Справа № 285/6065/25
провадження № 3/0285/2613/25
18 листопада 2025 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О., при секретарі судового засідання Клечковській М. М.,
з участю:
іншого учасника ДТП ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов
від Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області,
за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення
відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 ,
який зареєстрований в АДРЕСА_1
та проживає в тому ж населеному пункті по АДРЕСА_2 , -
ОСОБА_2 26.10.2025 о 17:55 год на автодорозі М-06 Київ-Чоп 225 км, керуючи транспортним засобом Volvo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перед перестроюванням в ліву смугу не переконався, що це буде безпечним, та не надав перевагу в русі автомобілю Toyota, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , що рухався в попутному напрямку, внаслідок чого відбулось зіткнення автомобіля Toyota з відбійником, та отримання механічних пошкоджень.
В судове засідання особа, відносно якої складено протокол, не прибула, про час і місце розгляду справи повідомлена в порядку, визначеному ст.277-2 КУпАП, зокрема, судом було направлено SMS-повідомлення на мобільний номер ОСОБА_2 (вказаний ним власноручно у своїх поясненнях) з датою та часом розгляду справи, яке було успішно доставлено йому 31.10.2025.
Також, інформація про час та місце проведення судового засідання була оприлюднена на офіційному веб-порталі Судової влади України, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
До суду не надходили від ОСОБА_2 заяви чи клопотання щодо розгляду справи. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу.
ОСОБА_2 належної зацікавленості у розгляді справи не виявив, будь-яких доказів на спростування своєї вини у інкримінованому йому правопорушенні не надав, що є його свідомим волевиявленням та дає суду право розглянути справу за його відсутності.
В судовому засіданні інший учасник ДТП ОСОБА_1 пояснила, що 26.10.2025 рухалась на своєму автомобілі Toyota (мінівен), реєстраційний номер НОМЕР_3 , зі сторони м Рівне в сторону м Житомир. Коли її автомобіль рухався в лівій смузі автодороги, здійснюючи випередження інших автомобілів, які рухались в попутному напрямку, водій Volvo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , увімкнув лівий показник повороту та відразу розпочав рух вліво на її смугу, тим самим створивши їй перешкоду в русі, а тому вона була змушена рухатись вліво до відбійника, внаслідок чого її автомобіль здійснив зіткнення з відбійником, зазнавши технічних ушкоджень.
Під час руху разом з нею в автомобілі був чоловік, який знаходився на пасажирському сидінні, батьки та неповнолітні діти. Водій транспортного засобу Volvo після ДТП відразу навіть не зупинився і лише після того як його колега повідомив йому про ДТП, він зупинив свій автомобіль.
На наступний день після ДТП син ОСОБА_3 почав жалітись на біль, а тому вони були змушені звернутись до лікаря, де йому було встановлено діагноз дисторзія шийного відділу хребта.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , підтвердив обставини, викладені в протоколі та пояснення його дружини ОСОБА_1 . Також зазначив, що ОСОБА_2 пояснював їм, що не побачив їх автомобіль та без відеодоказів залишить місце ДТП, тому вони відразу викликали патрульну поліцію. Він вимагав відео з відеореєстратора на підтвердження події ДТП.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходжу наступного висновку.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається ПДР, згідно з п.1.9 яких особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ПДР, дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Так, ст.124 КУпАП передбачає відповідальність водіїв за скоєння дорожньо-транспортної пригоди, в якій пошкоджено один або кілька автомобілів, але не завдано шкоди здоров'ю людей.
Водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Підставою для складання відносно ОСОБА_2 працівником поліції протоколу стало порушення ним вимог п.10.1 ПДР, згідно із яким водій, перед перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується даними протоколу серії ЕПР 1 №494969 про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП та рапортом старшого інспектора чергового УПП в Житомирській області від 26.10.2025, відповідно до якого під час виїзду на місце події на 225 км а/д Київ-Чоп було встановлено порушення ПДР водієм ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобіль Toyota отримав механічні ушкодження та було пошкоджено колесовідбійник.
Одночасно судом було досліджено наданий відеозапис з відеореєстратора іншого учасника ДТП ОСОБА_1 . На відео зафіксовано реальні події, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити дійсні обставини справи, зокрема, видно рух транспортного засобу Volvo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який увімкнув лівий показник повороту та відразу розпочав маневр випередження, тим самим створивши перешкоду в русі автомобілю Toyota, реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок чого автомобіль Toyota почав рухатись до колесовідбійника здійснивши з ним зіткнення.
Переглянутий відеозапис події, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, дає підстави стверджувати про те, що ОСОБА_2 грубо порушив ПДР та наразив на небезпеку шістьох осіб, які знаходились в автомобілі Toyota.
Підстави ставити під сумнів досліджені судом докази відсутні, оскільки вони є об'єктивними, відповідають вимогам ст.251 КпАП України, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.
Оцінюючи надані докази, приходжу висновку, що ОСОБА_2 вчинив діяння, що підпадають під ознаки порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, та його дії вірно кваліфіковані за ст.124 КУпАП. За таких обставин, його слід визнати винним у вчиненні вищезазначеного правопорушення.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги: характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності; думку потерпілої; особу ОСОБА_2 та його поведінку після скоєння ДТП, про що зазначили в судовому засіданні інші учасники ДТП; всі обставини справи в їх сукупності.
Також враховую наданий потерпілою консультативний висновок спеціаліста від 27.10.2025, згідно якого її неповнолітній син ОСОБА_5 , 2013 року народження, який знаходився в автомобілі під час ДТП, внаслідок останньої отримав дисторзію шийного відділу хребта.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, адміністративне стягнення має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а тому приходжу переконання, що виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових правопорушень може бути досягнуто при призначенні йому адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Саме такий вид адміністративного стягнення за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті його накладення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Вказане не буде обмеженням права винного на працю, позаяк будь-який вид покарання, передбачений КУпАП, призводить до звуження прав винної особи. Однак таке звуження прав зумовлене правовою природою покарання, яке, окрім іншого, є заходом примусу, що застосовується від імені держави до особи, яка вчинила протиправне діяння.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
В підсилення своєї правової позиці звертаю увагу на практику Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» наголошував, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки водіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
У рішенні ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії» Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху.
З особи, на яку накладено адміністративне стягнення, також належить стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 33, 40-1, 280, 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_2 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,
та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 605,60 грн судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги на неї через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя О. О. Літвин