Справа № 362/4355/25
Провадження № 2-о/362/142/25
10.11.25 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участі секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в м. Василькові Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою, в якій просять встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком, а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір'ю, а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_6 є їх сином.
Заяву обґрунтовують тим, що заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є батьками померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який перебував на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 і ІНФОРМАЦІЯ_6 загинув під час виконання бойових завдань поблизу н.п. Іванівське Донецької області.Відповідно до витягу з протоколу засідання ВЛК від 05.12.2024 р. №8663 встановлено, що травма солдата ОСОБА_4 , яка призвела до смерті, пов'язана із захистом Батьківщини. 11.01.2024 р. на ім'я та адресу ОСОБА_1 , як батька, було направлено сповіщення сім'ї №202 про загибель ІНФОРМАЦІЯ_7 при виконанні бойового завдання його сина ОСОБА_4 . З метою реалізації своїх прав на отримання грошової допомоги у зв'язку з загибеллю сина заявники звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_8 з відповідною заявою, однак отримали повідомлення про повернення поданих заявниками документів з посиланням на телеграму ІНФОРМАЦІЯ_9 від 18.02.2025 р. Підставою відмови згідно вищевказаних листів була невідповідність прізвищ (в частині літери «И» та літери «І») батька (СИНЧУК) і матері (СИНЧУК) та загиблого сина ( ОСОБА_5 ).Заявники зазначають, що свідоцтво про народження їх сина видане російською мовою, і , відповідно призвіще дитини зазначено як - « ОСОБА_6 », імена батьків - « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_2 ». Але при отриманні паспортів громадянина України,імена заявників були зазначені як « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_2 », а прізвище їх сина - як « ОСОБА_4 ». На підтвердження ідентичності прізвища надають експертний висновок Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/64-а від 15.01.2024 року, а також довідку Глевахівської селищної ради №546 від 12.06.2025 року, якою підтверджено, що ОСОБА_4 проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїми батьками - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в громаді відомі як син і батьки. Встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 був сином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідне заявникам для реалізації їх прав на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку загибеллю їх сина та інших соціальних прав, оскільки таке право може бути реалізоване лише після встановлення наявності родинних відносин.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та витребувано у приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Іваннікова І.М. належним чином завірену копію спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 сина ОСОБА_4 (а.с.37)
23 червня 2025 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області від приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Іваннікова І.М. надійшли матеріали спадкової справи №24/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 .
Від представника заявників, адвоката Стукалової І.В., 24 червня 2025 року надійшло клопотання, в якому вона просить залучити в якості зацікавленої особи по даній справі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка є рідною сестрою та спадкоємицею майна померлого ОСОБА_4 .
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2025 року залучено ОСОБА_3 до участі у розгляді справи за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту, що має юридичне значення у якості заінтересованої особи (а.с.108-109).
14 липня 2025 року ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності та повідомила, що є рідною сестрою та спадкоємицею майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 , а її батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є його батьками. Повідомила, що не претендує на отримання одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця, а тому просить заяву задовольнити.
08 вересня 2025 року представник заявників, адвокат Стукалова І.В. подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, просить подану заяву задовольнити.
Представники заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з'явилися , про розгляд справи повідомленні належним чином, заяв або клопотань із процесуальних питань до суду не направляли.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Інших заяв та клопотань до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, розглянувши заяву та додані матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи із таких міркувань.
Відповідно до частини 1 статті 4, частини 1 статті 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 28 липня 1978 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.13).
У даному шлюбі у заявників ІНФОРМАЦІЯ_13 в с. Мархалівка народився син ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 14).
08 січня 2024 р. на ім'я та адресу ОСОБА_1 , як батька, було направлено сповіщення сім'ї №122 про зникнення безвісти 05 січня 2024 р. його сина ОСОБА_4 при виконанні бойових завдань, а 11 січня 2024 р. на ім'я та адресу ОСОБА_1 , як батька надійшло сповіщення сім'ї №202 про загибель ІНФОРМАЦІЯ_14 при виконанні бойового завдання його сина ОСОБА_4 (а.с. 19-20).
