Справа № 549/405/25
Провадження № 3/538/638/25
19.11.2025 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Цімботи Л.Г., з участю секретаря Андріяки О.І., прокурора Фурси В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань захисту Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючої директором Кізлівського закладу дошкільної освіти ясла-садок "Сонечко", присяжного Чорнухинського районного суду Полтавської області, мешканки АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи присяжним Чорнухинського районного суду Полтавської області, відповідно до підпункту «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 1 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (до 01.04.2025), а саме лише о 16 год. 10 хв.09.04.2025 подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 суду пояснила, що почала заповнювати декларацію ввечері 31.03.2025, це вона лише другий раз подавала таку декларацію, перший раз - їй допомагали заповнювати, а за цим разом вважала, що вже справиться сама, і коли її "викинуло" з системи, вона думала, що декларація автоматично збережеться; потім на початку квітня їй зателефонували з суду і повідомили, що така декларація в системі відсутня, і тому вона 9 квітня 2025 р. знову стала заповнювати декларацію і подала її вже скориставшись допомогою інших осіб. Раніше, до 31.03.2025, вона подати декларацію не могла, оскільки на роботі поганий інтернет, а вдома - комп'ютер був постійно зайнятий, оскільки на той час дочка готувалася до НМТ. Фактично вину визнала, але просила не притягувати її до відповідальності, бо в протилежному випадку вона не зможе влаштуватися на роботу в органи місцевого самоврядування, хоча має такий намір.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Фесенко Ю.О. просила закрити провадження у справі за малозначністю і звільнити ОСОБА_1 від відповідальності, оскільки строк, який пропущено є незначним (всього 8 днів), умисел у ОСОБА_1 був відсутній, особою, уповноваженою на складання протоколу та адміністративного матеріалу, штучно було створено умови для продовження строку притягнення до адміністративної відповідальності, більше того ОСОБА_1 під підпис була ознайомлена лише про необхідність подання декларації в 2024 р.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , її захисника, думку прокурора, який вважав ОСОБА_1 винною у вчиненні корупційного діяння, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, суд приходить до такого висновку.
Відповідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як визначено ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Провина ОСОБА_1 доведена матеріалами зібраними в справі про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом № 397 про адміністративне правопорушення від 09.09.2025, адже відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі, іншими матеріалами зібраними у справі та поясненнями ОСОБА_1 , наданими нею в судовому засіданні.
Так, судом встановлено, що рішенням Лубенської районної ради № 197-ХІІІ від 22.12.2022 затверджено список присяжних Чорнухинського районного суду Полтавської області, в якому зазначена і ОСОБА_1 .
З інформації з публічної частини офіційного веб-сайту НАЗК вбачається що ОСОБА_1 декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 р. подала лише 09.04.2025.
Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно- правову відповідальність.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону. Відповідно до пункту 6 ч. 7 ст. 56 Закону присяжні повинні виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
Відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті З цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Таким чином, відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до абз. 4 п. 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12.10.2023.
Зважаючи на вищенаведене, судом встановлено, що ОСОБА_1 виконуючи обов'язки присяжного Чорнухинського районного суду Полтавської області без поважних причин, несвоєчасно, тобто після встановленого терміну декларування (до 01.04.2025), щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції, а саме 09.04.2025, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь її вини, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП в мінімальному розмірі.
При цьому суд не бере до уваги аргументи захисника щодо можливості звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 22 КУпАП з огляду на таке.
Відповідно ст.22 КУпАП при малозначності правопорушення суддя може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При цьому законодавцем не визначено змісту поняття та ознак малозначності адміністративного правопорушення.
Родовим об'єктом корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією, виступають суспільні відносини, якими визначаються зміст та порядок законної діяльності суб'єктів владних повноважень, встановлений відповідними нормативними актами.
Міжнародні стандарти протидії корупції зобов'язують держави вживати заходів для встановлення у своєму національному законодавстві відповідальності за вчинення корупційних діянь. Це закріплено, зокрема, у Главі ІІ «Кримінальної Конвенції про боротьбу з корупцією» від 27.01.1999, Главі ІІ Додаткового протоколу до неї від 15.05.2003, Главі ІІІ «Конвенції ООН проти корупції» від 31.10.2003, що ратифіковані Верховною Радою України 18.10.2006 та є обов'язковими для України.
Визнання адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією малозначним суперечить принципам запобігання і протидії корупції, не відповідає міжнародним стандартам у цій сфері, не сприятиме зміцненню авторитету країни, може завдати шкоди демократичним засадам управління суспільством, функціонування державного апарату, порушить встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування. Наведене виключає застосування положень ст.22 КУпАП у цій справі.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Враховуючи дану норму законодавства та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 1 ст. 172-6, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Лохвицького
районного суду Людмила ЦІМБОТА