Справа № 276/1455/25
Провадження по справі №2/276/776/25
11 листопада 2025 року селище Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Збаражського А.М., з участю:
секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
В позові зазначено, що ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . В шлюбі народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час шлюб між ними розірвано. Неповнолітні діти проживають разом з матір'ю за межами України, де отримують допомогу на проживання. Згідно з судовим наказом №276/307/21 від 19 березня 2021 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 03 березня 2021 року до досягнення старшою дитиною повноліття. Починаючи з 2021 року ОСОБА_1 добровільно сплачував аліменти на утримання дітей. Позивач проходив військову службу у Збройних Силах з 1996-1998, 2014- 2015, 2019-2021, з 07.2022-06.2025 року. При виконанні бойового завдання був поранений, проходив тривале лікування, на даний час ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю III групи, та він потребує подальшої реабілітації. 24 червня 2025 року його звільнено з військової служби. 15 березня 2025 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 аліментних платежів на утримання дітей та нараховано борг в розмірі 486737,28 грн. На даний час ОСОБА_1 звільнений з військової служби, пенсія по інвалідності, ще не призначена. Найстарша дочка - ОСОБА_6 досягла повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , яка є інвалідом 3 групи та отримує пенсію по інвалідності. У зв'язку з отриманим пораненням під час захисту Батьківщини здоров'я ОСОБА_1 значно погіршилося, він потребує лікування та реабілітації, внаслідок чого збільшилися витрати на лікування, тому він змушений звернутися з даним позовом до суду.
Позивач просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , на підставі судового наказу виданого Володарсько-Волинським районним судом Житомирської області від 19 квітня 2021 року по справі №276/307/21, на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; та стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитини, щомісячно, починаючи з моменту вступу рішення в законну силу; відкликати з виконання судовий наказ виданий Володарсько-Волинським районним судом Житомирської області від 19 квітня 2021 року по справі №276/307/21, після набрання цим рішенням законної сили.
Ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 19.08.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 16.10.2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду справи по суті.
Представник позивача до суду надіслав заяву, де просить справу розглянути за її відсутності та відсутності позивача, просить позов задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить повернуте Укрпоштою поштове відправлення за зворотною адресою з відмітками причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», причини неявки суду відповідач не повідомила, відзив до суду не подала.
Згідно із ч.10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Згідно із ч.8 ст. 123 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
На адресу зареєстрованого місця проживання відповідачу ОСОБА_2 рекомендованим листом направлялися судові повістки разом із копією позовної заяви з додатками, які були повернуті до суду з відміткою Укрпошти про причини повернення відправлення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Таким чином, відповідач повідомлена про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення рекомендованих листів за зареєстрованим місцем проживання, що згідно ч.ч.8, 11 ст.128 ЦПК України є належним повідомленням особи про розгляд справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на викладене, керуючись положеннями статей 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим наказом Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 19.03.2021 року по справі №276/307/21 стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліментина користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_11 в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 03.03.21 до досягнення старшою дитиною повноліття (а.сп.14).
Постановою старшого державного виконавця Олександрійського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області В. Сагайдачною прийнято до свого провадження виконавче провадження №68652767 про стягнення з ОСОБА_1 аліментних платежів на утримання дітей ( а.сп. 15).
За період з 01.01.2022 по грудень 2022 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей в сумі 31297,71 грн, розмір заборгованості за вказаний період склав 75919,32 грн; з 01.01.2023 по грудень 2023 з ОСОБА_1 стягнуто аліментів на суму 25000 грн, розмір заборгованості склав 177815,69 грн; з 01.01.2024 по грудень 2024 ОСОБА_1 не сплачував аліменти; з 15.04.2024 з ОСОБА_1 стягуються аліменти в розмірі 1/3 частки його доходів, однак аліменти в цей період не сплачувалися; з 01.01.2025 по травень 2025 з ОСОБА_1 стягнуто аліментів на утримання дітей в розмірі 115247,12 грн. Заборгованість зі сплати аліментів станом на 31.05.2025 року становить 486737,28 грн, що підтверджується копією довідки-розрахунку, що складена старшим державним виконавцем В.Сагайдачною (а.сп. 16).
Крім того, згідно звіту про здійснені відрахування та виплати із в/ч НОМЕР_3 від 25.06.2025 року, щодо ОСОБА_1 за постановою від 05.03.2025 року ВП №68652767 виданою за виконавчим документом №276/307/21 від 19.04.2021 року, з квітня по травень 2025 року здійснено відрахування по аліментам в розмірі 109983,12 грн (а.сп.17).
На підтвердження стану здоров'я позивачем було надано копії медичної документації, а саме: довідка військово-лікарської комісії КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» №300 від 22.10.2024 року, довідка військово-лікарської комісії «Головний військовий клінічний госпіталь №31149 від 26.11.2024 року, виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого поліклініки «Центральна міська лікарня м. Олександрії» з 23.10.2025 року, 26.11.2024 року, 04.10.2024 року, 20.12.2024 року, 10.02.2025 року, 07.04.2025 року, 20.05.2025, запис до лікаря-хірурга торакального.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 №185 від 24.06.2025, солдата ОСОБА_1 з 24 червня 2025 року виключено зі списків особового складу військової частини та з усіх видів забезпечення та направлено на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_12 .
Згідно з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , актовий запис №758 (а.сп. 11).
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК, серія 12 ААВ №185776, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , є особою з інвалідністю 3 групи.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо зменшення розміру аліментів, позивач посилається на те, що з часу постановлення судового наказу про стягнення аліментів змінився його майновий та сімейний стан, та має на утриманні дружину, яка є особою з інвалідністю 3 групи.
Позивач приймав безпосередньо участь у заходах для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України внаслідок чого отримав травму, перебував на лікуванні та потребує медичного лікування.
Із вказаного слідує, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду,за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Суд враховує, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено суттєвого погіршення його майнового стану в порівнянні з часом, коли прийнято судове рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дитини.
Крім того, суд звертає увагу, що надані позивачем виписки з медичної карти стаціонарного хворого підтверджують факт перебування ОСОБА_1 на лікуванні в період з жовтня 2024 року по 05 червня 2025 року. Однак, надані документи не свідчать саме про погіршення його майнового стану, оскільки не доводять витрат на лікування, яке має проводитись за рахунок державних коштів. Жодних підтверджуючих документів, зокрема фіскальних чеків чи квитанцій про придбання медичних препаратів, позивачем до суду не надано.
Відомості про доходи позивача, починаючи з червня 2025 року, останнім не надано.
Посилання позивача на те, що його дружина має інвалідність 3-ї групи та перебуває на його утриманні, суд оцінює критично, оскільки згідно довідки МСЕК від 20.07.2023 (а.сп.13) інвалідність ОСОБА_10 встановлено на строк до 01.08.2025, доказів продовження цього строку не надано. Крім цього, встановлення інвалідності 3-ї групи не перешкоджає особі реалізувати право на працю, з урахуванням застарежень експертної комісії щодо характеру такої роботи.
Також, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, факт перебування у шлюбі з іншою жінкою не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дітей від першого шлюбу.
Також підлягає врахуванню, що на даний час найстарша дочка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , досягла повноліття, тому з 15.04.2024 з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_11 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, що відповідає вимогам СК України. Відтак, витрати на утримання дітей наразі зменшено з до 1/3 частини від доходу позивача. При цьому, розмір стягуваних аліментів не перевищує максимальний розмір аліментів, який визначений законом.
Доводи позивача про те, що діти, на користь яких стягуються аліменти, наразі перебувають за кордоном та отримують соціальну допомогу, суд відхиляє, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні докази.
У відповідності до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На переконання суду визначений розмір аліментів на утримання дітей узгоджується з вимогами сімейного законодавства, не є надмірним, з огляду на отримані доходи позивача, відповідає вимогам виваженості, розумності, справедливості та інтересам дітей, які мають право на достойний рівень матеріального забезпечення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову понесені судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76-79, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи
Позивач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 18.11.2025.
Суддя А.М.Збаражський