Справа № 565/2739/25
Провадження № 1-кп/565/186/25
03 листопада 2025 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області у складі колегії:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025180000000012 від 13.01.2025 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кузнецовськ, Рівненської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 114-2 КК України, -
03 листопада 2025 року в провадження Вараського міського суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025180000000012 від 13.01.2025 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 114-2 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подав клопотання про продовження до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Прокурор посилається на наявність ризиків переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти дане кримінальне правопорушення. При цьому більш м'які запобіжні заходи, на думку прокурора, будуть недостатніми для запобігання вказаним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник не заперечували проти продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши додані до клопотання матеріали та докази, дійшов наступних висновків.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він, діючи умисно, усвідомлюючи, що з 24.02.2022 у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану, який діє по даний час, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 13.12.2024, за допомогою власного облікового запису в мобільному месенджері «Telegram» із нік-неймом « ОСОБА_8 », що заресстрований на номер оператора мобільного зв?язку « НОМЕР_1 », який перебував у власності та користуванні останнього, встановив контакт із невстановленою на даний час особою, яка використовує обліковий запис у вищевказаному месенджері із нік-неймом « ОСОБА_9 », що зареєстрований на номер іноземного оператора мобільного зв?язку « НОМЕР_2 », і в ході подальшого спілкування у вищевказаний спосіб, 24.03.2025 о 08 год 19 хв, 01.04.2025 о 08 год 43 хв та 02.04.2025 о 08 год 33 хв, перебуваючи на території м. Вараш Рівненської області, повідомив згаданій вище особі інформацію про розташування на території вищевказаного населеного пункту одного із підрозділів Оперативно-тактичного угруповування «Волинь» Збройних Сил України та підрозділів Національної гвардії України.
Відповідно до листа ОТУ «Волинь» від 17.04.2025 N? 404 та листа ВЧ НОМЕР_3 Національної гвардії України від 17.04.2025 N? 45/2/1-613/1, вказана вище інформація про розташування зазначених військових підрозділів не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
За вказаних обставин, ОСОБА_6 обвинувачується у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Крім цього, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він, діючи умисно, в ході подальшого спілкування у вищевказаний спосіб із згаданою вище невстановленою на даний час особою о 17 год 03 хв 07.04.2025 отримав від останнього завдання, спрямоване на придбання шляхом замовлення в мережі «Інтернет» GPS-трекеру, яке о 18 год 30 хв 08.04.2025 виконав, а після його отримання в одному із відділень ТОВ «Нова Пошта» в м. Вараш Рівненської області о 12 год 25 хв 10.04.2025 проінформував за допомогою месенджера «Telegram» замовника про виконання даного завдання.
Надалі, 10.04.2025 о 12 год 33 хв ОСОБА_6 отримав від вищевказаної невстановленої особи чергове завдання, спрямоване на придбання сім-карти оператора мобільного зв?язку, яке виконав, придбавши у невстановленому місці сім-карту оператора мобільного зв?язку ТОВ «Лайфселл» із номером НОМЕР_4 , про що о 18 год 12 хв того ж дня проінформував замовника у вищезазначений спосіб.
Надалі, 11.04.2025 об 10 год 19 хв ОСОБА_6 в ході смс-листування із вищевказаною невстановленою особою за допомогою месенджеру «Telegram» отримав від останнього чергове завдання, спрямоване на пошук опори лінії електропередач на території Рівненської області із подальшим надісланням її фотозображення та геопозиції замовнику, яке виконав у невстановлений слідством спосіб та в період з 10 год 58 хв по 11 год 01 хв того ж дня переслав замовнику фотозображення та геопозицію опори лінії електропередач.
В ході подальшого спілкування у месенджері «Telegram» 14.04.2025 о 16 год 50 хв ОСОБА_6 отримав від згаданої раніше невстановленої особи наступне завдання, спрямоване на пошук додаткових опор лінії електропередач на території Рівненської області із подальшим надісланням їх фотозображення та геопозиції замовнику, на що ОСОБА_6 погодився.
Виконавши у невстановлений слідством спосіб вищевказане завдання, ОСОБА_6 в період з 17 год 00 хв по 17 год 02 хв 24.04.2025 надіслав вищезазначеній невстановленій особі із нік-неймом « ОСОБА_9 » фотозображення та геопозицію однієї із опор лінії електропередач, яка розташована на території Рівненської області. В ході подальшого спілкування замовник повідомив ОСОБА_6 про те, що дана інформація потрібна з метою знищення зазначеної опори задля послаблення держави Україна.
Надалі, о 05.05.2025 о 10 год 01 хв ОСОБА_6 отримав від вищевказаної невстановленої особи чергове завдання, яке полягало у закладці GPS-трекеру під опору лінії електропередач, яка розташована на території Рівненської області, на що останній погодився.
Того ж дня у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 11 год 22 хв, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що метою отриманого ним завдання є пошкодження або зруйнування опори лінії електропередач задля послаблення держави, діючи умисно, прибув до місця розташування анкерної опори У-110-1 № 21 110 кВ лінії електропередач «РАЕС-Хіночі», що розташована на земельній ділянці за географічними координатами 51.3471660, 25.8689534 поблизу вул. Дачна в м. Вараш Рівненської області, після чого за допомогою клейкої стрічки типу скотч прикріпив GPS-трекер із встановленою в нього сім-картою оператора мобільного зв?язку ТОВ «Лайфселл» із номером НОМЕР_4 до однієї із «ніг» вищевказаної опори, тим самим створив умов для визначення замовником точного місцезнаходження даної опори, після чого був затриманий співробітниками Служби безпеки України.