ОСОБА_4 перебував на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 і ІНФОРМАЦІЯ_6 загинув під час виконання бойових завдань поблизу н.п. Іванівське Донецької області, особисте розпорядження на випадок своєї загибелі (смерті) про виплату одноразової грошової допомоги не склав, що підтверджується копією Довідки Військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2025 року №1008 та копією витяга із наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 10.02.2024 р. №41 (а.с. 15-17).
Відповідно до витягу з протоколу засідання ВЛК від 05.12.2024 р. №8663 встановлено, що травма солдата ОСОБА_4 , яка призвела до смерті, пов'язана із захистом Батьківщини (а.с.18).
Смерть ОСОБА_4 зареєстрована Боярським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис про смерть №08, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 21).
З метою реалізації своїх прав на отримання грошової допомоги у зв'язку з загибеллю сина заявники звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_12 з заявою про виплату одноразової громової допомоги у зв'язку з загибеллю сина.
ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було повідомлено про повернення поданих заявниками документів з посиланням на телеграму ІНФОРМАЦІЯ_9 від 18.02.2025 р., підставою відмови згідно вищевказаних листів була невідповідність прізвищ (в частині літери «И» та літери «І») батька (СИНЧУК) і матері (СИНЧУК) та загиблого сина ( ОСОБА_5 ), що підтверджується копіями листів ІНФОРМАЦІЯ_8 від 10.03.2025 року №3/2774, ІНФОРМАЦІЯ_16 від 18.02.2025 року №2/3/1/2812 та ІНФОРМАЦІЯ_8 від 06.02.2025 року №3/987.
Відповідно до експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/64-а від 15.01.2024 року зазначено, що у практиці лінгвістичних експертиз спостерігаються непоодинокі випадки документальної фіксації некоректних українських записів прізвищ під впливом їх російської вимови або під графічним впливом відповідних записів російською мовою. Зокрема, під впливом російської орфоепії та орфографії в українських документальних записах прізвищ трапляються випадки сплутування літер и / і в основах. Ідентифікація таких орфографічно відмінних записів прізвищ у документах однієї особи або членів однієї родини грунтується на їх співвіднесенні з типовими девіаціями, зумовленими наведеними вище причинами. 3 урахуванням зазначеного українські записи прізвища ОСОБА_9 (паспорт; сповіщення сім?ї, запис ОСОБА_4 ) та ОСОБА_10 (паспорт; свідоцтво про народження, запис ОСОБА_1 ; паспорт, запис ОСОБА_2 ), запис російською мовою ОСОБА_10 (свідоцтво про народження, запис ОСОБА_6 , батько ОСОБА_7 , мати ОСОБА_2 ) попри розбіжності в орфографічній фіксації в документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначеної особи є ідентичними. Розбіжності між записами прізвища українською мовою виникли внаслідок фіксації його фонетичних варіантів під впливом особливостей усного мовлення діалектного ареалу, де зроблено ці записи (а.с. 25).
Судом встановлено, що свідоцтво про народження сина заявників видане російською мовою, і, відповідно прізвище дитини було зазначено як - « ОСОБА_6 », прізвища батьків - « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_2 ». Але при отриманні паспортів громадянина України, прізвище та імена заявників були зазначені як « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_2 », а прізвище їх сина - як « ОСОБА_11 ».
Крім того, з огляду матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_4 встановлено наступне, що ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Іваннікова І.М. з заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 брата ОСОБА_4 . На підтвердження доказу родинних відносин було надано її свідоцтво про народження, та свідоцтво про народження ОСОБА_4 , відомості про батьків у яких є ідентичними, а саме батько ОСОБА_1 та мати ОСОБА_2 .
Крім того, заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємці першої черги, а саме батьки померлого, подали приватному нотаріусу Фастівського районного нотаріального округу Іваннікову І.М. заяви.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.07.2024 року, виданого приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області, спадкоємцем зазначеного у даному свідоцтві майна ОСОБА_4 , 1979 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , є його рідна сестра ОСОБА_3 , у зв'язку з відмовою спадкоємців першої черги: батька померлого - ОСОБА_1 та матері померлого ОСОБА_2 .
Крім того, відповідно до довідки Глевахівської селищної ради №546 від 12.06.2025 року, підтверджено, що ОСОБА_4 проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїми батьками - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в громаді відомі як син і батьки.
