"20" листопада 2025 р. Справа № 363/6162/25
20 листопада 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши матеріали, які надійшли до суду з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, адреса місця реєстрації та проживання:
АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП,
09.10.2025, приблизно о 18:30, за адресою м. Вишгород, пр-т Мазепи, біля магазину «Фора», громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: не давав їй можливості проїхати, ображав нецензурною лайкою, чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення від 09.10.2025 серії ВАД №650042, який був складений у присутності ОСОБА_3 та ним підписаний без будь-яких зауважень;
довідкою т.в.о. заступника начальника управління поліції - начальника СВ Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Д.Голодникова про відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливості у зв'язку з цим внесення відповідної інформації до ЄРДР;
рапортом ст. інспектора чергового Вишгородського РУП ГУНП в Київський області Єремєєва О.О. про отримання від ОСОБА_2 повідомлення про вчинення адміністративного порушення «Домашнє насильство», кривдник - ОСОБА_1 ;
протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.10.2025, за змістом якої 19.10.2025, близько 18:30 в АДРЕСА_2 , колишній чоловік - ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою;
письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 09.10.2025, згідно яких, вона вийшла із магазину, сіла у свій автомобіль, заблокувала двері, на що її чоловік почав смикати за двері, стукати руками по вікнах, кричати до неї нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, надсилає їй смс-повідомлення з нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою;
письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09.10.2025, які надав працівникам поліції щодо їх виклику його дружиною, згідно яких він прийшов забрати свої речі, а коли йшов до зупинки, побачив автомобіль дружини. Він підійшов з метою поспілкуватися щодо особистих речей, які залишилися у квартирі, в ході чого, вона швидко почала їхати назад та показувати нецензурні жести, лаялася, телефонувала його керівництву та вийшла з автомобіля після приїзду поліції;
копією паспорту громадянки України ОСОБА_2 ;
фотокопією єДокументу ОСОБА_1 із застосунку «Дія»;
копією свідоцтва про шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також відеозаписом з камер системи «Безпечне місто», що фіксували події за адресою: Київська обл, м. Вишгород, пр-т Івана Мазепи, 2 (біля магазину «Фора»), в період часу 18:00 по 19:00 09.10.2025, наданим Вишгородським РУП ГУНП в Київській області на відповідний запит суду.
Під час розгляду справи, ОСОБА_1 заперечував свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, вказуючи, що постукав у вікно автомобіля, щоб поспілкуватися з дружиною щодо своїх речей, які вона не віддавала. Стверджує, що дружина його ображала.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що не бажає спілкуватися на одинці зі своїм чоловіком, оскільки боїться його. Вказує на численні смс-повідомлення із погрозами, а також, що 09.10.2025 була в магазині, а коли сіла у автомобіль, до неї підійшов ОСОБА_1 та почав кричати до неї, ображати, смикати за двері, стукати у вікно, щоб вона вийшла, проте двері заблокувала та викликала поліцію.
Також, у присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом досліджено відеозапис з місця події, на якому зафіксовано, як ОСОБА_2 сіла у автомобіль, почала рух заднім ходом, проте в цей момент підійшов ОСОБА_1 та стояв позаду автомобіля, не даючи виїхати із паркомісця. Автомобіль повернувся у попереднє положення, при цьому водій ОСОБА_2 не виходила з нього, а ОСОБА_1 підійшов до водійського боку автомобіля, тривалий час знаходився на тому місця, поклав на дах автомобіля картину, потім знову стояв позаду автомобіля, що свідчить про вчинення ним перешкод виїзду автомобілю ОСОБА_2 .
Після перегляду відеозапису ОСОБА_1 пояснив, що він намагався достукатися до дружини, яка заблокувала двері, щоб поговорити з нею, вона не виходила з автомобіля, а він не давав їй проїзду до прибуття працівників поліції. Після того, як прибули працівники поліції, вона вийшла з авто, ображала його та лаялася.
ОСОБА_2 у свою чергу пояснила, що не бажає спілкуватися з чоловіком, після неодноразових його погроз, вона боїться його та він чинить на неї психологічно. Він не давав можливості від'їхати від магазину, кричав до неї, стукав у вікно автомобіля, яке міг розбити, та смикав за двері, які вона заблокувала та викликала працівників поліції.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, вважає доведеним факт наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною першщою статті 173-2КУпАП, з таких підстав.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із частиною першою статті 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною та організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закону № 2229-VIII).
Стаття 1 Закону № 2229-VIII визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3 статті 1 Закону № 2229-VIII).
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (пункт 14 статті 1 Закону № 2229-VIII).
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17 статті 1 Закону № 2229-VIII).
Домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
З аналізу вищевказаних норм убачається, що домашнє насильство, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння (дія або бездіяльність) фізичного, психологічного чи економічного характеру, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд вважає, що досліджені у судовому засіданні докази, є належними, допустимими та достовірними, здобутими з додержанням процесуальної процедури, вони не суперечать фактичним обставинам справи та об'єктивно узгоджуються між собою. Досліджений судом відеозапис, на якому зафіксовано обставини адміністративного правопорушення та перебіг подій за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є достатнім для оцінки в контексті диспозиції частини першої статті 173-2 КУпАП.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно із статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням характеру вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає за доцільне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу, у межах визначених санкцією частини першої статті 173-2 КУпАП.
Враховуючи положення статей 283, 39-1 КУпАП, під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення суд не вважає доцільним вирішувати питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 1, 7, 9, 23, 33, 40-1, 173-2, 245, 251, 252, 255, 256, 276-279, 280, 283-285, 289 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень
60 копійок.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя О.П. Лукач