Cправа №549/425/25
Провадження№2/549/322/25
Іменем України
06 листопада 2025 року Чорнухинський районний суд Полтавської області
у складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.
за участю: секретаря судового засідання - Кривчун Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
ТОВ "Споживчий центр" звернулося через свого представника Сарану А.О. до суду через систему «Електронний суд» з вказаним позовом, який обґрунтовувано тим, що 06.03.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір (оферти) №06.03.2025-100001607в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором через систему BankID Національного банку України.
Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 3 000 грн строком на 168 днів, процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, денна процентна ставка за договором - 0,91% на день протягом усього строку кредитування, комісія - 5% від суми кредиту, що дорівнює 150 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 150 грн у кожному з 3 чергових періодів.
Відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти до 20.08.2025.
Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі.
Проте відповідач свої зобов'язання за договором щодо повернення кредиту, сплати процентів, комісії та неустойки належним чином не виконує, у зв'язку з чим має заборгованість у розмірі 18 080 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6 000 грн, по процентам - 7880 грн, комісія - 1200 грн, неустойка - 3000 грн.
З огляду на викладене позивач прохав стягнути з відповідача цей борг та понесені судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.8).
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив, відзив не позов не подано (а.с.47).
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Враховуючи вимоги ч.1 ст.280 ЦПК України судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.
Судом встановлено, що 06.03.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №06.03.2025-100001607.
06 березня 2025 року відповідач за допомогою одноразового ідентифікатора «Е737» поставивши електронний підпис підписав пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) та заявку, за умовами якої ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 3 000 грн, строк кредиту 168 днів з дня його надання, дата повернення - 20.08.2025.
Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0,97%=(4590/3000)/168х100%). Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 3920,58%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 7590 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 4590 грн. Комісія за надання кредиту 5% від суми кредиту, що становить 150 грн. Комісія - за обслуговування кредитної заборгованості - 150 грн у кожному з 3 чергових платежів.
Відповідача було повідомлено про основні умови кредитування з використанням кредиту, зокрема типу кредиту, суму ліміту, строку кредитування, процентної ставки, типу процентної ставки; орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, повернення кредиту та про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором.
08 березня 2025 року за взаємною згодою сторін суму кредиту збільшено до 5000 грн, у зв'язку з чим до договору №06.03.2025-100001607від 06.03.2025 внесені зміни, підписані відповідач за допомогою одноразового ідентифікатора «К156» (а.с.23-25).
Строк кредиту - 166 днів, денна процентна ставка - 0,92%, комісія за надання кредиту - 5% від суми траншу, що дорівнює 100 грн, комісія за обслуговування - 250 грн.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 4195,37%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 12610 грн, загальні витрати за споживчим кредитом 7610 грн.
12 березня 2025 року відповідач за допомогою одноразового ідентифікатора «К344» поставивши електронний підпис підписав пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення змін до кредитного договору №06.03.2025-100001607від 06.03.2025, за умовами якої сума кредиту становить 6000 грн, строк - 166 днів з дня його надання, денна процентна ставка - 0,93%, комісія за надання кредиту - 5% від суми траншу, що дорівнює 50 грн, комісія за обслуговування - 300 грн.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 5035,2%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 15080 грн, загальні витрати за споживчим кредитом 9080 грн.
У статті 3 Закону України №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі - Закон 675-VIII) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону 675-VIII, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 13 650,90грн, яка складається з: 7 772,10 грн - основного боргу; 5 878,80 грн - проценти, 1200 грн - комісія (а.с.13).
Відповідно до ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк виконання, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із встановлених обставин вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких позивач виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов'язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.
Позивач та відповідач уклали кредитний договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін, із запропонованими умовами якого відповідач ознайомився та погодився.
Таким чином, оскільки відповідач порушив свої зобов'язання, передбачені договором, не повернув взятих коштів, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того позивач також прохав стягнути з відповідача неустойку в розмірі 3000 грн мотивуючи тим, що Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 3498-IX) пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» виключено, а пункт 6 цього розділу викладено в новій редакції:
«У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
На підставі змін, за договорами, укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов'язань.
Нормами ЦК України врегульоване загальне питання про звільнення від сплати неустойки позивальника при отриманні кредиту (позики), а Закон України "Про споживче кредитування є спеціальною нормою, яка регулює питання щодо загальних правових організаційних засад споживчого кредитування.
Водночас у стягненні з відповідача неустойки необхідно відмовити, оскільки така вимога також не підлягає задоволенню, враховуючи положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
На момент виникнення спірних правовідносин є чинними положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі №5-рп/2012 вказано: «Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абзац п'ятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».
У постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українидо зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів.
Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України. Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українисвідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Таким чином, вимога про стягнення неустойки у розмірі 3000 грн задоволенню не підлягає.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пропорційність задоволених вимог становить 37,93 % (6000 грн х 100%/15 820 грн).
В зв'язку з частковим задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 83,4% від суми сплаченого судового збору в розмірі 2 422, 40 грн, що складає 2020,30 грн (2422,40 грн х 83,4%).
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.526-527, 551, 1054 ЦК України, ст.ст.141,142, 259, 263-265, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд,
ухвалив:
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, будинок 133-А, код ЄДРПОУ - 37356833) 15 080 гривень заборгованості за кредитним договором №06.03.2025-100001607 від 06 березня 2025 року.
3.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" 2020,30 гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто Чорнухинським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його проголошення.
У разі невручення заочного рішення суду у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд шляхом подачі відповідної заяви протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 11.11.2025.
Суддя С.І.Крєпкий