Виходячи з логічного аналізу зазначених вище документів, зважаючи на відповідність прізвища загиблого ОСОБА_4 прізвища заявників ОСОБА_1 , спільності зареєстрованого місця проживання, зважаючи на сам факт наявності у заявників оригіналів свідоцтва про народження, свідоцтва про смерть та копії паспорту та загиблого ОСОБА_4 , беручи до уваги визнання спадкових прав (та відмови від спадкування) заявників на майно померлого ОСОБА_4 як його батьків - вбачається, що ОСОБА_4 був сином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а різниця в написанні прізвища пояснюється допущенням помилки при перекладі прізвища з російської мови на українську.
При цьому, вказана розбіжність в написанні прізвищ заявників та їх загиблого під час несення військової служби сина унеможливлює подання у встановленому законом порядку відповідних документів щодо одноразової грошової допомоги, встановлення членів родини загиблого, ступеню їх родинних відносин, та відповідно - отримання заявниками належних їм виплат.
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
При розгляді справи судом спору про право між заінтересованими особами не встановлено, вирішення даного питання надасть право заявникам на набуття нею статусу члена сім'ї військовослужбовця відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
При цьому між заявниками та ІНФОРМАЦІЯ_17 та ІНФОРМАЦІЯ_18 не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки останні не є суб'єктом отримання такої соціальної допомоги.
Інших осіб, суб'єктів отримання одноразової грошової допомоги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 - судом не встановлено.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) сформульовано висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21).
Статтею 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, родинних відносин між фізичними особами (пункт 1).
Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - це кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями "родичі ", "родинні стосунки " охоплюється коло осіб, які пов'язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням (постанова Верховного Суду від 15 січня 2025 року у справі № 205/4972/23).
Встановлення факту родинних відносин може мати місце, якщо з певних причин зазначений факт не був зареєстрований органами Державної реєстрації актів цивільного стану, у реєстрації цього факту було відмовлено або помилка органу Державної реєстрації актів цивільного стану у актовому записі має настільки давнє походження, що її виправлення має потягнути за собою цілу низку виправлення в інших актових записах. Тому суд повинен перевірити наявність причин, за яких неможливо отримати документ, що посвідчує цей факт, а потім наявність цього факту (постанова Верховного Суду від 06 серпня 2025 року у справі № 214/4980/22).
Водночас згідно з пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Цей висновок також було сформульовано у постановах Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 153/1340/17, який суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, факт родинних відносин заявникам необхідно встановити для того, щоб реалізувати свої права щодо отримання виплат. Встановлення факту родинних відносин породить для заявників певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для підтвердження факту родинних відносин не існує. Факт родинних відносин між заявниками та загиблим підтверджується належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи. Крім того, вказаний факт ніким не заперечуються.
Установлення цього факту не пов'язується з вирішенням спору про право, оскільки його мета - усунути розбіжність в одній літері прізвища Заявників у свідоцтві про народження та паспорті громадянина України загиблого сина, яку орган державної реєстрації актів цивільного стану відмовляєтся виправляти в позасудовому порядку.
А тому, під час судового розгляду, з огляду наданих заявниками та зібраних судом доказів, а також наданих письмових пояснень ОСОБА_3 беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 є батьком, а ОСОБА_2 є матір'ю, а їх сином є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , військовослужбовця, загиблого (померлого) ІНФОРМАЦІЯ_6 , а тому, суд вважає, що встановлення факту родинних відносин заявників з загиблим військовим ОСОБА_4 , що просять заявники, знайшло повне підтвердження в судовому засіданні і його об'єктивність не викликає в суду сумніву, заява про встановлення факту родинних відносин є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, незважаючи на задоволення вимог заявників, суд не повертає сплачену при зверненні до суду суму судового збору, оскільки згідно вимог ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного і керуючись статтями 259, 265, 268, 293, 294, 315 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , загиблого (померлого) ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір'ю військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , загиблого (померлого) ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявники:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 ; АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 ; АДРЕСА_1
Заінтересовані особи:
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце знаходження: АДРЕСА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_7 ; АДРЕСА_2 .
Текст рішення складено 10.11.2025 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко