Справа № 569/23655/25
18 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Бузої В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну спpаву за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, -
03.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову серії ЕНА № 6053809 від 31 жовтня 2025 р. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Крім того, просить справу про адміністративне правопорушення закрити, а з відповідача стягнути на його користь суму сплаченого судового збору.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 29.10.2025 інспектор 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенант поліції Забожний О.В. звинуватив його у порушенні Правил дорожнього руху, а саме - у проїзді на заборонений жовтий сигнал світлофора. За результатами розгляду справи інспектором винесено постанову про притягнення його до адміністратитивної відовідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 510 грн. Вважає, що дана постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.
Просить позов задоволити.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків 10 (десять) днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 07 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У відзиві на позовну заяву від 12.11.2025 представник відповідача Буза В.О. вказує на те, що 29 жовтня 2025 року патрульні поліцейські перебуваючи на патрулюванні в м. Рівне, на перехресті вулиць Київська-Данила Галицького виявили транспортний засіб марки "Toyota Corolla" номерний знак НОМЕР_1 , водій якого порушив п. 8. 7.3. ґ. ПДР України, а саме: проїхав перехрестя на заборонний жовтий сигнал світлофору. Виявивши дане правопорушення даний транспортний засіб був зупинений на підставі ч. 3 ст. 35 Закону України “Про Національну поліцію». 31.10.2025 було винесено постанову серії ЕНА № 6053809 про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та призначення штрафу в розмірі 510 грн.
Просить залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
У відповіді на відзив від 13.11.2025 позивач зазначає, що до відзиву долучено відеозаписи та фотознімки, які не були йому надані під час розгляду справи поліцейським 31.10.2025. Вказує на те, що під час розгляду справи поліцейським досліджувалось лише одне відео, на якому видно проїзд невстановленого автомобіля на жовтий сигнал світлофора після зеленого. Тому нові матеріали, долучені відповідачем є недопустимими доказами. Просить залишити відзив без задоволення, а позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
У запереченнях на відповідь на відзив від 17.11.2025 представник відповідача Буза В.О. вказує на те, що фотознімок, який додано до відзиву на позовну заяву, є витягом із відеозапису IMG_2727.MP4. Цей відеозапис було долучено інспектором у пункті 7 оскаржуваної постанови з метою детального перегляду моменту вчинення правопорушення. Враховуючи те, що цей відеозапис міститься у матеріалах справи, він є належним доказом відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до цих положень представником відповідача було надано всі докази у справі, які в сукупності підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, просить задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача заперечила проти задоволення даного позову.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами відеофайли, прийшов до таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з постановою про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6053809 від 31 жовтня 2025 року, що складена інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенантом поліції Забожним О.В., Барон К.В. 29 жовтня 2025 року о 16:54:00 год. в м. Рівне, на перехресті вулиць Київська-Данила Галицького, керуючи транспортним засобом марки "Toyota Corolla" номерний знак НОМЕР_1 , здійснив проїзд перехрестя на заборонений жовтний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ґ) Правил дорожнього руху України, а саме: проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофору.
Таким чином, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у сумі 510 грн.
Пунктом 8.7.3. ґ) ПДР України передбачено, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Статтею 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ч. 1 - 3 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Повнота встановлення фактичних обставин справи ґрунтується на дослідженні доказів, які суд оцінює за критеріями належності, допустимості та достовірності, а також достатності та взаємному зв'язку в їх сукупності.
Судом встановлено, що спірна постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення щодо порушення позивачем ПДР підтверджується відеозаписом реєстратора, з якого вбачається, що позивач дійсно рухаючись на автомобілі TOYOTA COROLLA, н.з. НОМЕР_1 здійснив проїзд перехрестя на жовтий сигнал світлофору, внаслідок чого був зупинений екіпажем патрульної поліції.
Із відеозапису IMG-2727.MP4 також слідує, що на 01 секунді відеозапису автомобілі почали рух на зелений сигнал світловора, на 18 секунді був зелений миготливий сигнал світлофора, на 21 секунді відеозапису увімкнувся жовтий сигнал світлофору, а на 22 секунді відеозапису проїхав автомобіль позивача.
Доводи позивача, в тій частині, що не видно, що це саме його автомобіль, здйснив проїзд на жовтий сигнал світлофора, то з дослідженого в судовому засіданні фотознімку, зробленого з вищевказаного відеозапису чітко зафіксовано - на зображенні знімок екрана - транспортний засіб позивача в момент вчинення адміністративного правопорушення.
