Справа № 569/24724/25
1-кс/569/8671/25
18 листопада 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в закритому судовому засіданні клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Борислав, Дрогобицького району, Львівської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, курсанта навчального взводу 1 навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
Слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони сфері ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
В обґрунтування клопотання вказав, що у провадженні третього слідчого відділу (із дислокацією у м. Рівне) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому перебуває кримінальне провадження №62024240030001731 від 16 вересня 2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Із матеріалів клопотання убачається, що 01 травня 2024 року на виконання Указу Президента України №65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» громадянин ОСОБА_5 призваний до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_2 під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №126 від 01 травня 2024 року ОСОБА_5 ,. зараховано до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення та він вважається таким, що посаду курсанта навчального взводу 1 навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 прийняв та приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частиною 2 статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що у разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану»№ 2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діяв станом на липень 2024 року.
Разом із тим, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи військову службу на посаді курсанта навчального взводу 1 навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, 08 липня 2024 року приблизно о 07 год. 30 хв., самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується на території ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 відправившись в невідомому напрямку та проводить час на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби та обов'язки військової служби не виконує.
29.10.2025 року - ОСОБА_5 у зв'язку із не встановленням місця перебування останнього, у порядку ст. ст. 111, 112, ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Станом на момент внесення даного клопотання солдат ОСОБА_5 у розташування військової частини НОМЕР_1 не повернувся, про своє місцеперебування командирів (начальників), а також правоохоронні органи не повідомив у зв'язку з цим він продовжує ухилятись від військової служби без будь-яких поважних причин чим продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
Зазначені обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 та є достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування чи суду, а також, що він, одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у ст. 177 КПК України.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність:
ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні: кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, відноситься до тяжких злочинів.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріли, що підтверджують ці обставини:
Вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними доказами, а саме: показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,повідомленням про злочин, матеріалами службового розслідування та іншими документальними матеріалами.
Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України:
Солдат ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та/або суду та продовжує кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а саме продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, тобто існують ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Виклад обставин, на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини:
Показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,підтверджується факт самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 та ухилення від проходження військової служби солдатом ОСОБА_5 по даний час, оскільки останній до військової частини не повертався, до виконання обов'язків військової служби не приступав.
Після оголошення підозрюваного ОСОБА_5 в розшук та проведення оперативно-розшукових дій встановити місцезнаходження ОСОБА_5 не вдалося.
Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів:
Підозрюваний ОСОБА_5 з липня 2024 року переховується від органів досудового розслідування та прокуратури, про своє місце перебування правоохоронні органи, командирів (начальників), інші державні органи та органи місцевого самоврядування не повідомив, продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
ОСОБА_5 не має стійких соціальних зв'язків, постійного місця роботи не має, схильний до відкритого ігнорування вимог законодавства щодо дотримання суспільно прийнятних норм поведінки та доброчесності а, тому інший більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
Прокурор у судовому засіданні подав клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу.
Заслухавши думку прокурора, слідчого, захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання підлягає до задоволення із наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.189 КПК України слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Відповідно до ч.4 ст.189 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Враховуючи те, що прокурором доведено, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного та те, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя прийшов до висновку, що слід надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.189, 190 КПК України, слідчий суддя -
Надати дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Борислав, Дрогобицького району, Львівської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, курсанта навчального взводу 1 навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала про дозвіл на затримання втрачає законну силу з моменту приводу підозрюваного ОСОБА_5 до суду або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_11