Справа № 569/13260/25
18 листопада 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Харечка С.П.,
секретар судового засідання Литвиненко В.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за Кредитним договором №117514 від 13.03.2020 року, в сумі 17730,00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 3500,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 14230.00 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 13.03.2020 року між первісним кредитором ТОВ «ЗАЙМЕР» правонаступником якого являється ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №117514, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у розмірі 3500 грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, відповідач має заборгованість в розмірі в сумі 17730 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 3500,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 14230.00 грн.
Ухвалою суду від 14.07.2025 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 28.10.2025 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.03.2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №117514 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: Сума виданого кредиту: 3500,00 гривень Дата надання кредиту: 13.03.2020 року Строк кредиту: 30 днів; Стандартна процентна ставка - 2 % в день або 730 % річних.
Згідно п. 1.4. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
На підтвердження виконання Товариством п. 1.4 Кредитного договору, позивачем надано інформаційну довідку, відповідно до якої 13.03.2020 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 3500,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів.
28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 року до договору факторингу №01-28/10/2021, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 31.01.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 17730,00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 3500,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 14230.00 грн.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору наведені у статті 639 ЦК України, згідно з якою, зокрема, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів ч. 1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст.11Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, котрий накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи на підставі поданих доказів, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, свідчать про те, що відповідач не виконав в повному обсязі передбачених кредитним договором обов'язків по поверненню одержаних в якості кредиту грошових коштів та сплати процентів за користування кредитом, що у свою чергу відповідно до закону та умов договору порушило права ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ». З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитом.
Щодо стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
На підтвердження перебування на військовій службі відповідач надав копію довідки від 06.09.2025 року №2045, відповідно до якого молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією .
Таким чином, надані відповідачем документи підтверджують факт того, що ОСОБА_1 звільняється від сплати нарахованої йому заборгованості по відсоткам за кредитним договором №117514 від 13.03.2020 року у розмірі 14230,00 грн. на підставі п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Оскільки відповідач звільнений від сплати нарахованої йому заборгованості по відсоткам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме у стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3500,00 грн, у задоволенні вимог в частині стягнення відсотків суд вважає за необхідне відмовити.
Крім того, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збіру розмірі 478,18 грн, тобто пропорційно до задоволення позовних вимог.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем копію договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року укладеного між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком С.В.; копію додаткової угоди від 27.12.2024 року договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року укладеної між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком С.В.; платіжну інструкцію №39509 від 22.08.2025 року про сплату ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» на користь ОСОБА_2 10500 грн. за правничу допомогу; рахунок №22.08.2025-36 від 22.08.2025 року; акт про отримання правової допомоги від 22.08.2025 року, на суму 10500 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, враховуючи складність справи, тривалість затраченого представником позивача часу та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає достатнім та співмірним розміром стягнення з відповідача на користь позивача витрат, понесених на правничу допомогу у розмірі 1500 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 81, 89, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КЕШ ТУ ГОУ заборгованість за кредитним договором від 13 березня 2020 року №117514 у сумі 3500 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КЕШ ТУ ГОУ судовий збір у сумі 478,18 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, буд.82, офіс 7.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Харечко С.П.