Справа №949/727/25
Провадження №1-кс/949/311/25
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
19 листопада 2025 року слідчий суддя Дубровицького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного: ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшої слідчої СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , по матеріалах досудового розслідування №12025181110000094, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 332 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, громадянина України,
Старша слідча СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулася до суду з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з утриманням в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Клопотання обгрунтовує тим, що в провадженні слідчого відділення ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025181110000094, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та який продовжено з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, відповідно до Указу Президента України №26/2025 від 14 січня 2025 року, затвердженого Законом України № 4220-IX, у зв'язку з чим введено обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливі мотив і мету, направлені на отримання грошової винагороди, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов'язаних чоловіків з території України, сприяв у незаконному переправлені через державний кордон України громадян України призовного віку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України з Республікою Білорусь поза пунктами пропуску, у воєнний час, за грошову винагороду в розмірі 3500 доларів США з кожного, не зважаючи на діючі обмеження воєнного стану.
Так, ОСОБА_4 , з метою реалізації злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України та діючи на виконання раніше розробленого ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами плану, спільно із ОСОБА_8 , 11 квітня 2025 року близько 05 години прибув на мотоциклі марки «Shineray XY200GY-6C», номер рами НОМЕР_1 , на околицю с. Старе Село Сарненського району Рівненської області, де вони забрали ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Після чого, ОСОБА_4 , використовуючи вказаний мотоцикл, разом із ОСОБА_8 , який керував мотоциклом марки «Loncin LX-250GY», номер рами НОМЕР_2 , перевезли зазначених вище двох чоловіків із села Старе Село Сарненського району Рівненської області до лісового масиву поблизу села Переброди Сарненського району Рівненської області, після чого залишили мотоцикли та вирушили пішки в напрямку ділянки державного кордону України з Республікою Білорусь.
Прибувши на вказану ділянку, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_8 надали поради та вказівки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо порядку незаконного перетину державного кордону України, після чого ОСОБА_9 передав грошові кошти в сумі 7000 доларів США в руки ОСОБА_8 , а в подальшому останній, із отриманими грошовими коштами при ньому, був зупинений працівником правоохоронного органу в місці передання коштів, а ОСОБА_4 втік з місця події у невідомому напрямку.
Протиправні, умисні дії ОСОБА_4 , які виразились в сприянні в незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками та наданням засобів, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами.
27 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Старша слідча зазначає, що з точки зору достатності та взаємозв'язку обставин справи, у даному кримінальному провадженні наявні докази, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки об'єктивно пов'язують його з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
Крім того, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки санкцією ч. 3 ст. 332 КК України передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 7 до 9 років, тому враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватиму вчиненні цього злочину, він може переховуватися від органів досудового розслідування. Крім цього, ОСОБА_4 проживає в с. Старе Село Сарненського району, що межує з Республікою Білорусь, тому обізнаний про методи і способи незаконного перетину державного кордону, у зв'язку з чим сам може незаконно перетнути державний кордон. Також ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки є офіційно не працюючою особою, не має постійного джерела доходів та ніде не навчається.
З огляду на вказані обставини, на думку старшої слідчої, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_4 , які зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти виникненню ризиків передбачених у ст. 177 КПК України, окрім як тримання під вартою, неможливе.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи клопотання, просив його задоволити з мотивів, на які посилається старша слідча. Додатково вказав, що підозрюваний обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а зазначені у клопотанні ризики є реальними. При цьому, застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного не зможуть запобігти виникненню ризиків передбачених у ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 частково підтвердив, викладені у клопотанні обставини, але вважає, що запобіжний захід у вигляді триманні під вартою є занадто суворий. Тому просив обрати менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме, домашній арешт.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 вказав, що посилання старшої слідчої та прокурора на ризики, які зазначені у клопотанні є лише припущенням. Підозрюваний має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, позитивно характеризується. Вказав, що підозрюваний не має мети переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому просив обрати йому менш суворий запобіжний захід - домашній арешт.
Заслухавши учасників та дослідивши матеріали клопотання, якими слідчий, прокурор обґрунтовують його доводи, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За визначенням, яке міститься в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Так, з матеріалів клопотання слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділення ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування №12025181110000094, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 332 КК України (а.с.7-8).
Причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, підтверджується вже зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами, а саме:
-протоколом огляду особи ОСОБА_9 від 11 квітня 2025 року, в ході якого зафіксовано, в чому одягнутий останній та що в останнього сторонніх речей та грошових коштів не виявлено (а.с.10);
-протоколом огляду та видачі грошових коштів від 11 квітня 2025 року, в ході якого грошові кошти в сумі 7000 доларів США видані ОСОБА_9 для проведення спеціального слідчого експерименту з невідомими особами (а.с.11);
-протоколом огляду місця події від 11 квітня 2025 року, в ході якого вилучено мобільний телефон марки «Redmi», що належить ОСОБА_4 , мобільний телефон марки «Iphone 6 Plus», що належить ОСОБА_8 , 70 (сімдесят) купюр номіналом 100 доларів США із серією та номером КВ41565107F кожна, чоловічу куртку камуфльованого кольору (а.с.12-13);
-протоколом огляду місця події від 11 квітня 2025 року, в ході якого виявлено мотоцикл марки «Loncin LX-250GY», номер рами НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_8 та мотоцикл марки «Shineray XY200GY-6C», номер рами НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 (а.с.14);
-протоколами допитів свідка ОСОБА_9 від 04 квітня 2025 року та від 11 квітня 2025 року, який повідомив, що на початку березня 2025 року він вирішив перетнути державний кордон України з Республікою Білорусь та знайшов особу, яка користується мобільним номером НОМЕР_3 , та яка погодилася йому допомогти. Ця особа повідомила, що 11 квітня 2025 року в ранкову пору йому на ОСОБА_10 необхідно прибути на обумовлене місце, де їх зустрінуть та допоможуть перетнути кордон. Так, 11 квітня 2025 року близько 05.00 год їх зустріло двоє невідомих хлопців, які на мотоциклах перевезли їх до околиці с. Переходичі, де вони пересіли на мотоцикли до двох інших хлопців та ті повезли їх до лісового масиву поблизу с. Переброди Сарненського району. Після того вони лишили мотоцикли та ще рухалися пішки близько 4 км по болотистій місцевості. Неподалік кордону вони зупинилися, невідомі хлопці вказали маршрут подальшого руху, а ОСОБА_9 віддав одному них грошові кошти. Після того, цей хлопець був зупинений працівником правоохоронного органу, а інший втік з місця події (а.с.15,16-17);
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 11 квітня 2025 року, який надав аналогічні показання (а.с.18-20);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 від 29 квітня 2025 року, де останній впізнав особу, яка сприяла йому та ОСОБА_9 в переправленні через державний кордон України, а також довідкою до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29 квітня 2025 (а.с.21,22);
-протоколом про результати проведення спеціального слідчого експерименту від 12 квітня 2025 року (а.с.23-24);
-протоколами за результатами проведення НСРД - аудіо-відеоконтролю особи від 24 квітня 2025 року, які складені за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (а.с.25-26, 27-28).
-протоколом фіксації за результатами проведення НСРД від 09 червня 2025 року (а.с.29).
27 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (а.с.30-31).
Ухвалою слідчого судді від 08 липня 2025 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного (а.с.43-45).
Як вбачається із протоколу затримання особи, на підставі ухвали слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 08 липня 2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано о 07-40 год. 19 листопада 2025 року в порядку ст.208 КПК України (а.с.67).
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , а виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в клопотанні, на даному етапі досудового розслідування даного кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_4 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а статтею 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а відтак слідчий суддя бере до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Разом з тим, обставиною, яка враховується слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, коли підозрюваний намагається вчинити дії, передбачені вимогами ч. 1 ст.177 КПК України.
Слід зауважити, що ризиком, у контексті кримінального провадження, є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» від 23 січня 2012 року №30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, встановлено, що надані старшою слідчою докази доводять обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у сприянні в незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками та наданням засобів, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Так, на думку слідчого судді, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду стверджується тяжкістю покарання, що загрожує у випадку визнання ОСОБА_4 винуватим, адже санкцією ч. 3 ст. 332 КК України передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 7 до 9 років. Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 проживає в с. Старе Село Сарненського району, що межує з Республікою Білорусь, тому обізнаний про методи і способи незаконного перетину державного кордону, у зв'язку з чим сам може незаконно перетнути державний кордон. Вказані обставини, у сукупності з тяжкістю можливого покарання, свідчать про можливість переховування підозрюваного. Також суд враховує, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_4 є офіційно не працюючою особою, не має постійного джерела доходів та ніде не навчається.
Сукупність вказаних обставин, на переконання слідчого судді, свідчить про недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам та гарантування його належної процесуальної поведінки.
Так, згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
При цьому, пунктом 5 ч.2 ст.183 КПК передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як передбачено ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
До матеріалів клопотання старшою слідчою долучено характеризуючі дані відносно підозрюваного, а саме довідку про склад сім'ї від 13 травня 2025 року, видану Старосільською сільською радою, зі змісту якої встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , де сім'я складається із шести чоловік. Також у довідці значиться, що ОСОБА_4 проживає із матір'ю та знаходиться на її утриманні (а.с.39), а також вимогу про судимість ОСОБА_4 , згідно якої він раніше не судимий (а.с.38). Крім того, згідно довідок з Рокитнівської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування, підозрюваний не перебуває на обліку в лікарів нарколога та психіатра (а.с.40).
Слідчим суддею досліджено долучені захисником підозрюваного до матеріалів справи наступні письмові докази, а саме: довідку №2578 від 19 листопада 2025 року, яка видана Старосільською сільською радою про те, що ОСОБА_4 зареєстрований по АДРЕСА_1 , а у будинку, окрім нього зареєстровані ще п'ять осіб: ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 (а.с.68); виписку із погосподарської книги с. Старе Село НОМЕР_5 від 19 листопада 2025 року, видану Старосільською сільською радою про те, що будинок АДРЕСА_2 , рахується за ОСОБА_13 (а.с.69); інформацій довідку НОМЕР_5 від 19 листопада 2025 року, яка видана Старосільською сільською радою, про те, що ОСОБА_4 зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 . Згідно протоколів адміністративної комісії сільської ради, ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності не притягувався (а.с.70); копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 від 17 березня 2015 року (а.с.71).
Слідчий суддя, дослідивши їх зміст, вважає, що наведені доводи не можуть свідчити на користь зменшення встановлених вказаних вище ризиків.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 враховуються вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практика Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Отже, тяжкість, характер і ступінь суспільної небезпеки інкримінованого злочину та особа підозрюваного, є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке може бути виправдане в тому випадку, якщо є конкретні ознаки реальної необхідності охорони інтересів суспільства.
Підстав для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, слідчий суддя не вбачає, беручи до уваги вагомість наявних доказів вини підозрюваного у скоєнні злочину, сумнівів у достовірності яких не виникає, враховуючи наявність ризиків та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
З огляду на вказане, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому клопотання старшої слідчої слід задовольнити та застосувати до ОСОБА_4 тримання під вартою на строк 60 днів, який слід обраховувати з моменту його затримання, тобто з 07-40 год. 19 листопада 2025 року Крім того, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких, а злочин вчинений з корисливих мотивів, за який як свідчать матеріали досудового розслідування, за винагороду у розмірі 7000 доларів США, слідчий суддя вважає відповідно до ч.4 ст.182 КПК України доцільним визначити розмір застави в обсязі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, слідчий суддя; -
Клопотання старшої слідчої СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , по матеріалах досудового розслідування №12025181110000094, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 332 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задоволити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та який фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 07-40 год. 19 листопада 2025 року до 07-40 год. 17 січня 2026 року.
Визначити місцем утримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» за адресою: вул. Дворецька, 116, м. Рівне.
Одночасно визначити розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Розмір застави визначити у 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 605600,00 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду за наступними реквізитами:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26259988;
Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ;
Код банку отримувача (МФО): 820172;
Рахунок отримувача: UA048201720355229002000010559.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти, повідомивши усно та письмово Дубровицький районний суд Рівненської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17 січня 2026 року.
Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків доручити Відділенню поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали складено о 11-00 год. 20 листопада 2025 року.
Слідчий суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду Рівненської області ОСОБА_1