"20" листопада 2025 р. Справа № 363/4423/25
(ЗАОЧНЕ)
20 листопада 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Дьоміної О.П., секретаря Підопригори Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгорода в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
01.08.2025 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором за №289163823 від 20.03.2021 року у розмірі 15 923,24 грн., а також судові витрати. В обґрунтування позову посилався на те, що 20.03.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачкою було укладено кредитний договір за №289163823 на суму 13 000 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора MNV49BR9. Перед укладенням договору, відповідачка, з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшла на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua; зареєструвалася на даному сайті, створивши особистий кабінет позичальника; за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнила та подала заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання, пройшла належну перевірку (верифікацію); ознайомилась та підтвердила згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною договору. Правила надання грошових коштів у кредит первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору; отримала на номер телефону, вказаний у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використала для підписання кредитного договору; надала згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладання договору (підписала договір одноразовим ідентифікатором). Отже, саме відповідачка ініціювала укладення договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або 4 смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір між відповідачкою та первісним кредитором не був би укладений. Отже, у договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі і щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строку та умов користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Згідно умов договору, первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачці, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 13 000 грн. 20.03.2021 року на банківську карту за № НОМЕР_1 відповідачки, яку вона вказала у заявці при укладенні договору. Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі. 28.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу за №28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, в тому числі і щодо продовження терміну дії договору факторингу. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги за №150 від 07.09.2021 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу за №05/0820-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги за №10 від 31.07.2023 року до договору факторингу, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 04.06.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу за №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого, позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором. Відповідно до Реєстру боржників від 04.06.2025 року за договором факторингу, від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 15 923,24 грн. ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідачки не здійснювалося погашення заборгованості за договором. Станом на дату подання позовної заяви, на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості від відповідачки за договорам, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за договором становить - 15 923,24 грн., яка складається з: 8 446,52 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 7 476,72 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.08.2025 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явилась, при цьому в прохальній частині позовної заяви просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, крім того повідомлялась через офіційний портал «Судова влада України» веб-сторінку Вишгородського районного суду Київської області, причини неявки суду невідомі, а тому суд, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідачки.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
20.11.2025 року відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України - у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. А відтак, оскільки учасники справи у судове засідання не з'явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного:
20.03.2021 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» із заявкою на отримання грошових коштів в кредит. (а.с.18)
Так, судом встановлено, що наказом директора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» №20-11/2021 від 16.08.2021 року затверджено алгоритм дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору (а.с.12-17)
Відповідачці надано одноразовий ідентифікатор MNV49BR9, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». (а.с.11)
Встановлено, що 20.03.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір за №289163823 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. (а.с.30-31)
Відповідно до п. 1.1.,1.2.,1.4.-1.7. договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 13 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Кредит надається строком на 126 (сто двадцять шість) днів.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 237,25 (двісті тридцять сім цілих двадцять п'ять сотих) відсотків річних, що становить 0,65 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (дисконтна процентна ставка).
На умовах, викладених в п. 1.6. договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 (чотириста сімдесят чотири цілих п'ять десятих) відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (базова процентна ставка).
Умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим договором умови про нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує датою платежу. У разі якщо позичальник погасить прострочену заборгованість за договором, умови у вигляді нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.
За умови застосування до відносин між сторонами умов нарахування процентів за базовою процентною ставкою: загальні витрати за кредитом складають - 13 188 грн. 70 коп. (тринадцять тисяч сто вісімдесят вісім грн. сімдесят коп.); орієнтовна загальна вартість кредиту складає - 26 188 грн. 70 коп. (двадцять шість тисяч сто вісімдесят вісім грн. сімдесят коп.); орієнтовна реальна річна процентна ставка складає - 474,50 відсотків річних.
Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту за базовою процентною ставкою базується на припущенні, що споживач не здійснює платежів передбачених Графіком платежів починаючи з першого платежу, а отже нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється з наступного дня, що слідує за першою датою платежу передбаченою Графіком платежів. Орієнтовна реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що базова та дисконтна процентні ставки та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору.
Повернення частини кредиту та всіх нарахованих процентів здійснюється раз в два тижні (кожні 14 днів) починаючи з першого тижня користування кредитом. Рекомендований розрахунок сукупної вартості кредиту, суми та дати платежів, які здійснюються в ануїтетній формі, зазначаються в Графіку платежів, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно платіжного доручення АТ «АЛЬФА-БАНК» за №b8e6cf5f-23ab-4a6a-a767-ec77d9b1eb24 від 20.03.2021 року, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на картковий рахунок ОСОБА_1 5168-74ХХ-ХХХХ-9843 перераховано 13 000 грн., призначення платежу - переказ коштів згідно кредитного договору за №289163823 від 20.03.2021 року, що також підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.8, 90)
Згідно розрахунку заборгованості за договором за №289163823 від 20.03.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 складає 13 409 грн. 38 коп. (а.с.45-46)
До матеріалів справи також долучено графік платежів з розрахунку дисконтної процентної ставки протягом всього строку дії Договору. (а.с.32)
В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали низку додаткових угод до кредитного договору за №289163823: від 18.05.2021 року, від 01.06.2021 року. (а.с.32 (на звороті) - 33)
Відповідачка взяті на себе зобов'язання по виплаті кредитних коштів, у строки визначені кредитним договором належним чином не виконує, термін сплати коштів порушено.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу за №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором за №289163823 від 20.03.2021 року укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс». (а.с.71-74)
В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали низку додаткових угод: №19 від 28.11.2019 року, №26 від 31.12.2020 року, №27 від 31.12.2021 року, №31 від 31.12.2022 року та №32 від 31.12.2023 року, якими продовжено строк дії договору факторингу до 31.12.2024 року включно.(а.с.76 (на звороті) - 82)
Згідно реєстру прав вимоги за №150 від 07.09.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором за №289163823 від 20.03.2021 року становить 15 923 грн. 24 коп. (а.с.69-70)
05.08.2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу за №05/0820-01, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором за №289163823 від 20.03.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». (а.с. 62-64)
Згідно реєстру прав вимоги за №10, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором за №289163823 від 20.03.2021 року становить 15 923 грн. 24 коп.(а.с. 67а-67в)
Зазначене також підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за період з 07.09.2021 року по 31.07.2023 року. (а.с. 42)
04.06.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (фактор) укладено договір факторингу за №04/06/25-Ю, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором за №289163823 від 20.03.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». (а.с.56-59)
Згідно витягу з Додатку 1 до договору факторингу за №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним за №289163823 від 20.03.2021 року становить 15 923 грн. 24 коп. (а.с.54-55)
Зазначене також підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором за №289163823 від 20.03.2021 року. (а.с.41)
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Таким чином між сторонами виникли зобов'язальні, цивільно-правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюються нормами ЦК України.
Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 628, ст. 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, ст. 207 ЦК України). Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі за №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі за №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі за №127/33824/19.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Враховуючи наведене, проаналізувавши зміст договору, його форму, суд дійшов висновку, що договір дійсно укладений сторонами правочину в електронній формі із застосуванням електронної комерції, відповідає вимогам ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Доказів зворотного відповідач суду не надав, як і не спростував факт укладення договору.
Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.
Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідачки - зобов'язання з повернення кредитних коштів.
Свої зобов'язання за кредитним договором первісний кредитодавець виконав належним чином, надавши позичальникові кредит в обумовленому розмірі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає право кредитодавця вимагати їх повернення.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі за №2-1383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину: вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
У даній справі позичальницею не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаним договором, як і презумпція правомірності його не спростована.
Зважаючи на те, що відповідачка не здійснювала погашення заборгованості по кредиту належним чином та не повернула кредит протягом строку, обумовленого сторонами при укладенні договору, тим самим допустила істотне порушення виконання своїх кредитно-договірних зобов'язань, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором за №289163823 від 20.03.2021 року у розмірі 15 923, 24 грн., яка складається з: 8 446 грн. 52 коп. - заборгованості за тілом кредиту та 7 476 грн. 72 коп. - по несплаченим відсоткам.
Також, в порядку ст.141 ЦПК України, із відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Щодо вимог про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7 000 грн. суд зазначає наступне:
Згідно з ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України).
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
У постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі за №362/3912/18 (провадження за №61-15005св19) та від 30.09.2020 року в справі за №201/14495/16-ц (провадження за №61-22962св19) викладено правовий висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява за №19336/04, п. 269).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява за №58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджується: договором про надання правничої допомоги за №05/06/25-01 від 05.06.2025 року, додатковою угодою за №25770527136 до договору про надання правничої допомоги, актом прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2025 року, довіреністю адвоката, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю за №4956 від 24.04.2012 року, протоколом погодження вартості послуг
Разом з цим, суд вважає завищеною оплату наданих послуг, оскільки заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову.
Справа розглядалась в спрощеного позовного провадження з викликом сторін, однак адвокат не приймав участі в судових засіданнях. Враховуючи принцип розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням співмірності виконаної адвокатом роботи, та заявленої суми до стягнення, складності справи.
При визначенні судом розміру витрат на професійну правничу допомогу судом враховується, що, представник позивача в судове засідання не прибував, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності, розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а обсяг наданих адвокатом послуг фактично складається лише з складення позовної заяви.
Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, ціну позову, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 1 500 грн. Саме така сума відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, за №303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява за №4909/04, від 10.02.2010 року).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 522, 530, 536, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4,12,13,76,81,141,280,289 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором за №289163823 від 20.03.2021 рокуу розмірі 15 923 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 24 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163, юридична адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, оф. 10.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1
Головуюча суддя О.П. Дьоміна