Справа № 276/1843/25
Провадження по справі 2/276/1004/25
19 листопада 2025 року селище Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Збаражського А.М., з участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент-Банк» суму заборгованості в розмірі 38467,41 грн; суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 200,00 грн.
Ухвалою Хорошівського районного суд Житомирської області від 28.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву.
18.11.2025 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про закриття провадження по справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору та стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8700,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився в позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника ТОВ «Акцент-Банк».
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, заяву представника позивача, дійшов до наступного висновку.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі N 13/51-04, провадження N 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
З огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі N 13/51-04, провадження N 12-67гс19, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважав за необхідне відступити від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі N 456/647/18, провадження N 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі N 686/20582/19, провадження N 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі N 750/1658/20, провадження N 61-9658св20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Такий висновок висловлено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 20 вересня 2021 р. N 638/3792/20 (провадження N 61-438сво21).
З матеріалів справи слідує, що після відкриття провадження у справі через систему «Електронний суд» представником позивача 18.11.2025 року подано клопотання про закриття провадження по справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Фактичний зміст поданої представником позивача заяви свідчить про відмову позивача від позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, разом з тим правовою підставою закриття провадження у справі представник позивача вказав відсутність предмета спору.
Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, зокрема стаття 13 ЦПК України зобов'язує суд розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог, а учаснику справи надає право розпоряджатися своїми правами, у тому числі вчиняти чи не вчиняти ті чи інші процесуальні дії, на власний розсуд.
Судом встановлено, що між сторонами досягнуто згоду на проведення реструктуризації заборгованості, отже домовленість про добровільне погашення заборгованості відповідачем усунуло предмет спору між сторонами. Заява про закриття провадження у цивільній справі була подана до суду до початку розгляду справи по суті, а тому предмет спору відсутній.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача та закриття провадження у справі.
В заяві представник позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8700,00 грн.
У частині другій статті 255 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Частиною третьою статті 142 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Верховний Суд у постанові від 03.04.2024 справа № 461/4349/23 зазначив, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України) не є відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.
Подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 688/3712/19, провадження № 61-6211св20, від 08.07.2020 у справі №688/3320/19, провадження № 61-6830св20, від 24.07.2020 у справі № 688/3361/19, провадження № 61-6828св20, від 09.07.2020 у справі № 688/3556/19, провадження № 61-7919св20, від 23.07.2020 у справі № 688/3708/19, провадження № 61-6758св20, від 11.01.2021 у справі № 688/3359/19, провадження №61-6973св20, від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16, провадження №61-12504св20.
Ураховуючи, що провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю предмету спору на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, а не у зв'язку із відмовою позивача від позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8700,00 грн.
Керуючись п. 2 ч.1 ст. 255, 256 ЦПК України, суд,-
постановив:
Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент-Банк» про закриття провадження у справі - задовольнити.
Закрити провадження у цивільній справі №276/1843/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
У задоволенні клопотанняТовариства з обмеженою відповідальністю «Акцент-Банк» про стягнення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8700,00 грн у справі № 276/1843/25 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів, з дня її підписання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А.М.Збаражський