Відповідно до листа ПрАТ «Рівнеобленерго» від 06.05.2025 № 02-11/3761, анкерна опора У-110-1 № 21 110 кВ «РАЕС-Хіночі» та лінія електропередач мають важливе народногосподарське та оборонне значення, так як по ній здійснюється постачання електричної енергії важливих об?єктів від діяльності яких залежить належний рівень життєдіяльності населення, відповідне функціонування окремих галузей економіки, а також окремих елементів структури державного управління на території Рівненської області.
За вказаних обставин, ОСОБА_6 обвинувачується у готуванні до скоєння диверсії, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113 КК України, яке відноситься до особливо тяжких злочинів та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів.
05.05.2025 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 06.05.2025 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113 КК України.
07.05.2025 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому слідчим суддею продовжувався неодноразово. Востаннє запобіжний захід застосований до ОСОБА_6 продовжений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23.10.2025 до 06.11.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право, зокрема, продовжити заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно із ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів суду; незаконно впливати на свідка, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 114-2 КК України, обвинуваченим не заперечується.
Так, ризик переховування від органу досудового розслідування доводиться тим, що ОСОБА_6 обвинувачується, зокрема, у готуванні до вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України. Так у разі визнання судом його винними у вчиненні вказаних злочинів, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, а інші більш м'які міри покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення не передбачені. На думку суду, можливість застосування до особи покарання у виді позбавлення волі на значний строк або довічно, може у разі усвідомлення особою невідворотності і реальності його застосування спонукати ОСОБА_6 до уникнення покарання, а отже переховування від суду. При цьому суд враховує, що ОСОБА_6 не має постійного місця роботи або зареєстрованого рухомого та нерухомого майна, неодружений, утриманців не має, тобто не має міцних соціальних зв'язків, що вказує на відсутність будь-яких соціальних гарантій того, що у разі не застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою він залишиться надалі проживати за місцем своєї реєстрації.
Ризик незаконного впливу на свідків доводиться тим, що ОСОБА_6 ознайомлений з матеріалами кримінального провадження та йому відомо про наявних свідків, які на даний час судом ще не допитані, останній перебуваючи на волі, може незаконно впливати на них.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується проявляється у тому, що ОСОБА_6 за грошову винагороду готовий вчиняти діяння, якими може бути завдана значна шкода безпеці України, є достатні підстави вважати, що у випадку не застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи, що обвинувачений не має постійного джерела доходів, останній маючи доступ до засобів електронного зв'язку, може відновити зв'язок з невстановленою особою і продовжити вчиняти злочинні дії, спрямовані на завдання шкоди безпеці України.
Оцінивши викладені вище обставини, суд доходить висновку, що менш суворий запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам, визнаними судом доведеними.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При цьому, відповідно до абз. 3 п. 5 ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, в тому числі, ст. 113 КК України.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, у тому числі статтями 113, 114-2 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, з урахуванням дії воєнного стану в державі, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави ОСОБА_6 відповідає тяжкості обвинувачення і суспільному інтересу, враховуючи той факт, що останній обвинувачується у тому, що свідомо надавав допомогу у готуванні до вчинення дій, спрямованих на зруйнування об'єктів, які мають важливе народногосподарське значення, з метою ослаблення держави, а отже клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.
Після роз'яснення обвинуваченому ОСОБА_6 права на розгляд кримінального провадження щодо нього судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних, ОСОБА_6 заявив, що не бажає, щоб кримінальне провадження розглядалось судом присяжних та просив здійснювати розгляд колегіально судом у складі трьох суддів.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 , після оголошення усіх клопотань просив призначити справу до судового розгляду. Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
Вивчивши обвинувальний акт, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, суд доходить висновку, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.
Під час досудового розслідування угоди у кримінальному провадженні не укладались. Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.4-8 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України, немає. Обвинувальний акт затверджений прокурором і відповідає вимогам ст.291 КПК України. Підстави для повернення обвинувального акту відсутні. Кримінальне провадження підсудне Вараському міському суду Рівненської області згідно з правилами підсудності, передбаченими ст. 32, 33 КПК України.
Підстав для здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні немає. Визначено склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді. Всі питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені.
За таких обставин, суд, вислухавши думки учасників підготовчого провадження щодо можливості призначення судового розгляду, враховуючи, що відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 ст.314 КПК України, вважає за необхідне призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, що надійшов до суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 314-316, 369-372, 392-395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави - до 01 січня 2026 року включно.
Строк дії ухвали в частині продовження запобіжного заходу до 01 січня 2026 року включно.
Виконання ухвали в частині застосування запобіжного заходу покласти на ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Підготовче провадження закінчити.
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025180000000012 від 13.01.2025 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 114-2 КК України, судом колегіально у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області на 13 год. 00 хв. 07 листопада 2025 року.
В судове засідання викликати прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 ..
Ухвала суду в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Ухвала у іншій частині окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3