, визначених статтями 269, 270, 275 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відмова в позові щодо частини позовних вимог Прокурора (про визнання недійсними рішень Давидівської сільської ради та про скасування державної реєстрації за ФГ "Берегове" права оренди на земельну ділянку) не може бути перешкодою для розгляду позовних вимог Прокурора про визнання недійсним договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, визнання недійсною додаткової угоди від 29.12.2017 про внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, зобов'язання ФГ "Берегове" повернути територіальній громаді Пирятинської міської ради в особі Пирятинської міської ради земельну ділянку, оскільки такі вимоги можуть забезпечити ефективний захист інтересів територіальної громади у випадку їх порушення стороною договору та в разі бездіяльності ради щодо належного захисту інтересів територіальної громади.
5.32. Відтак доводи скаржника, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, зокрема, про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, вкладених у постановах від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20, від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17, від 24.06.2021 у справі № 904/1039/20, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, 05.06.2023 у справі № 912/2797/21, від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, підтвердилися.
Суд апеляційної інстанції у справі, що розглядається, дійшов передчасних висновків про відмову в задоволенні позовних вимог Прокурора в інтересах держави в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради до ФГ "Берегове" про визнання недійсними правочинів та про зобов'язання повернути спірну земельну ділянку Пирятинській міській раді. Суд апеляційної інстанції не перевірив доводи Прокурора про порушення вимог чинного земельного законодавства на момент отримання земельної ділянки в оренду, не з'ясував, про захист яких інтересів держави йдеться в позові Прокурора, якими суб'єктами вони були порушені, в чому полягало порушення прав та інтересів позивача, а також не з'ясував, чи можливо за рахунок ФГ "Берегове" задовольнити позовні вимоги Прокурора.
5.33. Водночас колегія суддів зазначає, що ліквідаційна комісія не є юридичною особою і не може брати участі в судовому процесі, в тому числі й від імені юридичної особи, яка ліквідується. Від імені юридичної особи в суді з підстав, передбачених частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України та частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України, беруть участь голова і члени ліквідаційної комісії, ліквідатор юридичної особи. Тобто голова і члени ліквідаційної комісії, ліквідатор юридичної особи лише наділені правом діяти від імені відповідної юридичної особи. Близькі за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 921/780/19, 15.03.2018 у справі № 5/161/10.
Тому колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що Ліквідаційна комісія Давидівської сільської ради, яка не є юридичною особою або іншим суб'єктом, якому нормами Господарського процесуального кодексу України надано право на звернення з позовом до господарського суду, є неналежним відповідачем у цій справі.
5.34. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що спірні рішення Давидівської сільської ради від 12.12.2012 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ "Берегове" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради", від 22.12.2017 № 133а "Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ФГ "Берегове" вичерпали свою дію. Тому суд виснував, що Прокурор обрав неналежний спосіб захисту своїх прав при зверненні з позовними вимогами про визнання незаконними та скасування цих рішень, відтак відсутні правові підстави для задоволення таких вимог.
5.35. Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 22.01.2025 у справі № 446/478/19 звертала увагу на те, що позовна вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою.
5.36. Оскільки спірні рішення Давидівської сільської ради, які оспорює Прокурор, вичерпали свою дію виконанням (на підставі цих рішень укладено договір оренди земельної ділянки та додаткова угода до нього), то позовні вимоги Прокурора про визнання недійсними рішень Давидівської сільської ради від 12.12.2012 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ "Берегове" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради" та від 22.12.2017 № 133а "Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ФГ "Берегове" є неефективним способом захисту, оскільки їх задоволення не призведе до відновлення права, яке Прокурор вважає порушеним. Тому висновки суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення таких вимог Прокурора відповідають сталій практиці Верховного Суду.
5.37. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 виснувала, що спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію.
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово формулювала висновки про те, що функцією державної реєстрації права є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Подібні висновки наведені, зокрема, в постановах від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункт 96), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 48). Отже, фактичне володіння нерухомим майном здійснюється шляхом оголошення в реєстрі права на нерухоме майно. Володіння, оголошення (як і будь-який факт) не можуть бути скасовані. Тому вимога скасувати державну реєстрацію права не відповідає належному способу захисту.
Обрання ж позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Подібні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16.
5.38. Ураховуючи наведені висновки Великої Палати Верховного Суду та з урахуванням висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2025 у справі № 910/2389/23, постановах Верховного Суду від 27.08.2025 у справі № 914/1887/24, від 16.09.2025 у справі № 914/1885/24, від 17.04.2024 у справі № 917/16/23, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги Прокурора про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за ФГ "Берегове" у цій справі не можуть вважатися такими, що відповідають ефективному способу захисту прав та інтересів, оскільки таке скасування не призведе до їх поновлення.
5.39. Отже, оскаржувану постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 917/1615/21 слід залишити без змін у частині відмови в задоволенні позовних вимог Прокурора до Ліквідаційної комісії Давидівської сільської ради, а також у частині відмови в задоволенні позовних вимог Прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Давидівської сільської ради від 12.12.2012 "Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ "Берегове" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради"; визнання незаконним та скасування рішення Давидівської сільської ради від 22.12.2017 № 133а "Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ФГ "Берегове" (що не оспорюється скаржником); а також у частині відмови в задоволенні позовних вимог Прокурора про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди Фермерського господарства "Берегове" на земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069 площею 20,5 га, розташовану на території Давидівської сільської ради, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області Танчик Тетяни Миколаївни від 09.01.2018, номер запису про інше речове право 24385789, та припинення права оренди на вказану земельну ділянку ФГ "Берегове".
