Справа № 569/18374/25
1-кс/569/6710/25
03 вересня 2025 року м. Рівне
Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в м.Рівне, клопотання старшого слідчого слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_3 (далі - слідчий), яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 (далі - прокурор), в рамках кримінального провадження №12025181010001811 від 01.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч.1 ст.125, ч.2 ст. 162 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , -
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 01.09.2025, близько о 18:40 год., ОСОБА_5 , в порушення конституційного права на недоторканність житла та іншого володіння особи, передбаченого ст.30 Конституції України, маючи умисел на незаконне проникнення до квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_7 , всупереч її волі, не маючи на те визначених законом підстав, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, незаконно проник до вказаної квартири, чим порушив право на недоторканність житла.
Крім того, 01.09.2025 року, приблизно о 18:41 год., ОСОБА_5 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1 , умисно, маючи умисел на зґвалтування ОСОБА_7 , здійснив на неї напад, у ході якого, повідомивши останню, що має намір вступити із нею в статевий акт, із застосуванням фізичної сили, штовхнув на ліжко та з метою вчинення дій сексуального характеру по відношенню до неї, без її добровільної згоди почав доторкатися її статевих органів.
Однак, з причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_5 не вчинив усіх дій, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, оскільки потерпіла закричала, чим злякала останнього, який в цей час вийшов з кімнати та вона могла зачинитися із середини..
Крім того, 01.09.2025, близько о 18:40 год., ОСОБА_5 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 , усвідомлюючи свою фізичну перевагу над малолітнім потерпілим ОСОБА_8 , знаючи про те, що здоров'я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, діючи цілеспрямовано з прямим умислом, розуміючи караність свого діяння, умисно схопив його за тулуб та кинув на підлогу, чим завдав малолітнньому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ та струсу головного мозку, які згідно висновку експерта, відносяться до легких тілесних ушкоджень, крім того, викликав у малолітнього побоювання за свою безпеку, емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та психологічні страждання.
Крім того, 01 вересня 2025 року, близько 18:45, ОСОБА_5 , в порушення конституційного права на недоторканність житла та іншого володіння особи, передбаченого ст.30 Конституції України, маючи умисел на незаконне проникнення до квартири АДРЕСА_2 , в якій проживає ОСОБА_10 , всупереч її волі, із застосуванням фізичного насильства, не маючи на те визначених законом підстав, усвідомлюючи протиправність своїх дій, незаконно проник до вказаної квартири, чим порушив право на недоторканність іншого володіння особи.
02.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч.1 ст.125, ч.2 ст. 162 КК України.
Згідно вимог ст.12 КПК України злочин, який інкримінуються підозрюваному ОСОБА_5 відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, можливість сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Вище наведені у клопотанні докази в сукупності вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованого кримінального правопорушення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, а також ухилитись від слідства, суду, а саме є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи відповідальність за вчинений ним тяжкий злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування, так як постійного місця проживання не має, вчасно не з'являтися на виклик слідчого для проведення слідчих дій, об'єктивно підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді безальтернативного позбавлення волі на строк до 5 років, спосіб та характер вчинення даного злочину являють підвищену суспільну небезпеку.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме: на даний час слідчим відділом Рівненського районного управління поліції проводять слідчі (розшукові) дії, встановлюються обставини даного кримінально правопорушення, всі докази, в тому числі речові, ще не встановлені (відшукані) і відповідно не дослідженні. Відтак, у разі застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній, будучи обізнаний про обставини кримінального правопорушення, матиме реальну можливість вчинити дії спрямовані на знищення, приховання або спотворення речей чи документів, що мають важливе значення для досудового розслідування та відомості, які в них містяться можуть бути доказами під час судового розгляду;
В разі обрання до нього більш м'якого запобіжного засобу, може знищити речові докази та інші сліди вчинення злочину, що підтверджують його вину.
може незаконно впливати на потерпілих та свідків, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 отримавши клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу із додатком до нього, знатиме місце проживання потерпілих та свідків, в тому числі і ті, які на даній стадії досудового розслідування ще не допитані, а останньому відоме місце їхнього проживання, ОСОБА_5 переслідуючи мету перешкоджання кримінальному провадженню, має змогу незаконно впливати та здійснювати на них тиск, щоб останні змінили, перекручували або взагалі відмовились від своїх показань, зокрема, при винесенні рішення, судом будуть братися до уваги лише ті показання, які отримані в ході судового розгляду..
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме перешкоджати шляхом не прибуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора, суду, що в подальшому може позбавити можливості забезпечити досудове розслідування та судове провадження у розумні строки.
Приймаючи до уваги існування ризиків передбачені п.1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів, обставини його вчинення, та дані про особу підозрюваного є необхідним застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід - тримання під вартою без визначенням розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176,177,184,186,193 КПК України, слідча суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, з вищою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб тобто до 31.10.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Взяти під варту в залі суду негайно.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_11