Справа № 545/5045/25
Провадження № 1-в/545/462/25
14.11.2025 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника адміністрації установи - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві в режимі відеоконференції між Полтавським районним судом Полтавської області та Державною установою «Крюковська виправна колонія (№ 29)» подання державної установи «Крюковська виправна колонія (№ 29)» щодо можливого застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким у виді пробаційного нагляду згідно ст.82 КК України засудженого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Грайоворон Білгородської області, рф, проживаючого до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого.
Засудженого: вироком Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 20.07.2021 за ч.2 ст.286 КК України до 4 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21.03.2024 вирок Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 20.07.2021 залишено без змін.
Державна установа «Крюковська виправна колонія (№ 29)» звернулась до суду із поданням щодо можливого застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким у виді пробаційного нагляду згідно ст.82 КК України відносно засудженого ОСОБА_5 .
В обґрунтування подання зазначено, що засуджений ОСОБА_5 з 15.07.2024 відбуває покарання в Державній установі «Крюковська виправна колонія (№ 29)» та відбув 1/3 строку покарання, в установі характеризується позитивно, дотримується виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, тому адміністрація клопоче про застосування заміни невідбутої частини покарання більщ м'яким у виді пробаційного нагляду засудженого згідно ст.82 КК України.
У судовому засіданні представник адміністрації установи та засуджений подання підтримали та просили задовольнити. Представник адміністрації установи зазначила, що ОСОБА_5 є особою пенсійного віку та до нього неможливо застосувати обмеження волі чи виправні роботи.
Прокурор не заперечував щодо задоволення подання.
Дослідивши матеріали особової справи засудженого, заслухавши думку учасників справи, суд приходить дійшов до наступного.
Згідно п.3 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вирків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема: про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6,7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні),7-1,13-1,13-4,14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
На підставі ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно ч.1, п.1 ч.4 ст.82 КК України невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим: не менше третини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин
Виходячи з положень ч.3 ст.82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно дост.6 КВК України виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Становлення на шлях виправлення це не повне виправлення засудженого (у цьому випадку відпадає сама необхідність у подальшому відбуванні покарання), а прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і ставленні до праці, які свідчать про успішне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватися й в умовах відбування менш суворого покарання. Цей елемент характеризується зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці.
У п.п.1,17постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» зазначено, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким має сприяти досягненню мети, передбаченої ст.50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових злочинів. При вирішенні питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 20.07.2021 за ч.2 ст.286 КК України до 4 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21.03.2024 вирок Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 20.07.2021 залишено без змін.
Початок строку відбування покарання - 14.06.2024, кінець строку - 14.06.2028. Станом на час розгляду справи судом засуджений відбув передбачену для нього законом третину строку покарання.
Згідно характеристики, затвердженої т.в.о. начальника ДУ «Крюковська виправна колонія (№29)», за час відбування покарання в ДУ «Крюковська виправна колонія (№29)» ОСОБА_5 характеризується позитивно. Має 5 заохочень, стягнень немає. Вину у скоєному злочині визнає, розуміє наслідки вчиненого злочину. У січні 2025 року заробітна плата складала 6483,97 грн. Висловлює бажання працювати, але в установі відсутні такі можливості. До виконання поставлених завдань ставиться сумлінно. У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний, підтримує рівні стосунки із засудженими позитивної спрямованості. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться сумлінно. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу на засуджених «Духовне відродження». Відвідує лекції правового характеру, культурно-масові заходи. У висновку щодо ступеня виправлення засудженого вказано, що засуджений став на шлях виправлення та може бути представлений до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким (ст.82 КК України), проте згідно ст. 57, 63 КК України обмеження волі та виправні роботи не застосовуються до осіб, що досягли пенсійного віку. Загальний бал 97 із 65 балів. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як низький (а. с. 2-13).
З огляду на встановлені дані про особу засудженого який є особою пенсійного віку, його ставлення до вчиненого злочину (визнання вини), добровільне погашення ним процесуальних витрат на користь держави (а.о.с.28), сумлінне виконання поставлених завдань, дотримання вимог режиму утримання, суд приходить до висновку що ОСОБА_5 став на шлях виправлення, а тому можливо замінитийому невідбуту частину основного покарання у виді позбавлення волі на пробаційний нагляд, що сприятиме виправленню засудженого і запобіганню вчиненню ним нових злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 59-1 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Згідно з приписами ч.2 вказаної статті суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Аналізуючи встановлені обставини, суд вважає, що засуджений ОСОБА_5 став на шлях виправлення і заслуговує на заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді пробаційного нагляду з покладенням відповідних обов'язків, а тому подання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 82 КК України, ст. ст. 537,539 КПК України, суд,-
Подання задовольнити
Засудженому ОСОБА_5 замінити невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 20.07.2021 більш м'яким покаранням у виді пробаційного нагляду на строк 02 роки 07 місяців.
На підставі ч.2 ст.59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 такі обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом 7 діб з моменту її проголошення, а засудженим з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1