5.40. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції не встановив фактичних обставин, необхідних для правильного вирішення позову Прокурора до ФГ "Берегове" про визнання недійсним договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладеного між Давидівською сільською радою та ФГ "Берегове", визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладеної 29.12.2017 між Давидівською сільською радою та ФГ "Берегове", зобов'язання ФГ "Берегове" повернути територіальній громаді Пирятинської міської ради в особі Пирятинської міської ради земельну ділянку, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069, загальною площею 20,5 га, шляхом підписання акта приймання-передачі. При цьому суд апеляційної інстанції не переглянув рішення суду першої інстанції в цій частині позовних вимог Прокурора з урахуванням повноважень, визначених статтями 269, 270, 275 Господарського процесуального кодексу України.
Тому доводи скаржника щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.02.2018 у справі № 905/3280/16, від 23.09.2017 у справі № 917/133/17, щодо застосування статей 116, 124, 134 Земельного кодексу України; від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 14.03.2023 у справі № 922/3013/19, від 14.03.2023 у справі № 922/1796/19, від 06.11.2024 у справі № 914/1408/23, від 05.02.2025 у справі № 922/939/21 та № 922/826/21, щодо застосування статей 116, 124, 134, 152 Земельного кодексу України, статті 21 Цивільного кодексу України; від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19, від 06.03.2024 у справі № 902/1207/22, Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 808/4797/13-а, від 09.08.2023 у справі № 357/10393/19, від 03.04.2020 у справі № 912/3294/18 та від 15.11.2022 у справі № 914/917/21 щодо застосування статті 792 Цивільного кодексу України, колегією суддів не розглядаються.
5.41. З урахуванням наведеного Верховний Суд зазначає, що при вирішенні цього спору суд апеляційної інстанції не дотримався вимог статей 73- 79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому постанова суду апеляційної інстанції у справі підлягає частковому скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
5.42. Вирішуючи спір у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції не врахував вимог норм матеріального та процесуального права, не надав належної оцінки доводам сторін, доказам, наявним у матеріалах справи, що були подані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, а відтак, висновки апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову Прокурора в особі Пирятинської міської ради до ФГ "Берегове" про визнання недійсним договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладеного між Давидівською сільською радою та ФГ "Берегове", визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладеної 29.12.2017 між Давидівською сільською радою та ФГ "Берегове", зобов'язання ФГ "Берегове" повернути територіальній громаді Пирятинської міської ради в особі Пирятинської міської ради земельну ділянку, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069, загальною площею 20,5 га, шляхом підписання акта приймання-передачі, є передчасними.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. За змістом частин 3, 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права тільки цим судом.
6.3. Ураховуючи допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального і процесуального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалену у справі постанову - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради до ФГ "Берегове" про:
- визнання недійсним договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладеного між Давидівською сільською радою Пирятинського району Полтавської області та Фермерським господарством "Берегове", щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069;
- визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладеної 29.12.2017 між Давидівською сільською радою Пирятинського району Полтавської області та Фермерським господарством "Берегове", щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069;
- зобов'язання Фермерського господарства "Берегове" повернути територіальній громаді Пирятинської міської ради в особі Пирятинської міської ради земельну ділянку, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069, загальною площею 20,5 га, шляхом підписання акта приймання-передачі.
В цій частині справу слід направити на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
6.4. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід урахувати висновки, викладені в цій постанові, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
6.5. Водночас Верховний Суд зазначає, що оскаржувану постанову слід залишити без змін у частині відмови в задоволенні позовних вимог Прокурора до Ліквідаційної комісії Давидівської сільської ради, а також у частині відмови в задоволенні позовних вимог Прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 12.12.2012 "Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ "Берегове" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради"; визнання незаконним та скасування рішення Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 22.12.2017 № 133а "Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ФГ "Берегове" (що не оспорюється скаржником); а також у частині відмови в задоволенні позовних вимог Прокурора про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди Фермерського господарства "Берегове" на земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069 площею 20,5 га, розташовану на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області Танчик Тетяни Миколаївни від 09.01.2018, номер запису про інше речове право 24385789, та припинення права оренди на вказану земельну ділянку ФГ "Берегове".
7. Розподіл судових витрат
Оскільки в цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити частково.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 917/1615/21 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради Полтавської області до Фермерського господарства "Берегове" про:
- визнання недійсним договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладеного між Давидівською сільською радою Пирятинського району Полтавської області та Фермерським господарством "Берегове", щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069;
- визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладеної 29.12.2017 між Давидівською сільською радою Пирятинського району Полтавської області та Фермерським господарством "Берегове", щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069;
- зобов'язання Фермерського господарства "Берегове" повернути територіальній громаді Пирятинської міської ради Лубенського району Полтавської області в особі Пирятинської міської ради земельну ділянку, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069, загальною площею 20,5 га, шляхом підписання акта приймання-передачі.
В цій частині справу № 917/1615/21 передати на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
3. В іншій частині постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 917/1615/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак