"19" листопада 2025 р. Справа № 363/4277/25
Іменем України
19 листопада 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Дьоміної О.П., за участю секретаря Підопригори Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгорода в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаціна компанія «Комфорт-Майстер» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
28.07.2025 року представником позивача - Клименком О. подано до Вишгородського районного суду Київської області вказану позовну заяву, в якій представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Експлуатаційна компанія «Комфорт-Майстер» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг, за період з грудня 2018 року по квітень 2025 року, в розмірі 54 626 грн. 58 коп., також за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, стягнути з останнього 3% річних в розмірі 2 017 грн. 97 коп. та інфляційні втрати в розмірі 8 436 грн. 29 коп., а також витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.08.2025 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по вказані цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
20.10.2025 року представник позивача подав до суду заяву, в якій, посилаючись на сплату відповідачем заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 54 626 грн. 58 коп. та інфляційних втрат в розмірі 8 436 грн. 29 коп., а також компенсацію судового збору, просив прийняти відмову позивача від позову в частині вимог про стягнення 3% та закрити провадження по даній справі.
Учасники провадження в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, поважності причин неявки не повідомили.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явилися, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши заяву представника позивача, а також матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:
Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Стаття 49 ч. 2 п. 1 ЦПК України зазначає, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Як вбачається із заяви представника позивача, останній просив суд закрити провадження у справі, у зв'язку з тим, що відсутній предмет спору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Об'єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановою від 20.09.2021 року у справі за №638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) роз'яснила, що мається на увазі під відсутністю предмету спору. Так, Колегія суддів вважала, що необхідно конкретизувати висновок Верховного Суду щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а саме зазначити, що закриття провадження у справі можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення, з огляду на таке. Так, поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.
ОП КСЦ Верховного Суду виснувала, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
При цьому, суд враховує, що відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами, а в свою чергу відсутність предмета судового розгляду тягне за собою припинення провадження у справі. Тобто за відсутності спору сторін щодо відповідних прав та обов'язків і відсутності з боку жодної із сторін дій, які свідчать про наявність між ними неврегульованих спірних питань, маються підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а саме у разі відсутності предмета спору.
За таких обставин, суд вважає за доцільне задовольнити заяву представника позивача та закрити провадження у справі.
На підставі викладеного вище та керуючись ст. ст.255, 353-354 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача - Клименка О. про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаціна компанія «Комфорт-Майстер» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги- закрити.
Роз'яснити, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуюча суддя О.П. Дьоміна