Справа № 362/7969/25
Провадження № 2/362/4193/25
про залишення позовної заяви без руху
18.11.2025
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Попович О.В. перевірив на предмет відповідності вимогам закону матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики й
встановив:
Позивач звернувся до суду з указаною позовною заявою.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України.
Так, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно з приписами частини першої та другої статті 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (частина перша статті 6 Закону «Про судовий збір»).
Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), якою, зокрема встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Так, відповідно до 37 Інструкції, платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов'язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.
При цьому реквізит «Призначення платежу» у платіжних інструкціях заповнюється з урахуванням вимог, установлених у розділі II Інструкції.
За змістом пункту 41 Інструкції платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви позивачем долучено платіжний документ: платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 135470 від 23 вересня 2025 року про сплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
При перевірці зарахування сплаченого позивачем судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України встановлено, що судовий збір за платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 135470 від 23 вересня 2025 року на суму 3 028,00 грн. сплачено за подання до суду позовної заяви до іншого відповідача - ОСОБА_2 .
За таких обставин платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 135470 від 23 вересня 2025 року на суму 3 028,00 грн. не може бути прийнята судом у якості належного доказу сплати судового збору за подання позовної заяви в даній справі, оскільки не містить обов'язкової інформації про призначення платежу.
Наведена позиція суду відповідає сталій практиці Верховного Суду, викладеній в постанові від 16 січня 2019 року по справі № 905/1057/18, ухвалі від 31 травня 2018 року по справі № 922/496/17.
Щодо клопотання про врахування судового збору, сплаченого з технічною помилкою в призначенні платежу, слід зазначити наступне.
Суд зауважує, що законодавством передбачено підстави та механізм повернення з державного бюджету сплачених сум судового збору.
Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів, які добровільно були сплачені заявником, здійснюється на підставі та в порядку визначеному Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок).
Відповідно пункту 5 Порядку повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що повернення судового збору відбувається в позапроцесуальному порядку, за заявою про повернення надлишково сплаченого судового збору, поданою у відповідності до вимог Порядку.
За таких обставин у задоволенні клопотання про врахування судового збору, сплаченого з технічною помилкою в призначенні платежу слід відмовити.
Недотримання обов'язкових вимог статті 177 ЦПК України є перешкодою для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За правилами частини дев'ятої цієї ж статті заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
За таких обставин, позивачу необхідно надати строк для усунення недоліків позовної заяви, а саму позовну заяву - залишити без руху.
Керуючись статтею 185 ЦПК України, суд
постановив:
1. Залишити без руху позовну заяву.
2. Надати позивачу строк у п'ять днів із дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків заяви, наведених у мотивувальній частині ухвали.
3. Направити (вручити) позивачу (його представнику) копію цієї ухвали.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя О.В. Попович