Суд вважає наявний у матеріалах справи відеозапис, долучений до відзиву належним та допустим доказом у справі, з огляду на те, що про це вказано в додатку до постанови (п. 7 постанови містить таке зазначення), отже, у спірній постанові зазначено, які докази підтверджують безпосередньо факт вчинення правопорушення, та які ставились в основу її прийняття.
Зазначеного вище позивачем не спростовано та не доведено протилежне.
Враховуючи, що згідно п.8.7.3. ПДР жовтий та червоний сигнали світлофору забороняють рух транспортних засобів, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 дійсно проїхав перехрестя на забороняючий сигнал світлофора (жовтий), тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Доводи позивача з приводу того, що він мав право здійснити проїзд перехрестя у відповідності до п. 8.11 Правил дорожнього руху, то судом встановлено, що проїзд перехрестя мав місце на жовтий сигнал, що апріорі не забезпечує безпеку дорожнього руху та відповідно до п. 8.11 Правил не надавало водію можливості рухатися.
Також, слід зазначити, що позивач зобов'язаний був на мигаючому зеленому сигналі світлофору зменшити швидкість, оскільки зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнений сигнал, який забороняє рух, та здійснити повільне гальмування і зупинитися на жовтий сигнал світлофору. Однак, ОСОБА_1 , як вже зазначалося вище, здійснив проїзд перехрестя на жовтий сигнал світлофора.
При цьому, жодних вагомих причин, які б унеможливлювали зупинку керованого позивачем автомобіля на перехресті перед світлофором на його забороняючий сигнал, позивачем не наведено.
На даному перехресті автодороги сигнали світлофору завчасно попереджають про зміну кольорів (миготіння зеленого кольору перед перемиканням його на жовтий колір), а тому з огляду на фактичні обставини справи твердження позивача є необгрунтованими.
Подальший рух автомобіля марки "Toyota Corolla" номерний знак НОМЕР_1 був зафіксований безперервними відеозаписами з відеореєстратора екіпажу патрульної поліції до його повної зупинки.
Посилання сторони позивача на той факт, що він мав право здійснити проїзд на жовтий сигнал світлофора у відповідності до п.8.11 Правил дорожнього руху, оскільки у разі екстреного гальмування могла бути створена аварійна ситуація не може бути належним. Адже, враховуючи те, що як вже зазначено вище, зеленим миготливим сигналом світлофора було здійснено відповідне попередження, а враховуючи рух автомобілів, дозволену швидкість автомобілів в межах населеного пункту та те, що з відео вбачається, що автомобілі рухались із такою швидкістю та інтервалом, яка дозволяла реагувати на сигнали світлофора, зменшувати швидкість, здійснювати зупинку.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Як вбачається з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише в разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи тощо.
Наведене вище свідчить, що відповідачем було дотримано вимоги ст. 280 КУпАП правильно з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та під час винесення постанови не були порушені норми діючого законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності право на об'єктивний та справедливий розгляд справи.
Суд зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.
КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.
Судом встановлено, що за клопотанням позивача розгляд справи було проведено через два дні після події у відділенні поліції, роз'яснено йому право на захист, а тому позивач мав змогу підготувати відповідні клопотання та заперечення по факту цієї події, скористатися правовою допомогою.
Суд погоджується з твердженням позивача, що витяг з бази даних, в якому зазначено зі слів відповідача "систематичні порушення правил дорожнього руху" не стосується предмета розгляду даної справи.
Разом з тим, при дослідженні судом файлу "clip-2", що міститься на DVD-диску, долученого відповідачем до відзиву встановлено, що сторонами було оглянуто даний відеозапис, на якому поліцейським було встановлено місце події, автомобіль та його номерний знак.
Жодних доказів, які б спростовували факт вчинення порушення, позивачем суду не надано, а наданий відеозапис, підтверджує обставини, які узгоджуються із постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Відтак, позовні вимоги не підлягають до задоволення. У позові слід відмовити.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Сплачений позивачем судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст. 9, 19, 72 - 77, 140, 241 - 246, 255, 286, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції України, місцезнаходження: 33028, м. Рівне, вул. С. Бандери, 14А; код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Н. Г. Кучина